Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Posibnik_do_samostynogo_vivchennya_kursu_MPEP_2...doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

8.2. Прикладні економетричні моделі франці та сша [4]

Макроекономічна модель Франції була розроблена у 60-ті роки і мала назву РІРІ. Вона містила 2000 рівнянь, що характеризували по­ведінку суб'єктів господарювання та елементи фінансового моделю­вання. Згодом з'явилися більш універсальні статичні моделі STAR та ZOGOL. 1978 р. було розроблено динамічну багатосекторну модель DMS, яка налічувала 1300 рівнянь і охоплювала 13 галузей економі­ки. Наступною була модель МЕТRІС, яка використовувалась для діагностування кон'юнктури, бюджетного планування і контролю. І нарешті, моделі DMS (3200 рівнянь), Міnі DMS1 (45 рівнянь), Міnі dms2 (400 рівнянь), АМАDEUS (з кількома версіями: річною, дина­мічною, двогалузевою).

Для моделювання фінансових потоків були розроблені моделі МЕFISТО та ВАF, для дослідження міжнародної кон'юнктури — MOSAIQUE та МІМОZА. Усім моделям спочатку було властиве ус­кладнення, потім — перехід до спрощених і зручних у користуванні моделей.

Нині в установах Франції використовують п'ять сучасних макро-економічних моделей: дві моделі Міністерства економіки, фінансів та промисловості Франції — АМАDEUS та МЕТRІС, модель Банку Франції — ВАF, дві моделі ОFСЕ та Паризької палати торгівлі та промисловості — МОSAIQUE та НЕRMES.

Загальною ознакою всіх моделей є неокейнсіанський підхід.

Більшість макроеконометричних моделей США ґрунтується на кейнсіанському підході до визначення доходу або ВВП та його ос­новних компонент.

Моделі використовують за трьома напрямами: структурного ана­лізу (визначення мультиплікаторів), прогнозування обсягів і темпів зміни ВВП, оцінювання ефективності економічної політики (аналіз ефективності державних витрат чи змін рівня оподаткування).

Найчастіше у моделях використовують змінні: споживання, інвес­тиції, урядові витрати, чисті іноземні інвестиції, доходи, ціна, заробітна плата, відсоткові ставки, зайнятість, безробіття, виробництво, активи.

У макроеконометричних моделях США найчастіше мають місце такі функціональні залежності:

Cp=f(Y, Ec);

I = f(Y, Y-1, Ei);

Y = Cp + I + Cg + NX.

де Ср — обсяг приватного споживання; Y — обсяг ВВП; Ес, Еі — змінні, які характеризують вплив випадкових чинників на обсяги приватного споживання та обсяги інвестицій; I — обсяг інвестицій; Сg — обсяг державного споживання; NХ — обсяг чистого експорту. Перше рівняння характеризує функціональну залежність між об­сягом споживання, величинами національного доходу і чинниками стохастичної природи. Друге рівняння описує взаємозв'язок між об­сягом інвестицій, поточним і попереднім національним доходом і впливом випадкових чинників. Третє рівняння — основна макроеко­номічна тотожність.

Екзогенними змінними в моделі є Сg, NХ. Ендогенними — Ср, І, Y. Макроеконометричні моделі США складаються з п'яти основних: Клейна, Клейна-Гольдбергера, Уартона, МРS, DRI.

1. Модель Клейна ("міжвоєнна модель") слугувала для аналітич­ного дослідження функціонування економіки США за період між Першою та Другою світовими війнами (1921-1941).

Особливості моделі. Екзогенними змінними виступають змінні, які характеризують державну економічну політику у сфері витрат, заробітної плати та податків: державні витрати (окрім витрат на за­робітну плату держслужбовцям), заробітна плата держслужбовцям, податки на бізнес, час. Ендогенні змінні: випуск — приватний (недер­жавний) національний продукт у ринкових цінах, споживання, чисті інвестиції, заробітна плата працівників, зайнятих у недержавному секторі, прибуток, капітальні запаси на кінець року. Нині ця модель практично не використовується.

2. Модель Клейна-Гольдбергера розроблена для вивчення економіки США за період з 1921 по 1952 р. за винятком воєнних 1942-1945 рр. Початкова версія побудована на річних спостереженнях, характери­зується фіксованою величиною податків, містить 20 рівнянь, з яких 15 є стохастичними, 5 — тотожності.

Ця модель стала основою версій економетричних моделей для прогнозування рівня економічного розвитку США. Екзогенні змінні моделі: державні витрати, прямі та непрямі податки, чисельність на­селення та робочої сили, кількість відпрацьованих годин, надлиш­кові резерви, рівень цін імпортних закупівель. Ендогенні змінні: су­купний дохід, споживання, валові приватні інвестиції, величина амортизації, обсяг імпорту, загальні заощадження, кількість приват­них працівників, прибуток, обсяг капітальних запасів, величина, ліквідних активів, рівень цін, рівень відсоткових ставок.

Модель теоретично ґрунтується на кейнсіанській теорії, а саме на споживчому попиті. Перевага моделі — здатність адекватно відтво­рювати та прогнозувати коливання економічної активності в США.

3. Модель Уартона є похідною моделі Клейна-Гольдбергера. Особливості моделі. Найчастіше розраховується на основі кварталь­них показників. Призначена для складання короткострокових прог­нозів. Висока точність статистичного обліку. Цілісне представлення монетарного блоку моделі. Складається з 76 рівнянь, з яких 47 — стохастичні, 29 — макроекономічні тотожності. Переваги: краще за річні моделі відтворює коливання ділової активності. Пристосована для вивчення короткострокового періоду макроекономічних процесів. У моделі розглядаються економетричні залежності, наприклад, крива Філіпса, яка графічно відображає зв'язок між рівнем заробітної плати та агрегованим рівнем безробіття. Параметри модельних рівнянь оцінюються за допомогою методу найменших квадратів. Остання версія моделі має назву "Модель Марк-9", яка містить субмодель "витрати-випуск", блок торгівлі та використовує граничні величини.

4. Модель МРS — спільна економетрична розробка Федерально­го резервного бюро, Міністерства зовнішньої торгівлі США та Пен-сильванського університету. Призначена для щоквартальної оцінки економічного впливу альтернативних варіантів монетарної політи­ки. Складається з більш ніж 100 рівнянь. Має шість блоків: кінцево­го попиту, розподілу доходу, податків і трансфертних виплат, ринку праці, цін і фінансового сектора.

5. Модель DRІ — наймасштабніша американська економетрична модель. Розроблена на основі Брукінгської моделі та моделі Уарто­на. Останній варіант моделі розроблений під впливом кількох течій: кейнсіанської, неокласичної та монетарної. Модель структурована на кількох рівнях і має 10 секторів: внутрішні приватні витрати; ви­робництво і доходи; урядові надходження і витрати; міжнародні по­токи; фінанси; ціна, заробітна плата, продуктивність праці; пропози­ція; очікування; населення; інші агрегати та показники.

Розглядаючи інші прогнозні американські моделі, зазначимо, що першою макроеконометричною моделлю XX ст. для дослідження діло­вих циклів Америки протягом 1919-1932 рр. була модель Тінбергена - перша спроба кількісного вивчення предмета аналізу бізнес-циклів.

Модель Валаваніша враховувала статистичні спостереження з 1869 по 1953 р. і була спрямована на вивчення довгострокового пе­ріоду розвитку.

Модель Дьюзенбері-Екстейна Фромма (DЕF-модель) описує по­квартальний розвиток економіки США в умовах рецесії.

Брукінгська модель створена на початку 60-х років XX ст. Досить складна економетрична щоквартальна модель. Була не досить точ­ною в прогнозних оцінках, і тому з 1960 р. її використовували для аналізу економічної ситуації, а не як прогнозну.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]