- •Розділ 3
- •Розділ 4
- •Розділ 6
- •Розділ 7
- •Розділ 8
- •1.1. Предмет моделювання
- •1.2. Основні класифікації моделей
- •1.3. Етапи процесу моделювання
- •1.4. Історичний розвиток предмета моделювання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •2.1. Модель поведінки споживача
- •2.2 Кейнсіанська модель споживання
- •Короткостроковому періодах
- •2.3 Модель міжчасового споживчого вибору і. Фішера
- •2.4. Модель життєвого циклу ф. Модільяні
- •2.5. Модель перманентного доходу м. Фрідмена
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •3.1. Базові моделі ринкової економіки
- •3.2. Моделі фіскальної політики
- •3.3. Моделі банківської системи
- •3.4. Балансові моделі
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •4.1. Виробнича фукнція
- •Заміщенням чинників виробництва
- •4.2. Моделі економічного циклу
- •3. За Калдором, обсяг інвестицій та заощаджень змінюється залежно від фази економічного циклу [6].
- •4.3. Моделі економічного зростання
- •Список використаної та рекомендованої літератури
- •5.1. Моделі математичного програмування
- •5.2. Еколого-економічні моделі оптимізації
- •5.4. Метод лагранжа для розв'язування задач оптимізації на умовний екстремум
- •Розділ 6 теорія ігор, теорія графів і сіткове планування
- •Застосування апарату теорії ігор в економіці
- •6.1. Основні поняття та класифікація ігор
- •6.2. Застосування апарату теорії ігор в економіці
- •6.3. Теорія графів і сіткове планування
- •Статистичні моделі та методи
- •7.1. Основні статистики
- •7.2. Методи статистичного аналізу
- •7.3. Прикладні статистичні моделі та методи в економіці
- •Математичне очікування для першого проекту становить
- •8.1. Економетрія та прогнозування
- •8.2. Прикладні економетричні моделі франці та сша [4]
- •8.3. Макроеконометричні моделі україни [4]
8.2. Прикладні економетричні моделі франці та сша [4]
Макроекономічна модель Франції була розроблена у 60-ті роки і мала назву РІРІ. Вона містила 2000 рівнянь, що характеризували поведінку суб'єктів господарювання та елементи фінансового моделювання. Згодом з'явилися більш універсальні статичні моделі STAR та ZOGOL. 1978 р. було розроблено динамічну багатосекторну модель DMS, яка налічувала 1300 рівнянь і охоплювала 13 галузей економіки. Наступною була модель МЕТRІС, яка використовувалась для діагностування кон'юнктури, бюджетного планування і контролю. І нарешті, моделі DMS (3200 рівнянь), Міnі DMS1 (45 рівнянь), Міnі dms2 (400 рівнянь), АМАDEUS (з кількома версіями: річною, динамічною, двогалузевою).
Для моделювання фінансових потоків були розроблені моделі МЕFISТО та ВАF, для дослідження міжнародної кон'юнктури — MOSAIQUE та МІМОZА. Усім моделям спочатку було властиве ускладнення, потім — перехід до спрощених і зручних у користуванні моделей.
Нині в установах Франції використовують п'ять сучасних макро-економічних моделей: дві моделі Міністерства економіки, фінансів та промисловості Франції — АМАDEUS та МЕТRІС, модель Банку Франції — ВАF, дві моделі ОFСЕ та Паризької палати торгівлі та промисловості — МОSAIQUE та НЕRMES.
Загальною ознакою всіх моделей є неокейнсіанський підхід.
Більшість макроеконометричних моделей США ґрунтується на кейнсіанському підході до визначення доходу або ВВП та його основних компонент.
Моделі використовують за трьома напрямами: структурного аналізу (визначення мультиплікаторів), прогнозування обсягів і темпів зміни ВВП, оцінювання ефективності економічної політики (аналіз ефективності державних витрат чи змін рівня оподаткування).
Найчастіше у моделях використовують змінні: споживання, інвестиції, урядові витрати, чисті іноземні інвестиції, доходи, ціна, заробітна плата, відсоткові ставки, зайнятість, безробіття, виробництво, активи.
У макроеконометричних моделях США найчастіше мають місце такі функціональні залежності:
Cp=f(Y, Ec);
I = f(Y, Y-1, Ei);
Y = Cp + I + Cg + NX.
де Ср — обсяг приватного споживання; Y — обсяг ВВП; Ес, Еі — змінні, які характеризують вплив випадкових чинників на обсяги приватного споживання та обсяги інвестицій; I — обсяг інвестицій; Сg — обсяг державного споживання; NХ — обсяг чистого експорту. Перше рівняння характеризує функціональну залежність між обсягом споживання, величинами національного доходу і чинниками стохастичної природи. Друге рівняння описує взаємозв'язок між обсягом інвестицій, поточним і попереднім національним доходом і впливом випадкових чинників. Третє рівняння — основна макроекономічна тотожність.
Екзогенними змінними в моделі є Сg, NХ. Ендогенними — Ср, І, Y. Макроеконометричні моделі США складаються з п'яти основних: Клейна, Клейна-Гольдбергера, Уартона, МРS, DRI.
1. Модель Клейна ("міжвоєнна модель") слугувала для аналітичного дослідження функціонування економіки США за період між Першою та Другою світовими війнами (1921-1941).
Особливості моделі. Екзогенними змінними виступають змінні, які характеризують державну економічну політику у сфері витрат, заробітної плати та податків: державні витрати (окрім витрат на заробітну плату держслужбовцям), заробітна плата держслужбовцям, податки на бізнес, час. Ендогенні змінні: випуск — приватний (недержавний) національний продукт у ринкових цінах, споживання, чисті інвестиції, заробітна плата працівників, зайнятих у недержавному секторі, прибуток, капітальні запаси на кінець року. Нині ця модель практично не використовується.
2. Модель Клейна-Гольдбергера розроблена для вивчення економіки США за період з 1921 по 1952 р. за винятком воєнних 1942-1945 рр. Початкова версія побудована на річних спостереженнях, характеризується фіксованою величиною податків, містить 20 рівнянь, з яких 15 є стохастичними, 5 — тотожності.
Ця модель стала основою версій економетричних моделей для прогнозування рівня економічного розвитку США. Екзогенні змінні моделі: державні витрати, прямі та непрямі податки, чисельність населення та робочої сили, кількість відпрацьованих годин, надлишкові резерви, рівень цін імпортних закупівель. Ендогенні змінні: сукупний дохід, споживання, валові приватні інвестиції, величина амортизації, обсяг імпорту, загальні заощадження, кількість приватних працівників, прибуток, обсяг капітальних запасів, величина, ліквідних активів, рівень цін, рівень відсоткових ставок.
Модель теоретично ґрунтується на кейнсіанській теорії, а саме на споживчому попиті. Перевага моделі — здатність адекватно відтворювати та прогнозувати коливання економічної активності в США.
3. Модель Уартона є похідною моделі Клейна-Гольдбергера. Особливості моделі. Найчастіше розраховується на основі квартальних показників. Призначена для складання короткострокових прогнозів. Висока точність статистичного обліку. Цілісне представлення монетарного блоку моделі. Складається з 76 рівнянь, з яких 47 — стохастичні, 29 — макроекономічні тотожності. Переваги: краще за річні моделі відтворює коливання ділової активності. Пристосована для вивчення короткострокового періоду макроекономічних процесів. У моделі розглядаються економетричні залежності, наприклад, крива Філіпса, яка графічно відображає зв'язок між рівнем заробітної плати та агрегованим рівнем безробіття. Параметри модельних рівнянь оцінюються за допомогою методу найменших квадратів. Остання версія моделі має назву "Модель Марк-9", яка містить субмодель "витрати-випуск", блок торгівлі та використовує граничні величини.
4. Модель МРS — спільна економетрична розробка Федерального резервного бюро, Міністерства зовнішньої торгівлі США та Пен-сильванського університету. Призначена для щоквартальної оцінки економічного впливу альтернативних варіантів монетарної політики. Складається з більш ніж 100 рівнянь. Має шість блоків: кінцевого попиту, розподілу доходу, податків і трансфертних виплат, ринку праці, цін і фінансового сектора.
5. Модель DRІ — наймасштабніша американська економетрична модель. Розроблена на основі Брукінгської моделі та моделі Уартона. Останній варіант моделі розроблений під впливом кількох течій: кейнсіанської, неокласичної та монетарної. Модель структурована на кількох рівнях і має 10 секторів: внутрішні приватні витрати; виробництво і доходи; урядові надходження і витрати; міжнародні потоки; фінанси; ціна, заробітна плата, продуктивність праці; пропозиція; очікування; населення; інші агрегати та показники.
Розглядаючи інші прогнозні американські моделі, зазначимо, що першою макроеконометричною моделлю XX ст. для дослідження ділових циклів Америки протягом 1919-1932 рр. була модель Тінбергена - перша спроба кількісного вивчення предмета аналізу бізнес-циклів.
Модель Валаваніша враховувала статистичні спостереження з 1869 по 1953 р. і була спрямована на вивчення довгострокового періоду розвитку.
Модель Дьюзенбері-Екстейна Фромма (DЕF-модель) описує поквартальний розвиток економіки США в умовах рецесії.
Брукінгська модель створена на початку 60-х років XX ст. Досить складна економетрична щоквартальна модель. Була не досить точною в прогнозних оцінках, і тому з 1960 р. її використовували для аналізу економічної ситуації, а не як прогнозну.
