Висновок

Математика серйозно збагатила теоретичний арсенал планування, розробивши методи економіко-математичного моделювання, системного аналізу та інші. Треба ширше використовувати ці методи, швидше створювати галузеві автоматизовані системи управління, маючи на увазі, що в перспективі ми повинні створити загальнодержавну автоматизовану систему збирання й обробки інформації.

Є багато прикладів того, якими прийомами користується політична економія при розв'язанні своїх завдань. Ці прийоми математичні. Інакше й бути не може, бо предмет науки — кількості, які підлягають рахунку й мірі, зрозумілі тільки через обчислення й вимірювання.

К. Маркс бачив у математиці серйозний і дуже цінний допоміжний засіб економічного аналізу. Зокрема, свою схему розширеного відтворення К. Маркс оформив у вигляді алгебраїчного рівняння для простого відтворення й математичної нерівності—для розширеного відтворення.

Математизація полягає не тільки в тому, що та чи інша галузь знання починає застосовувати вже готові математичні методи й результати, а в тому, що починаються пошуки того математичного апарату (можливо, й неіснуючого ще), який би найповніше в даній обстановці давав змогу описати широке коло явищ, які її цікавлять. Коли в організації виробництва з'явилась потреба шукати прийоми, що дають можливість оптимально використовувати наявні ресурси, виявилася необхідність побудови нових математичних теорій — лінійного і нелінійного програмування, з одного боку, і теорії масового обслуговування,—з другого.

Великого значення набуває нині економічна кібернетика — наука про те, як найдоцільніше управляти економікою великого підприємства, галузі, всього народного господарства. При розв'язанні цих та багатьох інших питань управління економікою, оптимального її планування виникають складні задачі з великою кількістю вихідних даних. Розв'язати їх неможливо без використання потужних електронно-обчислювальних машин.

Сучасний етап розвитку обчислювальної техніки відкрив для математики, для способів обробки інформації нове поле діяльності, зробив їх значно ефективнішими. Ось чому можливості використання математики принципово якісно розширилися. Завдяки цьому багато які наукові дисципліни легко перейшли з дитячого віку у вік зрілості, якщо, як і раніше, ми будемо вважати можливість використання математики мірилом рівня розвитку дисципліни. Це стосується насамперед економіки.

Список використаної літератури

Барковський В. В., Барковська Н. В. Математика для економістів. Основи елементарної математики. — К., 1999.

Бугір М.К. Математика для економістів. – К., 1998.

Гнеденко Б. В. Математика и жизнь. — М., 2000.

Єгоршин О. О., Малярець Л. М. Тексти лекцій "Математичне програмування курсу "Математика для економістів". — Х., 2001.

Зоря А.С., Кіро С.М. Про математику і математиків. – К., 1981.