2. Зміст робіт з соціального аналізу.
Соціальний аналіз проекту є обов’язковою частиною роботи аналітиків по підготовці та реалізації проекту, тому він проводиться на всіх стадіях його життєвого циклу.
При ідентифікації проекту, яка супроводжується визначенням цілей, завдань, пріоритетів розвитку, необхідно визначити розміри території, що перебуватиме у сфері впливу проекту, прийнятність проекту для місцевого населення, виявити групи населення, яких стосується проект, виділити серед них зацікавлених і супротивників. На цій стадії визначається прийнятність проекту з погляду культурно-історичної, етнічно-демографічної та соціально-економічної ситуації. У випадку формування проекту з метою розвитку конкретної території розробники можуть ініціювати обговорення ідей проекту серед широких верств населення.
Розробка концепції проекту потребує від аналітика визначення відповідності мети проекту соціальній орієнтації та задоволенню потреб населення регіону, в якому він реалізовуватиметься. У ході розробки концепції проекту необхідно виявити соціальні проблеми регіону та визначити можливість їх вирішення при здійсненні проекту.
На стадії обґрунтування та розробки проекту виконується найбільш трудомістка і відповідальна робота по збиранню, опрацюванню інформації щодо демографічного та соціального стану території проекту. Метою проведення даних досліджень є встановлення цільових груп (етнічних, соціальних), з’ясування їх специфічних особливостей за різними параметрами і визначення можливостей поліпшення соціального середовища завдяки проекту.
При проведенні експертизи соціальних аспектів необхідно встановити причинно-наслідкові зв’язки між прийняттям проектних рішень та можливими соціальними наслідками проекту. Найголовніше завдання на цьому етапі – визначити можливу соціальну шкоду (порушення звичайного способу життя, культурних традицій і систем життєзабезпечення) та цільові етнічні і соціальні групи, на яких це позначиться.
При реалізації проекту аналітик повинен, у разі необхідності, внести можливі корективи до проекту для нейтралізації негативних соціальних наслідків проекту. Завданням аналітиків на цій стадії є інформування населення про всі очікувані соціальні зміни (як позитивні так і негативні), пов’язані з проектом, опитування громадської думки, розробка стратегії підтримки населенням проекту та проведення моніторингу змін у соціологічній сфері проекту. Робота на цій стадії спрямована на формування позитивної громадської думки серед населення, якого стосується проект.
Заключна оцінка проекту потребує від аналітика, який виконує соціологічний аналіз, вивчення наслідків проекту, яких не було виявлено на стадії підготовки і реалізації проекту, а також новостворених громадських рухів, що виступають проти проекту, та розробки можливих форм їх нейтралізації.
3. Соціальне середовище проекту та його оцінка.
Головна увага аналітиків при підготовці проекту спрямована на дослідження соціального середовища за синтетичними соціологічними характеристиками, такими як спосіб і рівень життя населення, а також соціальної структури суспільства, яка є інтегрованим результатом способу і рівня життя.
Ключовим моментом визначення соціального середовища проекту є характеристика населення, що проживає в даному районі, його чисельність та склад.
Аналіз соціального середовища розробники починають зі встановлення кількісного та якісного складу населення в районі проекту. Для цього аналітик визначає всі групи населення, яких безпосередньо або опосередковано стосується проект. До такого населення належать:
особи, що проживають в районі і залучаються до роботи на будівництві або експлуатації об’єкта, а також члени їх родин;
робоча сила, яку залучають для проектних робіт з інших місць;
люди, в способі життя яких відбуваються зміни внаслідок реалізації проекту.
Групи людей, чиї інтереси зачіпає проект, дістали назву населення проекту (від англ. project population). Завдання аналітика на цьому етапі провести сегментування, визначити цільові групи населення, на які спрямоване проектне рішення, виявити зміни, які можуть відбутися в соціальний організації та способи життя проектного населення внаслідок реалізації проекту.
Культурні традиції та поведінкові мотиви зумовлені соціокультурним середовищем. Культурні традиції лишаються незмінними протягом життя багатьох поколінь внаслідок незмінності середовища, в якому перебуває спільнота, однак в умовах соціокультурних інновацій на зміну стабільним формам і соціальним структурам приходять нові. Це звичайно пов’язано з переходом до нових видів і способів діяльності, коли в суспільну діяльність включаються нові демографічні групи. Наприклад, сучасний розвиток підприємництва в Україні активно залучив підлітків у сферу суспільного виробництва (сімейний бізнес, розповсюдження газет, сфера обслуговування). Це дістало відображення в зниженні рівня освіченості, зміщенні етнічних і моральних норм.
Надзвичайно важливим аспектом вивчення регіону є характеристика демографічних процесів, які належать до числа найбільш стійких, оскільки формуються десятиліттями під впливом безлічі різноманітних факторів (природнокліматичних, соціально-економічних, історико-релігійних).
Завдання аналітиків полягає у визначенні впливу найважливіших етнічно-демографічних і соціокультурних характеристик на структуру і темпи економічного розвитку, структуру споживання, ставлення до праці, види діяльності, яким віддається перевага.
Індикаторами демографічних процесів можуть бути:
чисельність населення, в т.ч. частка міського і сільського населення;
очікувана тривалість життя при народженні;
міграція населення;
зростання частки міського населення;
скорочення чисельності населення.