2. Своєрідність педагогічної праці.

Творчий характер педагогічної професії. Це найважливіша її особливість. Рівень творчості педагога відображає ступінь використання ним своїх можливостей для досягнення поставлених цілей. Творчий учитель уміє приймати оригінальні рішення, використовує новаторські форми і методи роботи, ефективно виконуючи свої професійні функції. Педагогічна творчість виявляється не лише у нестандартному розв'язанні педагогічного завдання, а й у спілкуванні з учнями, їхніми батьками, колегами по роботі. Творчим педагог стає тільки тоді, коли добросовісно ставиться до праці, прагне підвищувати професійну кваліфікацію, вивчати досвід кращих шкіл та вчителів тощо.Отже, праця педагога - одна з найважливіших, але водночас найскладніших. Тому людина, що прагне стати вчителем, повинна чітко усвідомити, які вимоги перед нею постануть, і не лише набувати професійних знань, а й виховувати власний характер, інтелектуально й емоційно розвиватися.

№ 25

1. Розвиток моторики у дітей перших шести років.

Вже ні для кого не секрет, що розвиток руки дитини знаходиться в тісному зв'язку з розвитком її мови і мислення.  Рівень розвитку дрібної моторики - один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. Зазвичай дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно міркувати, в неї досить розвита пам'ять і увагу, зв'язна мова. Вчителі відзначають, що першокласники часто відчувають серйозні труднощі з опануванням навичок письма. Письмо - це складний навик, що включає виконання тонких координованих рухів руки. Техніка письма потребує злагодженої роботи дрібних м'язів кисті і всієї руки, а також добре розвиненого зорового сприйняття і довільної уваги. Для оволодіння навичкою письма необхідна певна функціональна зрілість кори головного мозку. Непідготовленість до письма, недостатній розвиток дрібної моторики, зорового сприйняття, уваги може призвести до виникнення негативного ставлення до навчання, тривожного стану дитини в школі. Тому в дошкільному віці важливо розвинути механізми, необхідні для оволодіння письмом, створити умови для накопичення дитиною рухового і практичного досвіду, розвитку навичок ручної вмілості.  Але в дошкільному віці важлива саме підготовка в письму, а не навчання йому, що часто призводить до формування неправильної техніки письма. Вміння виконувати дрібні рухи з предметами розвивається у старшому дошкільному віці, саме до 6-7 років в основному закінчується дозрівання відповідних зон головного мозку розвиток дрібних м'язів кисті.  Тому робота з розвитку дрібної моторики повинна початися задовго до вступу до школи. Батьки і педагоги, які приділяють належну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики і координації русі руки, вирішують відразу два завдання: по-перше, непрямим чином впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, готують до оволодіння навичкою письма , що майбутньому допоможе уникнути багатьох проблем шкільного навчання.  Батьків має насторожити, якщо дитина активно повертає аркуш при малюванні або зафарбовуванні. У цьому випадку дитина замінює вміння змінювати напрямок лінії за допомогою тонких рухів пальців повертанням листа, позбавляючи себе цим тренування пальців і руки. Якщо дитина малює дуже маленькі предмети, як правило, це свідчить про жорстку фіксацію пензля при малюванні. Цей недолік можна виявити, запропонувавши малюку намалювати одним рухом окружність, діаметром приблизно 3-4 см (за зразком). Якщо дитина має схильність фіксувати кисть на площині, вона не впорається з цим завданням: намалює вам замість окружності овал, окружність значно меншого діаметру або малюватиме її в декілька прийомів, пересуваючи руку.  Починати роботу з розвитку дрібної моторики потрібно з самого раннього віку. Вже в дитячому віці можна виконувати масаж пальчиків, впливаючи тим самим на активні точки, пов'язані з корою головного мозку. У ранньому і молодшому дошкільному віці потрібно виконувати прості вправи, супроводжувані віршованим текстом (наприклад, «l: opOKa»), не забувати про розвиток елементарних навичок самообслуговування: застібання і розстібання гудзиків, зав'язування шнурків і т. д. І, звичайно, в старшому дошкільному віці робота по розвитку дрібної моторики і координації рухів руки повинна стати важливою частиною підготовки до школи. Можливість пізнання навколишніх предметів у дітей більшою мірою пов'язана з розвитком дій рук. З боку може здатися, що дитині простягнути руку до предмета, дістати і взяти його настільки просто, що це не заслуговує на особливу увагу. Але якими простими не здавалися б ці дії для нас, дорослих, потрібно відзначити: у дитини перших місяців життя вони ще відсутні, немовля ще не може виконувати координовані, цілеспрямовані дії. Адже в перші місяці життя всі рухи дитини, в тому числі і рухи рук, носять безумовно-рефлекторний характер, тобто виникають без цілеспрямованого вольового зусилля - вони не навмисно.  Цілеспрямовані, навмисні дії виникають у дитини в процесі виховання і навчання її дорослими.