2.10.4 Основні схеми шліфування

Форми деталей сучасних машин являють собою сполучення зовнішніх і внутрішніх плоских, кругових циліндричних і кругових конічних поверхонь. У відповідності з формами деталей машин найбільш поширені схеми шліфування, наведені на рис. 6.93.

Для всіх технологічних способів шліфування головним рухом різання є обертання кругу. При плоскому шліфуванні зворотно – поступальне переміщення заготовки є повздовжньою подачею S_пр (мм/хв). (Рис. 6.93, а). Для обробки поверхні на всю ширину b заготовка або круг повинні переміщуватися з поперечною подачею (мм/дв.хід). Цей рух відбувається періодично при крайніх положеннях заготовки і кінці повздовжнього ходу.

Періодично відбувається і подача S_b на глибину різання. Це переміщення здійснюється також в крайніх положеннях заготовки, але в кінці поперечного ходу.

При круглому шліфуванні (Рис. 6.93,б) повздовжня подача відбувається за рахунок зворотньо – поступального переміщення заготовки. Подача S_пр (мм/об.заг) відповідає осьовому переміщенню заготовки за один її оберт. Обертання заготовки є круговою подачею S_кр (м/хв).

Подача S_п (мм/дв.хід чи мм/хід) на глибину різання для приведеної схеми обробки відбувається при крайніх положеннях заготовки. Рухи, здійснювані при внутрішньому шліфуванні показані на (Рис. 6.93, в).

В автоматизованих шліфувальних верстатах цикл роботи верстата включає періодичне виведення круга з зони шліфування, його автоматичну правку і переміщення круга до виробу на величину знятого при правці шару абразиву. Передбачають також автоматичне встановлення заготовок в затискні пристрої та видалення готових деталей.

2 .10.5 Будова і технологічні можливості круглошліфувальних верстатів

Будова круглошліфувальних верстатів

Конструкції круглошліфувальних верстатів та їх компоновка підпо-рядковані основним схемам шліфування. Круглошліфувальний верстат (Рисунок 6.94) складається з таких основних вузлів: станина 1, стіл 2, передня бабка 3 з коробкою швидкостей, шліфувальна бабка 4, задня бабка 5, привод столу 6.

Круглошліфувальні верстати бувають прості, універсальні і врізні.

На універсальному верстаті кожну бабку можна повернути на певний кут навколо вертикальної осі і закріпити для наступної обробки.

Прості верстати оснащені неповоротними бабками.

У врізних верстатах відсутня повздовжня подача столу, а процес шліфування ведеться по усій довжині заготовки, широкими абразивними кругами з поперечною подачею.

Зворотно-поступальне переміщення столу верстата для поздовжньої подачі здійснюється за допомогою гідро циліндра і поршня. Кругова подача заготовки здійснюється за допомогою спеціального електродвигуна.

Обробка на круглошліфувальних верстатах

Найбільше поширення отримали методи шліфування в центрах. Для підвищення точності обробки центри установлюють нерухомо, кругова подача заготовки забезпечується за рахунок повідкового пристрою. Можливе консольне закріплення заготовок в кулачкових патронах.

Кругле шліфування циліндричних поверхонь може бути виконане по одній з чотирьох схем (Рисунок 6.95)

1. При шліфуванні з повздовжньою подачею (Рисунок 6.95 а), заготовка обертається рівномірно S_кр і робить в зворотно-поступальні рухи S_пр . В кінці кожного ходу заготовки шліфувальний круг автоматично переміщується на величину поперечної подачі S_п і при наступному робочому ході зрізується новий шар металу глибиною S_п, доки не буде досягнутий необхідний розмір деталі.

Швидкість різання - швидкість обертального руху кругу V_k.

2. Врізне шліфування (Рисунок. 6.95 б) застосовують при обробці жорстких заготовок, коли ширина оброблюваної поверхні перекривається довжиною шліфувального кругу. Круг переміщується з постійною поперечною подачею S_п (мм/об.заг.) до досягнення необхідного розміру деталі. Цей же метод використовують при шліфуванні фасонних поверхонь і кільцевих канавок. Шліфувальний круг має форму відповідно з формою поверхні чи канавки.

3. Глибинним шліфуванням (Рисунок 6.95, в) за один прохід знімають шар матеріалу на всю необхідну глибину. На шліфувальному кругу формують конічну ділянку довжиною 8 – 12 мм. В процесі шліфування конічна ділянка зрізує основну частину припуску, а циліндрична ділянка зачищає оброблену поверхню. Поперечна подача відсутня.

4. Шліфування уступами (Рисунок 6.95,г) – це сукупність методів представлених на Рисунку 6.95, а,б. Процес шліфування складається з двох етапів. На першому етапі шліфують врізанням з поперечною подачею S_п, переміщуючи стіл періодично на 0,8 – 0,9 ширини кругу (показано штриховкою). На другому етапі роблять кілька ходів з повздовжньою подачею S_позд для зачищення поверхні, подача S_п вимкнена.

В багатьох випадках на деталях необхідно забезпечити правильне взаємне розташування циліндричних і плоских (торцевих) поверхонь. Для виконання цієї умови шліфувальний круг відповідно заправляють, встановлюють на верстат і повертають на певний кут (Рисунок 6.95, д). Шліфують конічними ділянками кругу. Циліндричну поверхню шліфують аналогічно схемі на (Рис.6.95, а) з періодичною подачею S_п на глибину різання. Обробка торцевих поверхні деталі закінчується частіше всього з подачею вручну при плавному підведенні заготовки до кругу.

Зовнішні конічні поверхні шліфують по двох основних схемах.

При обробці заготовок на центрах (Рисунок 6.96, а) верхню частину столу повертають разом з центрами на кут так, що положення твірної конічної поверхні співпадає з напрямком повздовжньої подачі S_пр. Далі шліфують по аналогії з обробкою циліндричних поверхонь.

При консольному закріпленні заготовок (Рисунок 6.96, б) на кут  (половина кута конуса) повертають передню бабку.