3.Загальна характеристика окремих груп наук в системі юриспруденції.

Юридичні науки за певними ознаками можна поділити на декілька груп.

До першої групи належить і посідає там провідне місце теорія держави і права, яка є найзагальнішою юридичною наукою, а також історія держави і права та історія вчення про державу і право. Якщо теорія держави і права абстрагується від вивчення особливостей державно-правового розвитку конкретних країн і лише узагальнює їх досвід, то історичні юридичні науки — історія держави і права України, історія держави і права зарубіжних країн та історія вчення про державу і право — досить детально досліджують умови розвитку і особливості держави і права окремих країн, найзначніші вагомі етапи розвитку державно-правової думки і зміст державно-правових ідей різних шкіл і напрямків.Оскільки науки, що входять до цієї групи, формулюють загальнотеоретичні положення про державу і право і досліджують ідейні основи і хід їхнього історичного розвитку, то саме вони і стоять на чолі всієї системи юридичних наук.

Другу, найбільшу, групу становлять галузеві науки, які посідають центральне місце в системі юридичних наук. До них належать науки конституційного, цивільного, адміністративного, кримінального, процесуального, міжнародного та інших галузей права.

Ряд юридичних наук входить до третьої групи, так званих прикладних наук. Поміж них слід вирізнити судову медицину, судову психіатрію, криміналістику, кримінологію, правову статистику. Четверта група юридичних наук — це науки, що вивчають зарубіжні державу і право, передусім порівняльне правознавство і тісно з ним пов'язані наукові знання про державу і право окремих зарубіжних країн.

До п’ятої групи юридичних наук слід віднести ті науки, що досліджують міжнародне право. Йдеться про науку міжнародного публічного права, міжнародного приватного права. Останніми роками дедалі більшого розвитку набувають дослідження європейського права. Ці дослідження відповідають світовій тенденції посилення інтеграційних процесів і міжнародного впливу на національні правові системи.

4.Теорія держави і права як суспільна наука.

Наука являється однією із форм суспільної свідомості, яка включає в себе різні погляди, ідеї, теорії людей і суспільства, в тому числі економічні, політичні, філософські, правові, релігійні, моральні й інші. Всі вони в кінцевому результаті визначаються суспільним буттям, умовами і потребами матеріального і духовного розвитку суспільства.

В нових соціальних умовах наука — це не тільки форма суспільної свідомості, вона стає безпосередньою виробничою силою, так як будь-яка діяльність людини прямо або опосередковано зв'язана із застосуванням науково-технічних досягнень, певних знань, в тому числі гуманітарних. Якщо взяти економічні науки, то в останні роки ми побачили недостатній їх розвиток в минулі десятиліття. Це негативно впливає на розвиток нашої економіки і весь соціальний розвиток.3аконодавство може стимулювати економічний і духовний розвиток суспільства, якщо воно науково обгрунтовано. Якщо ні, то закони можуть гальмувати такий розвиток, а іноді можуть і нейтрально відноситись до такого розвитку. Наука — це система достовірних знань про Об'єктивні закони розвитку природи і суспільства, які були набуті в ході історичного розвитку суспільства. Завдання науки полягає в тому, щоб дати правильне пояснення явищам природи і суспільства. Прогрес науки полягає в тому, що вона все повніше і глибше відображає реальну дійсність.

Всю сукупність наук можна класифікувати на дві великі групи: природничі і суспільні. Таке протиставлення в певній Мірі умовне тому, що суспільство, цивілізація, як і окрема людина, — це також частина природи, яка виділилась із рослинного і тваринного світу і підпорядковує всю природу своїм Потребам.

Суспільні науки досліджують розвиток людського суспільства. Іноді суспільні науки називають гуманітарними.

Загальна теорія держави і права виникла як посередник між галузями юридичних наук і соціологією. Вона узагальнює досягнення галузевих юридичних наук, разом із тим дає їм загальні поняття, такі, як «держава», «право», «законність», «правопорушення» тощо.