2.Методи оцінювання проекту

Найчастіше у проектному аналізі застосовується показник, який має назву рівень окупності.

За відсутності початкових витрат цей показник можна розрахувати як відношення прибутків від проекту до витрат на нього. Модифікацією цього показника є термін окупності інвестицій. Під терміном окупності інвестицій розуміється очікуваний період відшкодування початкових вкладень із чистих надходжень (де чисті надходження являють собою грошові надходження за відрахуванням витрат). Таким чином, обчислюється той період, за який надходження від оперативної діяльності підприємства (net cash inflows) покриють витрати на інвестиції. Цей метод простий для розрахунків, тому він іноді використовується як основний метод оцінювання ризику інвестування. У випадку різних щорічних грошових надходжень розрахунок проводиться поступово: для кожного інтервалу планування з загального обсягу початкових витрат відраховується сума амортизаційних відрахувань і чистого прибутку доти, доки залишок не стане від'ємним.

Перевага цього методу полягає в простоті розрахунків, тому він іноді використовується як простий метод оцінювання ризику інвестування. Крім того, цей метод можна використовувати для оцінювання проектів випуску продуктів, попит на які нестабільний. Нарешті, він придатний для оцінювання інвестицій невеликих фірм з незначним грошовим обігом, а також для швидкого оцінювання проектів в умовах дефіциту ресурсів та часу.

Водночас цей метод має серйозні недоліки: вибір нормативного терміну окупності може бути суб'єктивним; метод не враховує прибутковість проекту за межами терміну окупності і, зрозуміло, не може бути використаний для порівняння варіантів проектів з однаковими періодами окупності, але різними термінами життя; метод не придатний для оцінювання проектів, націлених на випуск принципово нової продукції; точність розрахунків за таким методом визначається частотою розбивки терміну життя проекту на інтервали планування; "статичність" показника, тобто неможливість врахування тимчасової вартості грошей.

Цих недоліків частково позбавлені інші показники, які використовуються в практиці проектного аналізу.

Серед них особлива увага приділяється показнику, який має назву проста норма прибутку.

Величина, що розраховується за цим методом, аналогічна коефіцієнту рентабельності капіталу (ROI) і показує, яка частина інвестиційних витрат відшкодовується у вигляді прибутку протягом одного інтервалу планування. На підставі порівняння інвестором розрахункової величини норми прибутку з мінімальним або середнім рівнем прибутковості робиться висновок про доцільність подальшого аналізу цього інвестиційного проекту.

Переваги методу простої норми прибутку: простота розрахунків; оцінка прибутковості проекту.

Недоліки методу:

не враховується цінність майбутніх надходжень;є велика залежність від обраної як ставки порівняння величини чистого прибутку; розрахункова норма прибутку відіграє роль середньої за весь період.