2. Однокаскадні підсилювачі.

Як активний елемент підсилювача можуть бути використані біпо­лярний або польовий транзистори. Розглянемо роботуоднокаскадно-го підсилювача на базі біполярного транзистора . Воднокаскадному підсилювачі із спільним емітером вхі­дний сигнал подається в коло бази, а вихідний сигнал отримуємо міжемітером і колектором транзистора. Оскільки вхідний струм і вхідна напруга в такій схемі відповідають відповідно струму бази й напрузі база-емітер, які незначні за величиною, а вихідний струм відповідає струму колектора й завдяки властивостям біполярного транзистора є значним, отримуємо в такій схемі значне підсилення за струмом та напругою сигналу. Тобто зміна вхідного струму призводить до зміни вихідного струму.

Конденсатори С₁,С₂ використовують у випадку підсилення змінного вхідного сигналу для перешкоди протіканню постійного струму від джерела живлення, їх опір повинен бути незнач­ним в частотному діапазоні вхідного сигналу, тому що це впливає на частотну характеристику підсилювача.

На даний час ширше використовуються підсилювачі, виконані на польових транзисторах.Однокаскадний підсилювач за схемою із спільним витоком з одним джерелом живлення.

Режим роботи польового транзистора в режимі спокою забезпечу­ється постійним струмом стоку та відповідною йому напругоюстік-витік . Задання цього режиму здійснюється напругою змі­щення на затворі польового транзистора . Ця напруга виникає на резисторі R_В при проходженні струму І_Во =І_Со і прикладається до затвора завдяки гальванічному зв'язку через резистор R₃.Резистор R₃ > окрім забезпечення напруги зміщення затвора, використовується також для температурної стабілізації режиму роботи підсилювача за постійним струмом.

Для того, щоб на резисторі R_B не виділялася змінна складова напруги, його шунтують конденсатором С_в і таким чином забезпечують незмінність коефіцієнта підсилення каскаду. Опір конденсатора С_в на найнижчій частоті сигналу повинен бути набагато більшим від опору резистора R_В.

3. Зворотні зв'язки в підсилювачах

Для більш стійкої роботи чи зміни режиму підсилювача викорис­товують зворотний зв'язок, тобто частину вихідного сигналу (абовесь сигнал) подають знову на вхід. Такий зв'язок утворю­ють спеціально шляхом уведення в схему підсилювача ланки зворот­ного зв'язку. В цьому випадку на вхід підсилювача подається напруга. Знак напругии_зв.з визначається схемною реалізацією ланки зво­ротного зв'язку. Якщо U_зв.з брати зі знаком «+», то вона підсилює вхідну напругу, а такий зв'язок називають додатним, якщо жU_зв.з брати зі знаком «—», то вона зменшує вхідну напругу, а сам зв'язок називаютьвід'ємним. Крім цього, зворотні зв'язки поділяють на зв'язки за напругою і за струмом.Наявність зворотного зв'язку суттєво впливає на коефіцієнт підси­лення підсилювача.

В режимі підсилення електричних сигналів використовується від'єм­ний зворотний зв'язок. При цьому він забезпечує незмінність коефі­цієнта підсилення при зміні параметрів транзисторів, а також пони­жує рівень спотворень.

Наявність додатного зворотного зв'язку змінює режим і підсилю­вач переходить в режим генерування сигналів.

18)

Операці́йний підси́лювач  (рос. операционный усилитель, англ. operational amplifier, нім. Operationsverstärker m) — підсилювач постійного струму з диференційним входом, що має високий коефіцієнт підсилення. Призначений для виконання різноманітних операцій над аналоговими сигналами, переважно, в схемах з від’ємним зворотним зв’язком (ВЗЗ). Операційні підсилювачі застосовуються в різноманітних схемах радіотехніки, автоматики, інформаційно-вимірювальної техніки, - там, де необхідно підсилювати сигнали, в яких є постійна складова.

В даний час ОП отримали широке застосування, як у вигляді окремих мікросхем, так і у вигляді функціональних блоків - у складі складніших мікросхем. Така популярність обумовлена тим, що ОП є універсальним блоком з характеристиками, близькими до ідеальних, на основі якого можна побудувати безліч різноманітних електронних вузлів.