Зовнішня торгівля

Бельгія - переважно торгова країна. Вона здавна дотримується політики вільної торгівлі, але необхідність у захисті і підтримці змусила її в 1921 році об'єднатися в економічний союз з Люксембургом, відомий під назвою БЛЕС, а потім, у 1948 році, об'єднатися з Нідерландами в Бенілюкс. Членство в Європейському об'єднанні вугілля і сталі (1952 рік) та Європейському економічному співтоваристві (1958 рік, нині Європейський Союз) і підписання Шенгенської угоди (1990 рік) підштовхнули Бельгію разом з Нідерландами і Люксембургом до поступової економічної інтеграції з Францією, Німеччиною та Італією.

Експорт: чорні і кольорові метали, вироби з неметалевої сировини, машини, устаткування, хімічні і фармацевтичні товари, транспортні засоби, текстильні вироби, діаманти, продукти харчування. У 2000 році обсяг експорту країни становив 181,4 млрд. доларів США (f.o.b.).

Імпорт: хімічні продукти, вироби з неметалевої сировини, продовольчі товари, енергетична сировина, машини й устаткування. У 2000 році обсяг імпорту країни становив 166 млрд. доларів США (с.i.f.).

Головні зовнішньоекономічні партнери: Німеччина (експорт - 18%, імпорт - 18%), Нідерланди (експорт-12%, імпорт - 17%), Франція (експорт - 18%, імпорт - 14%), Великобританія (експорт 10%, імпорт - 9%).

Торгівля з Україною

Бельгія є одним з найбільших споживачів українських послуг - у 2001 році експорт послуг з України в Бельгію становив 77,2 млн. доларів (третє місце після США і Німеччини), це також на 10% більше ніж у 2001 році. У той же час експорт послуг з Бельгії до України зменшився в 2001 році порівняно з 2001 роком на 6,7%.

Морське сполучення

Антверпен - морські ворота Бельгії. Інші важливі порти: Брюгге, Зеєбрюгге, Гент, Брюссель. Анверпен є вузлом всієї системи водних шляхів і центром зовнішньої торгівлі Бельгії. Він є також транзитним портом для зовнішньої і внутрішньої торгівлі Рейнської області (ФРН) і північної Франції. Крім сприятливого положення біля Північного моря, цей порт має ще одну перевагу: морські припливи в широкій частині нижнього плину річки Шельди забезпечують достатню глибину для проходження океанських суден.

Через Антверпен проходить близько 80% обсягу вантажів Бельгії і Люксембургу. Порт площею 100 га має 100 км причальних ліній і 17 сухих доків, його пропускна здатність 125 тис. т на добу. Більшість вантажів - насипні і наливні продукти, включаючи нафту та її похідні.

Власний торговий флот Бельгії невеликий: 25 суден загальною водотоннажністю 100 тис. брутто-реєстрових т (станом на 1997 рік). По внутрішніх водних шляхах курсують майже 1300 суден.

Завдяки спокійному плину і повноводдю бельгійські річки судноплавні і забезпечують зв'язок між регіонами. Русло ріки Рюпел було поглиблено, так що в Брюссель тепер можуть заходити океанські судна, а по ріках Маас (аж до французького кордону), Шельда і Рюпел можуть ходити судна водотоннажністю 1350 т з повним навантаженням. Крім цього, завдяки рівнинному рельєфу в приморській частині країни були збудовані канали, які з'єднують між собою природні водні шляхи. Кілька каналів було споруджено ще до Другої світової війни. По Альберт-каналі (127 км), що з'єднує річку Маас (і промисловий округ Льєжа) з портом Антверпен, можуть проходити баржі вантажопідйомністю до 2000 т. Другий великий канал з'єднує промисловий район Шарлеруа з Антверпеном, утворюючи велику трикутну систему водних шляхів, сторонами якої є Альберт-канал, ріки Маас і Самбра, і канал Шарлеруа - Антверпен. Інші канали з'єднують міста з морем - наприклад Брюгге і Гент з Північним морем. Наприкінці 1990-х років у Бельгії було близько 1600 км судноплавних внутрішніх водяних шляхів.

Крім системи водних шляхів, Бельгія має добре розвинуту мережу залізниць та автомобільних доріг.

Залізнична мережа - одна з найщільніших у Європі (130 км на 1000 кв. км). Брюссель - центр залізничного сполучення. Найбільш напружена ділянка руху - Брюссель-Антверпен.