Інженерне обладнання
До інженерного обладнання будівлі відносяться водопровід, каналізація, електропроводка, газопостачання і система опалення.Електропостачання будівлі здійснюється від загальної електромережі. Проведення електропроводки в запроектованому будівлі здійснюється перед оштукатурюванням внутрішніх стін і перегородок і кріпиться за допомогою спеціальних кріпильних елементів до конструкцій будівлі. При необхідності проводиться свердління отворів під електропровід у стінах і стелі.Каналізація будівлі підключена до центральної міської каналізаційної мережі.Водопостачання здійснюється від загального водопроводу. Вода підводиться на кухні до змішувача і в санвузлі до змішувача і зливного бачка.Газопостачання здійснюється від зовнішньої газової мережі. Підводиться до газового опалювального котла, розташованому в бойлерній, і газових колонок, розташованих на кухні і в санвузлі. Газові колонки призначені для підігріву води, що надходить в санвузол і на кухню .Система опалення будівлі складається з труб і батарей опалення, по яких циркулює нагрівається вода і газового опалювального котла. Така система опалення називається центральною. Батареї опалення знаходяться у всіх приміщеннях і проходять уздовж зовнішніх стін будівлі на обох поверхах.
Даний проект відповідає всім нормам щодо інженерного обладнання згідно з ДБН 79-92. В ньому наявність систем водопостачання, каналізації, теплопостачання та гарячого водопостачання, електропостачання та слабких струмів, розроблених у відповідності з нормами та правилами на проектування котельних устаткувань, теплових мереж, опалення, вентиляції, кондиціювання, газопостачання, водопроводу, каналізації.
Передбачені вентканали з ванної,кухні,сауни . Крім стаціонарного котла що отоплює приміщення будинку в 2-х рівневій вітальні передбачено камін що додатково отоплює приміщення.
4. Протипожежні вимоги
Виходячи з властивостей речовин і матеріалів, умов їх застосування і обробки і у відповідності із ОНТП 24-86 “Визначення категорій приміщень і будівель по вибухопожежній і пожежній небезпеці” приміщення по вибухопожежній і пожежній небезпеці діляться на п’ять категорій - А, Б, В, Г, Д.
До категорії А належать приміщення, де перебувають спалимі та легкозаймисті рідини з температурою спалаху, що не перевищує 28°С, а також речовини і матеріали здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем або одне з одним; при утворенні вибухонебезпечних сумішей розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху 5 кПа.
До категорії Б належать приміщення, в яких є пил та волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху понад 28°С та спалимі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні та пароповітряні суміші, при займанні яких розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху 5 кПа.
До категорії В належать приміщення, де перебувають спалимі та важкоспалимі рідини, тверді спалимі та важкоспалимі речовини та матеріали (в тому числі пил та волокна), а також речовини і матеріалиякі здатні при взаємодії з водою, киснем повітря та одне з одним тільки горіти (за умови, що ці приміщення не відносяться до категорії А чи Б).
До категорії Г належать приміщення, в яких є неспалимі речовини та матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані, а також спалимі гази, рідини та тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо; процес їх обробки супроводжується виділенням променевої теплоти, іскор та полум’я.
До категорії Д належать приміщення, в яких є неспалимі речовини та матеріали у холодному стані.
На розвиток пожежі у приміщеннях та спорудах значно впливає здатність окремих будівельних елементів чинити опір впливу тепла, тобто їх вогнестійкість.
Вогнестійкість - здатність будівельних конструкцій чинити опір дії високої температури, утворенню наскрізних тріщин та поширенню вогню в умовах пожежі і виконувати при цьому свої звичайні експлуатаційні функції. Вогнестійкість конструкцій будівель характеризується межею вогнестійкості.
Межа вогнестійкості - це час, на протязі якого конструкція може витримати дію вогню, а потім вже починається деформація.
Всі будівлі і споруди за ступенем вогнестійкості за СНиП 2.01.02-85 поділяють на 5 ступеней.
Будинок може належати до того або іншого ступеня вогнестійкості, якщо значення меж вогнестійкості і меж поширення вогню усіх конструкцій не перевищує значень вимог СНиП 2.01.02-85. Пожежна профілактика електрообладнання.
Електрична енергія певних умовах легко переходить у теплову і це може викликати пожежі і вибухи. Пожежна небезпека електрообладнання, електронних приладів, радіоелектронної апаратури, апаратури управління, електроприймачів пов’язана з використанням спалимих матеріалів: гуми, пластмас, лаків, олій.
Джерелами займання можуть бути електричні іскри, дуги, коротке замикання, струмові перевантаження, перегріті опірні поверхні, несправність обладнання. Окислювачем звичайно служить кисень. Але потужність і тривалість дії цих джерел займання порівняно малі, тому горіння, як правило, не розвивається. Виникнення пожежі в електронних пристроях можливо, якщо використовуються спалимі і важкоспалимі матеріали і вироби.
Кабельні лінії електроживлення виконані з спалимого ізоляційного матеріалу, тому є найбільш пожежонебезпечними елементами в конструкціях електрообладнання.
Всі металеві деталі і зварні з’єднання повинні бути захищені
антикорозійними покриттями. Склад та засіб нанесення антикорозійного
покриття повинні призначатися згідно вимог БНІП Ш-23-76. Анкера плит
перекриття захищають цементним розчином згідно БНІП П-28-73.
Відстані від димового каналу до деревини повинна бути не менше ніж 380
мм. В тих випадках коли відстань 250 мм – виконується прокладка з
войлоку, яка попередньо змочується в глині. Обрешітка обрізується на
відстані 130 мм. від димових труб.