- •Міністерство освіти і науки україни Національний Університет “Львівська політехніка” Кафедра Телекомунікації
- •Методичні вказівки до лабораторної роботи № 1 з курсу « »
- •Мета роботи
- •Теоретична частина
- •Призначення та область застосування
- •Принцип роботи і конструкція
- •Технічні дані
- •Погрішність вимірювання ефективного значення, поріг перевантаження підсилювача і вирівнювача
- •Визначення і рекомендації
- •Незважена і зважена напруга
- •Симетрія входу
- •Динамічні характеристики
- •Вимірювання імпульсних шумів /завад/
- •Детальний опис пристрою
- •Органи управління eps – 73
- •Органи управління eps – 73
- •Інструкція з використання
- •Завдання
- •Контрольні запитання
Визначення і рекомендації
Незважена і зважена напруга
Шумова напруга, викликана термічними шумами і наводками телефонних ліній і ліній віщальних передач, як правило, вимірюють на вихідному роз’ємі кола, навантаженого опором 600 Ом. Якщо зважування частоти не застосовується, то вимірювана таким чином напруга називається «незваженою напругою».
У випадку застосування зважування частоти, мова йде про «зважену напругу».
а./ Незважена напруга
«Незваженою напругою» являється ефективне значення шумової напруги , вимірюваної з прямолінійною частотною характеристикою в діапазоні частот від 15 Гц до 20 кГц або від 300 Гц до 20 кГц.
б./ Зважена напруга
При вимірюванні зі зважуванням частоти, відповідного рекомендаціям МККТШ, пристрій то еквівалентну напругу з частотою 800 Гц /у випадку телефонних ліній/ і частотою 1000 Гц / у випадку лінії сповіщу вальних передач/, яка в середньому людському вусі викличе відчуття інтенсивності, рівне вимірюваному шумовому напруженню /див. розділ Vo1, V.P. 53 Мар дер Плата від 1968 МККТТ/. Ступінь зваження виявляється коефіцієнтом зважування, відповідно окремим частотам, який на частоті fx виявляє відношення сигналу перешкоди з частотою fx і відношення опорного сигналу з частотою 800 Гц /або 1000 Гц/, які викликають однакове відчуття інтенсивності. Коефіцієнти зважування, які відносяться до окремих частот, приводиться характеристиками зважування, приведеними на мал.. 1 і 2 і на відповідних їм таблицях №1 і №2. В таблицях одночасно наводяться і погрішності, допустимі при реалізації коефіцієнтів зважування.
У випадку телефонної лінії сигнал проходить до вуха людини по телефонній лінії і через телефонний апарат. Через це при зважуванні варто врахувати і характеристику передачі телефонної лінії і телефонного апарата, чутливість середнього людського вуха слід вимірювати на лінії передачі і через наушник.
У випадку лінії сповіщу вальних передач зважування залежить винятково від чутливості вуха, по суті відповідає кривій Флечера, виміряної при малій звучності.
Погрішність вимірювання ефективного значення, поріг перевантаження підсилювача і вирівнювача
Пристрій вимірює ефективне значення в тому випадку, якщо вимірює квадратний корінь суми квадратів складників сигналу, підключеного до входу і складеного з ряду компонентів різної частоти, відповідно до рекомендації МККТТ погрішність виміру ефективного значення перевіряється наступним чином:
До прибору одночасно підключають два синусоїдальних сигнали різної частоти, які не знаходяться в гармонійному зв’язку один з одним, які окремо викликають однакові відхилення пристрою. Через те, що спільна потужність двох сигналів на 3 дБ вища, ніж потужність одного сигналу, в шлях проходження сигналу необхідно включити затухання для того, щоб сума сигналів викликала відхилення, рівне відхиленню, викликаному сигналами окремо. Погрішність вимірювання ефективного значення являється задовільною, якщо затухання, необхідне для однакового відхилення , рівне 3 ± 0,5 дБ. Цю норму пристрій повинен виконувати і при 40, 100, 150, 800, 250%-ох порогового відхилення. /У випадку вимірювань, виконуваних при відхиленнях , перевищуючих 100%, між випрямлячем і магнітоелектричним пристроєм слід ввімкнути затухання/. Цей опис одночасно визначає і поріг перевантаження пристрою і випрямляча. Це пояснюється тим, що при 250% порогового відхилення пікова напруга суми двох сигналів перевищує на 14 дБ рівень сигналу, спряженого з пороговим відхиленням.
