- •17 Тема
- •Правила укладання тексту у науковому стилі
- •3. Зворотну форму дієслова, відповідно до її прямої призначеності, треба вживати лише на позначення неперехідної дії [3, п. 5.1.2; 4, п. Д.12]
- •4. Безособову форму дієслова на ‑но, ‑то, відповідно до її прямої призначеності, треба вживати лише в безособових реченнях [3, п. 5.1.10; 4, п. Д.12]
- •6. Віддієслівні іменники, що означають дію, потрібно вживати тільки в однині [3, п. 5.1.3; 4, пп. Г.9.2.1]
- •7. Потрібно правильно вживати віддієслівні іменники із суфіксом –к(а) [4, п. Г.9.9]
- •8 Потрібно правильно вживати іншомовні терміни на –ція, ‑зія, ‑інг, ‑мент [4, п. Г.9.11]
- •9 . Назви учасників дії (суб’єктів та об’єктів) треба позначати іменниками [4, п. Г.9.9]
- •10. Потрібно вживати за прямою призначеністю віддієслівні прикметники та дієприкметники [4, пп. Г.9.3 – г.9.8]
- •Приклади оформлення бібліографічного опису у списку джерел, який наводять у науковій роботі
- •Висновки:
Правила укладання тексту у науковому стилі
Правила, що випливають із двох головних, подамо відповідно до [3, 4], використавши деякі приклади і формульовання, опубліковані в [3, 4, 19].
1. Треба віддавати перевагу природному для української мови дієслівному способові позначання дії (процесів) перед іменниковим, традиційним для російського офіційно-ділового та наукового стилів [3, п. 5.1.2; 4, п. Г.9.1.1]
Однією з основних і безперечних прикмет української мови є вживання зворотів із дієсловом у неозначеній формі й у різних особових формах, а також дієприслівниками, там, де в російській мові, як правило, уживають віддієслівні іменники [6; 7; 11; 13], що можна проілюструвати такими прикладами:
рос.: |
отдать в стирку |
укр.: |
віддати прати |
|
отдать в чистку |
|
віддати почистити |
|
требует принятия решительных мер |
|
потребує вжити рішучих заходів |
|
учиться игре на скрипке |
|
учитися грати на скрипці |
Тому, викладаючи в НД текст положення чи вимоги, треба скрізь, де це можливо, уникати нагромадження віддієслівних іменників на “-ння”, уживаючи замість них відповідні дієслова [3, п. 5.1.2; 4, п. Г.9.1.1; 7], наприклад:
Неправильно |
Правильно |
Вимірювання тиску здійснюється для порівняння ... |
Тиск вимірюють, щоб порівняти ... |
2. Потрібно уникати мовних конструкцій “дієслово + віддієслівний іменник” [3, п. 5.1.2; 4, п. Д.12]
Розроблювані НД, навчальні та наукові праці рясніють конструкціями “дієслово + віддієслівний іменник”, у яких дієслово вказує тільки на те, що щось відбувається, а іменник-додаток показує, що саме відбувається [13]. Згідно з [4, п. Д.12; 6; 11; 12] потрібно замість таких конструкцій, уживати природніший для української мови й економніший засіб – дієслово, наприклад:
Мовна конструкція “дієслово + віддієслівний іменник” |
Дієслово, що її замінює |
виконувати обчислення |
обчислювати |
виконувати моделювання |
моделювати |
здійснювати вимірювання |
вимірювати |
здійснювати виявлення |
виявляти |
здійснювати контроль |
контролювати |
забезпечувати безпеку |
убезпечувати |
займатися досліджуванням |
досліджувати |
Таблиця 1
Частина мови |
діє- |
подіє- |
діє- |
подіє- |
Значинá |
-слово |
прóбувати |
вúпробувати |
випробóвувати |
повипробóвувати |
назва дії/події |
-іменник |
прóбування |
вúпробування |
випробóвування |
повипробóвування |
|
-прикметник |
прóбуваний |
вúпробуваний |
випробóвуваний |
повипробóвуваний |
ознака пасивного дієвого/подієвого стану |
-прислівник |
прóбуючи |
вúпробувавши |
випробóвуючи |
повипробóвувавши |
ознака активного дієвого/подієвого стану |
Віддієслівний іменник |
|
вúпроба вúпробуваність |
|
|
наслідок, стан |
прóбувальник |
|
випробóвувач випробнúк |
|
суб’єкт дії |
|
прóба прóбуваник прóбуванка |
вúпробуваник вúпробуванка |
випробóвуваник випробóвуванка |
|
об’єкт дії |
|
Віддієслівний прикметник |
прóбувальний |
|
випробóвчий випробóвувальний |
|
ознака властивості суб’єкта дії |
|
випробнúй випробóвний |
|
|
ознака властивості об’єкта дії |
|
Іменник |
прóбувальність |
|
випробóвчість випробóвувальність |
|
властивість суб’єкта дії |
|
вúпробність випробóвність |
|
|
властивість об’єкта дії |