7.Проста модель кругообігу продуктів і доходів

У змішаній економіці головну координуючу роль виконує ринок. Пов'язуючи між собою продавців і покупців, ринок встановлює ціни і розподіляє обме­жені ресурси згідно з платоспроможними потребами економічних суб'єктів. Але ринок — це не монолітна, а структуризована система, яка складається з окремих видів ринку. Центральне місце в ринковій системі займають два види ринку: ринок продуктів і ринок ресурсів.

Ринок продуктів — це ринок, на якому домашні господарства купують вироблені підприємствами товари та послуги.

Ринок ресурсів — це ринок, на якому підприємства купують у домашніх господарств ресурси, необхідні їм для виробництва: робочу силу, капітал і природні ресурси.

Через ринок ресурсів і продуктів домашні господарства і підприємства взаємодіють між собою. В процесі їхньої взаємодії відбувається економічний кругообіг, внаслідок якого в економіці визначається обсяг і структура виробництва, а між окремими ринками досягається рівновага.

Економічний кругообіг випливає із передумови, що домашні господарства витра­чають весь свій доход на придбання споживчих товарів та послуг, а виробничі витрати підприємств еквівалентні їхнім доходам від реалізації продуктів. У дійсності це не так. Для того щоб відтворити реальну картину економічного кругообігу, потрібно врахувати ще фінансовий ринок, який перетворює заощадження в інвестиції.

8.Місце макроекономіки в системі наук

Широковживаним і добре відомим є визначення макроекономіки як науки, що вивчає економіку з точки зору її цілістності. Макроекономіка – це той особливий погляд на економічні відносини, яким на них має дивитись керівник уряду, державний діяч, політик, зрештою, будь-який громадянин, коло зацікавлень якого не обмежується родинними проблемами.

Іноді макроекономіку називають теоритичною основою економічної політики держави. Таке визначення відображає той факт, що її висновками керуються ті, хто формує і здійснює економічну політику.

Макроекономіка досліджує сутність, результати та наслідки спільної економічної діяльності всіх учасників народного господарства, саме тому вона тісно пов’язана з низкою наук: статистика, математика, економічна географія, політична економіка тощо.

9.Функції макроекономіки

Функціональне призначення макроекономіки випливає із її предмету. До основних функцій макроекономіки слід віднести:

– теоретичну або пізнавальну (дослідження економічної системи та її агрегатів, побудова моделей цих процесів);

– виховну (виховання макроекономічного мислення);

– прогностичну (прогнозування розвитку економічної системи);

– практичну (розробку рекомендацій для державної політики і створення конкретних макроекономічних моделей);

– методологічну (макроекономіка як складова економічної теорії є теоретичним фундаментом для цілого ряду економічних наук і навчальних дисциплін).

10.Основні макроекономічні показники Основними макроекономічними показниками є: загальний обсяг національ­ного виробництва, загальний рівень цін, зайнятість. Національний обсяг виробництва – показник, за допомогою якого можна встановити обсяг матеріальних благ та послуг, вироблених у суспільстві за певний проміжок часу. За існуючою в більшості країн методикою, обсяг виготовленої продукції чисельно виражають показником ВВП (валовий внутрішній продукт) ВВП визначають як сукупну ринкову вартість усього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг в економіці країни за рік. Загальний рівень цін – показник, що визначає середній рівень цін певної групи товарів, який обчислюється за індексом цін. Під рівнем цін розуміють грошову оцінку блага або сукупності благ, яка є масштабом цін. Індекс цін показує відносну зміну середнього рівня цін за певний період і визначається за формулою:

Процентна ставка – ціна, яку платять макроекономічні суб'єкти при використанні грошових позик у розрахунку на одну позичену грошову одиницю за певний період (квартал, рік). Розрізняють реальні і номінальні процентні ставки: Реальна процентна ставка = Номінальна процентна ставка – Рівень інфляції. Зайнятість – показник, який відображає співвідношення між кількістю населення працездатного віку і кількістю безробітних у країні.