- •Загальна частина курсового проекту
- •1.1Вступ
- •Обчислення прямокутних координат вершин рамок трапеції масштабу 1: 5 000 з номенклатурою
- •1.3 Фізико-географічний опис
- •Населення і трудові ресурси
- •Рельєф та гідрографія
- •2.1. Геодезична основа
- •1.4 Економічна характеристика району
- •1.5 Топогеодезична вивченість району робіт
- •2. Технічна й розрахункова частина курсової роботи
- •2.2. Проектування планово-висотних опознаків
- •997,92 М ;(4 см на карті)
- •453,6 М; (1,8 см на карті)
- •2.3. Проектування ходу світловіддалемірної полігонометрії
- •2.4.Загальна характеристика й основні параметри запроектованого полігонометричного ходу
- •Відомість про запроектований хід:
- •2.5 Розрахунок точності лінійних вимірювань у полігонометричному ході
- •2.6 Розрахунок точності кутових вимірювань у полігонометричному ході.
- •2.7. Розрахунок точності визначення висот пунктів полігонометричного ходу
- •2.8Проект прив´язки планово-висотних опорних точок
- •Перелік методів прив´язки опв:
- •Опознак 5 прив’язуємо оберненою засічкою
- •Опознак опв-8 прив'язуємо прямою засічкою.
- •3. Методика та організація робіт на об'єкті
- •4.Кошторис
- •5. Список літератури
2.7. Розрахунок точності визначення висот пунктів полігонометричного ходу
На об´єкті робіт висоти пунктів запроектованого полігонометричного ходу 4 класу визначаєм з ходів геометричного нівелювання ІІІ класу, прокладеного між вихідними реперами .
Проектую хід нівелювання IV , так як висоти вихідних реперів визначені з нівелювання ІІІ.
Вихідними реперами для нівелювання III класу є такі репери: гр. репер ІІ кл.(Рп1), №118; сm.репер ІІ кл.(Рп2),№756. Довжина ходу становить 14,7км.
Хід IV класу запроектовано між ОПВ3 і ОПВ13, які попередньо були прив’язані нівелюванням ІІІ класу. Довжина ходу 7,3 км.
Також для прив’язки опознаків 5 та 8 запроектовано два ходи технічного нівелювання, які опираються на мережу ІІІ та IV класів (ОПВ1-ОПВ3 та ОПВ7-ОПВ11, відповідно). Довжини цих ходів по 2,4км.
Для розрахунку точності визначення висот пунктів полігонометричного ходу можна використати співвідношення:
де
-
гранична нев´язка
нівелірного
ходу ,
-
середня квадратична похибка в найслабшому
місці ходу після зрівнювання .
Для нівелювання IV класу маємо:
де
-
довжина
ходу, км.
22
Похибку визначення висоти найслабшого пункту ходу обчислюємо за формулою
Тоді для запроектованого ходу III класу між заданими реперами який має довжину 14,7 км. буде:
38,3
мм
мм
Для ходу IV класу:
54,0
мм
мм
Для технічного нівелювання:
=77,5мм
мм
Висновок: Висоти пунктів полігонометрії 4 класу будуть визначатися з похибкою, меншою, ніж 19,2 мм, 1го розряду – 27,0мм, а пункти, прив’язані засічками, з точністю до38,7мм.
2.8Проект прив´язки планово-висотних опорних точок
Для планової прив´язки опознаків вибираємо такі методи :
а) Полігонометричний хід 1 розряду прокладений між пунктами тріангуляції й полігонометрії 4 класу.
б) Прямі, обернені засічки. Інструкція допускає визначення точок прямою не менше ніж із трьох , а оберненою засічкою зі спостережень не менше ніж із чотирьох пунктів опорної мережі . Для прямої засічки кут між напрямками в точці, що визначається , повинен бути не меншим ніж 30º і не більшим ніж 150º.
23
Перелік методів прив´язки опв:
ОПВ-3,6,9,11,12,13,14,15 – хід полігонометрії 4 класу;
ОПВ-1,2,4,7,10 – хід полігонометрії 1 розряду;
ОПВ-5 – обернена багаторазова засічка;
ОПВ-8 – пряма засічка.
Гранична
похибка положення пунктів планової
знімальної мережі, зокрема й планових
опознаків , відносно пунктів геодезичної
основи не повинна перевищувати 0,2 мм у
масштабі карти. Так якщо масштаб 1: 5 000,
то на місцевості ця похибка буде
дорівнювати 1 м. Тоді будемо вважати ,
що 1 м – це гранична похибка
в положенні найслабшого пункту ходу.
Тоді гранична нев´язка ходу буде дорівнювати:
Для визначення допустимої довжини ходу полігонометрії 1 та 2 розрядів потрібно скористуватись такою формулою:
Звідси отримаємо формулу для визначення допустимої довжини прив´язаного ходу
За цією формулою розрахуємо допустимий периметр ходу полігонометрії 1 розряду:
м
= 20 000м = 20 км; ( 1 розряд );
Так як хід вважається витягнутий, і є прокладений між пунктами з відомими координатами, то середню квадратичну похибку в кінці ходу обчислюємо за формулою:
;
де
-
виміряна на карті довжина прив´язного
ходу.
24
Для
полігонометрії 1 розряду
=
5”; а
залежить від світловіддалеміра яким
буде проводитись знімання ( у моєму
випадку вимірювання ліній полігонометрії
1 розряду буде виконуватись світловіддалеміром
СТ-5,
кути будуть вимірюватись теодолітом: Т2),тому похибка розраховується за формулою:
(м);
Отже, у моєму випадку:
(м);
=0,076(
)
Висновок: Положення опознаків, прив’язаних полігонометричним ходом 1 розряду визначається з похибкою 0,28 м, що менше від допуску 1 м.
Економічно вигідніша прив´язка опознаків засічками.
Похибка в плановому положенні ОПВ, що визначаються оберненою засічкою, обчислюється за формулами:
де
-
сторони оберненого трикутника;
-
його півпериметр;
F – його площа;
- сумарна випадкова
похибка вимірювання кута . Для побудови
перетвореного трикутника спочатку
обчислюємо величини
.
де
- відстані
від вихідних пунктів до визначуваного,
в м., вимірюються з карти.
Величини
відкладаємо у масштабі карти за трьома
відповідними сторонами напрямів від
визначуваного пункту до вихідних.
З'єднавши три точки, отримуємо обернений
трикутник із сторонами
обчислюємо
похибку М.
Для прив'язки ОПВ прямою засічкою похибку у плановому положенні обчислюємо за формулою:
25
де
і
довжини
двох з трьох напрямків
кут
між цими двома напрямами;
