Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Problematika_ZMI_bileti_7_semestr_nova.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
205 Кб
Скачать
☆
  1. Нині, попри значні економічні, соціальні, екологічні, демографічні та інші проблеми України, найголовнішим завданням слід вважати консолідацію суспільства, повернення до:

    1. світських цінностей та одуховлення народу,

    2. християнських цінностей та одуховлення народу,

    3. наукових цінностей та одуховлення народу.

  2. Допомогти церкві у справі духовного виховання та єднання українського народу можуть і повинні провідні вітчизняні:

    1. засоби масової інформації,

    2. політики,

    3. бізнесові кола.

  3. Інформування про релігійно-церковне життя в Україні, виховання в людей віротерпимості, адекватного розуміння релігійних процесів, що відбуваються у державі, здійснює:

    1. релігійна журналістика,

    2. економічна журналістика,

    3. спортивна журналістика.

  4. Релігійна журналістика – галузь журналістики, покликана висвітлювати різні аспекти:

    1. релігійно-світського життя в країні,

    2. релігійно-церковного життя в країні,

    3. партійно-церковного життя в країні.

  5. Дослідженню релігійної проблематики в ЗМІ присвятили свої праці такі журналістикознавці:

    1. А. Бойко, С. Губенко, О. Чиркова, А. Юраш;

    2. О. Коновець, К. Мелещенко, В. Різун, А. Юраш;

    3. А. Бойко, С. Горевалов, О. Холод, В. Шкляр.

  6. Інформування громадськості про церковно-релігійні події як загальнодержавного характеру, що мають значення для всього суспільства, так і стосуються життєдіяльності певної релігійної громади, окремої релігійної організації – це завдання:

    1. релігійної журналістики,

    2. держави,

    3. церкви.

  7. Висвітлювати діяльність церковно-релігійних організацій, давати достатній обсяг інформації, щоб читачі могли скласти уявлення про принципи та особливості функціонування тих чи інших релігійних структур – це мета:

    1. Церкви,

    2. церковних організацій,

    3. журналістів, що висвітлюють релігійну проблематику.

  8. Роз'яснювати читачам у максимально доступній формі особливості релігійних доктрин і вчень, їхні переваги та недоліки, еволюцію, місце в історії держави, значення для народу, що дозволить сформувати у читацької аудиторії уявлення про релігійну панораму в країні – це напрям діяльності:

    1. християнської журналістики,

    2. ісламської журналістики,

    3. буддистської журналістики,

    4. журналістики, яка висвітлює проблеми релігії.

  9. Розповідати про церковні традиції, релігійні вірування українського народу з метою повернення нації до духовних джерел, передання історичного досвіду у вирішенні суспільно-політичних, культурних і моральних проблем – це те, що повинно стати основою діяльності:

    1. світських журналістів,

    2. релігійних журналістів,

    3. журналістів, які висвітлюють проблематику релігії.

  10. Засоби масової інформації у своїх матеріалах на церковно-релігійну тематику мають розкривати позитивні ідеали минулого й сьогодення, боротися з поширенням зла, гріха та розпусти і в такий спосіб піклуватися про:

    1. власний моральний стан,

    2. моральний стан особи й суспільства,

    3. моральний стан служителів церкви.

  11. Як показало дослідження провідних українських видань, в Україні є три форми висвітлення релігійної проблематики (знайдіть помилку):

    1. перша –у світських засобах масової інформації друкуються матеріали про релігійно-церковне життя,

    2. друга форма – регулярні релігійні сторінки у періодиці,

    3. третя форма – нерегулярні публікації в інтернеті,

    4. четверта форма у вигляді спеціалізованого додатка.

  12. Як показало дослідження провідних українських видань, з названих трьох форм в Україні повноцінно функціонує лише перша – час від часу у світських засобах масової інформації друкуються матеріали про релігійно-церковне життя. Друга форма – регулярні релігійні сторінки у періодиці – трапляється вкрай рідко. Третя форма (оберіть один з поданих далі пунктів, який за змістом міг би бути записаним замість лінії) ________________________ майже не поширена.

    1. у вигляді спеціалізованого додатка,

    2. у формі окремої сторінки,

    3. у формі постеру на релігійну тематику.

  13. Матеріали на релігійну тематику в друкованих ЗМІ становлять досить:

    1. вузький жанровий діапазон,

    2. широкий жанровий діапазон.

  14. Хоча у всеукраїнських газетах та журналах серед публікацій на релігійну тематику можна знайти репортажі та есе, огляди та коментарі, проте переважна більшість матеріалів подана у вигляді: коротких інформаційних повідомлень, заміток, які можуть бути як регулярними, так і нерегулярними (поодинокими); аналітичних статей (як правило, це прерогатива тижневиків); інтерв'ю (трапляються вкрай рідко) та:

    1. малюнків (де зображено храми із зазначенням назви та місця розташування; будь-які коментарі чи додаткова інформація відсутні);

    2. мультиплікації (у кадрах зображено храми із зазначенням назви та місця розташування; будь-які коментарі чи додаткова інформація відсутні);

    3. фотофактів (на знімках зображено храми із зазначенням назви та місця розташування; будь-які коментарі чи додаткова інформація відсутні).

  15. У публікаціях про релігійне життя України можна виділити два типи матеріалів. Перший – матеріали інформаційно-довідкового характеру, другий:

    1. нариси про релігійні події, присвячені внутрішньоцерковному життю, діяльності окремих релігійних організацій та діячів;

    2. огляди релігійних подій, аналітика, присвяченаБ) внутрішньоцерковному життю, діяльності окремих релігійних організацій та діячів;

    3. замітки про релігійні події, присвячені внутрішньоцерковному життю, діяльності окремих релігійних організацій та діячів.

  16. Висвітлення в мас-медіа святкування 70-річчя предстоятеля Української православної церкви Блаженнішого Митрополита Володимира слід віднести до:

    1. події загальноцерковного масштабу, які мають важливе значення для суспільства і держави;

    2. події столичного масштабу, які мають важливе значення для суспільства і держави;

    3. події обласного масштабу, які мають важливе значення для суспільства і держави.

  17. Висвітлення в мас-медіа відкриття та освячення храму при Острозькій академії за участю перших осіб державної влади Рівненської області та керівництва цього навчального закладу – це:

    1. події загальноцерковного масштабу, які мають важливе значення для суспільства і держави;

    2. події столичного масштабу, які мають важливе значення для суспільства і держави;

    3. суспільно-політичні заходи чи акції милосердя, які церкви та релігійні організації проводять спільно з громадськими та державними установами.

  18. Матеріал про конференцію "На захист ненародженого життя", у якій, зокрема, брали участь і представники церков чи статті про вшанування жертв голодомору в Україні, у межах якого взяли участь голови всіх Українських церков та багатьох релігійних організацій – це публікації про:

    1. загальнодержавні та суспільно важливі події, участь у яких взяли й представники релігійних організацій;

    2. суспільно-політичні заходи чи акції милосердя, які церкви та релігійні організації проводять спільно з громадськими та державними установами;

    3. події загальноцерковного масштабу, які мають важливе значення для суспільства і держави.

  19. Матеріал про відвідування Головою Верховної Ради України Рівненщини, де на фото спікер був зображений разом із настоятелькою Корецького монастиря – це матеріал про:

    1. загальнодержавні та суспільно важливі події, участь у яких взяли й представники релігійних організацій;

    2. церковних діячів чи релігійні організації згадується не у зв'язку з їхньою безпосередньою діяльністю, а стосовно державних, громадських і культурних діячів та організацій, які в цьому випадку є головними дійовими особами;

    3. суспільно-політичні заходи чи акції милосердя, які церкви та релігійні організації проводять спільно з громадськими та державними установами.

  20. Нині релігійна проблематика на сторінках провідних українських друкованих засобів масової інформації відображена:

а) непрофесійно, б) професійно, в) так собі.

  1. Газета "Голос України", висвітлюючи релігійну проблематик, зазвичай обмежується лише:

    1. аналітичними матеріалами,

    2. фотофактом на останніх сторінках,

    3. інтерв’ю.

  2. Щоденні газети "Урядовий кур'єр" та "Голос України", висвітлюючи проблематику релігії, дають інформацію про релігію:

а) майже щономера, б) майже щомісяцю, в) майже щороку.

  1. В окремих виданнях є релігійні оглядачі. Наприклад, у газеті "День" – це:

а) Клара Ґудзик, б) Карл Гудзон, в) Катерина Гульчик.

  1. В окремих виданнях є релігійні оглядачі. Наприклад, у газеті "Дзеркало тижня" – це:

    1. Катерина Шоркіна,

    2. Катерина Щоткіна,

    3. Катерина Чонкіна.

  2. Серед журналістів, які висвітлюють проблематику релігії, людей без професійної журналістської або теологічної освіти, як правило, конфесійно заангажованих:

    1. більшість,

    2. меншість,

    3. десь половина на половину.

  3. Попри надзвичайну важливість духовного чинника для формування адекватних ціннісних орієнтацій українського суспільства, українські друковані ЗМІ здебільшого не надають йому належного значення, що виявляється у відсутності на їхніх сторінках глибоких, продуманих і всебічних матеріалів на:

    1. релігійну тематику,

    2. культурну проблематику,

    3. соціальну проблематику.

  4. У висвітленні релігійних подій спостерігається певна закономірність: видання, спрямовані на задоволення інформаційних потреб аудиторії (так би мовити, інтелектуальні: "Дзеркало тижня", "День", "Вечірній Київ", "Україна молода") висвітлюють їх:

а) менш системно, б) більш системно і повно, в) ніяк.

  1. Видання розважального характеру ("Сегодня", "Вечерние вести", "Киевские ведомости" тощо) питаннями релігійності та духовності суспільства:

    1. постійно переймаються,

    2. майже не переймаються,

    3. не знаю.

  2. В Україні релігійну проблематику активно висвітлює веб-портал:

    1. «Релігійно-аналітична служба України» (РІСУ, Львів),

    2. «Релігійно-інформаційна служба України» (РІСУ, Львів),

    3. «Релігійно-довідкова служба України» (РІСУ, Львів).

  3. Нині в Україні, попри передбачені законодавством покарання за нагнітання нетерпимості та міжрелігійної ворожнечі, чимало як церковних, так і політичних діячів відкрито розпалюють релігійні конфлікти, демонструють в ЗМІ свою прихильність до тієї чи іншої:

    1. церкви або конфесії,

    2. політичної організації або партії,

    3. держави або союзу держав.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]