Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
екзамен ТМФВ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
377 Кб
Скачать
☆

13. Дозування навантаження.Визначення понять. Контроль фізичного навантаження та прийоми регулювання.

Фізичне навантаження — це певна міра впливу фізичних вправ на організм учнів. Як відомо, фізичні навантаження характеризуються певним обсягом та інтенсивністю. Обсяг навантаження визначається кількістю викона­них вправ, вагою вантажів, довжиною подоланої дистанції тощо.

Дозувати навантаження — це змінювати його обсяг та інтенсив­ність. Внутрішнім проявом навантаження є реакція організму як відповідь на виконану роботу. Під час фіз навантаженя реакцію організму можна визначати за обєктивним і субєктивними показниками. Обєктивні:ЧСС, вага, зріст. Субєктивні: симптоми втоми(легка або звизайна, сильна, надмірна) Верхня межа ЧСС після інтенсивного навантаження для учнів основної медичної групи повинна складати 170-180 уд/хв (для добре підготовлених учнів — до 200 уд/хв). Роботою середньої інтенсивності слід вважати таку, за якої величина ЧСС учнів становить 140-160, а низької— 110-130 уд/хв. Розрізняють зовнішню і внутрішню сторони навантаження. До зовнішньої сторони навантаження належать інтенсивність, з якою виконується фізична вправа та її обсяг.  Інтенсивність навантаження характеризує силу впливу конкретної фізичної вправи на організм людини. До внутрішніх належать функціональні зміни що відбуваються в організмі в наслідок впливу певних зовнішніх факторів. Вчитель у практиці може використовувати наступні прийоми регулюваня: кількість повторень вправ, зміна маси вантажу, умови виконання вправи, швидкість виконання вправ, час виконання вправ, темп виконання, вихідне положення.

14. Щільність уроку як умова досягнення необхідного навантаження.

Щільність уроку — це співвідношення раціонально використаного часу до всього часу уроку.  Час на уроці використовується для: показу і пояснення вправ учителем; осмислення і виконання вправ учнями; взаємоконтролю, оцінювання; розстановки і прибирання приладів; роздачі та збору інвентарю і навчальних посібників; відпочинку.  Усі ці дії учителя й учнів спрямовані на вирішення завдань уроку і вважаються доцільними. Дії, котрі не сприяють розв’язанню завдань уроку, підвищенню його ефективності, належать до недоцільних.  Для всебічної оцінки уроку використовують його хронометрування і паралельно визначають реакції організму учнів на запропоноване навантаження (шляхом визначення ЧСС через відповідні проміжки часу). 

Щільність уроку залежить від багатьох чинників, а саме: кількості учнів у відділеннях, командах, іграх; якості матеріальної бази; використання ефективних методів організації діяльності учнів, способів виконання завдань і управління класом; 

15.Визначити загальну і моторну щільністть уроку. Які фактори позначаються на щільності занняття.

Щільність уроку — це співвідношення раціонально використаного часу до всього часу уроку.  Загальна щільність уроку визначається співвідношенням раціонально витраченого часу до усього часу уроку (45 хв.):

Загальна щільність уроку = сума раціонально витраченого часу х 100 % / 45 хв. = Х %.

Моторна щільність уроку визначається співвідношенням часу, який був витрачений на безпосереднє виконання фізичних вправ до усього часу уроку (45 хв).

Моторна щільність уроку = сума витраченого часу на виконання фізичних вправ х 100 % / 45 хв. = Х %.

Можна визначити щільність уроку як загалом, так і окремих його частин. Учитель повинен прагнути до 100 % -вої загальної щільності уроку. Моторна щільність уроку залежить від завдань уроку: в тренувальних уроках вона може сягати 70-80%, у навчальних — 50-60%.

Щільність уроку залежить від багатьох факторів, а саме: кількості учнів у відділеннях, командах, іграх; якості матеріальної бази; використання ефективних методів організації діяльності учнів, способів виконання завдань і управління класом; 

16. Оцінка діяльності учнів на уроках.Форми оцінки навчальної діяльності учнів.Сьогодні успішність із фізичної культури визначається за чотирма критеріями: • рівнем засвоєння і практичної реалізації знань; • якістю виконання рухових дій, що є виразом рівня опанування тех­ніки передбачених програмою вправ; • виконанням нормативів шкільної програми; • вмінням самостійно займатися фізичними вправами і реалізацією цього вміння в практичній діяльності учня.

У практичній діяльності учитель може використовувати різноманітні форми оцінки навчальної діяльності: Вербальні(словесні: так, добре, молодець), цифрові:(в ьалах, у часі, у лінійних вимірах), невербальні (посмішка, легкі дотики), колективні оцінки( оплески, подарунки) Основним принципом оцінювання дітей повинен бути принцип взаємо­поваги і співпраці. Учитель, який не вміє користуватися похвалою, заохоченням, нетерпля­чий в очікуванні результатів, не вірить у дітей, ставить двійки за двійками, є вкрай небезпечним для школи, він може назавжди відбити бажання дитини займатися фізичними вправами. Під час оцінювання фізичної підготовленості школярів рекомендуємо вчи­телям враховувати реальні можливості кожного учня на основі попереднього тестування й оцінювати динаміку приросту результатів. На кожному уроці доцільно виставляти п'ять-шість оцінок (цифрових). Це до­поможе протягом чверті накопичити достатню їхню кількість для кінцевої оцінки.

17. Рівні навчальних досягнень учнів. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.

Рівні навчальних досягнень учнів

Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень

І

Початковий

1

Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета, необхідні для розрізнення та виконання певних елементів фізичних вправ з допомогою вчителя

2

Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом на елементарному рівні, може розрізняти та виконувати окремі елементи фізичних вправ з допомогою вчителя

3

Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом на початковому рівні, розрізняє елементи техніки виконання фізичних вправ, може виконувати нормативний показник низького рівня

ІІ

Середній

4

Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом на рівні, вищому за початковий, розрізняє елементи техніки виконання фізичних вправ. Може виконувати більшість елементів фізичних вправ з незначними помилками

5

Учень (учениця) виявляє розуміння основних положень навчального матеріалу. Може виконувати технічно правильно окремі фізичні вправи, визначені навчальною програмою

6

Учень (учениця) виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Може з допомогою вчителя аналізувати і виправляти допущені помилки. Здатний виконувати окремі контрольні навчальні нормативи та вправи обов’язкових комплексних тестів оцінювання стану фізичної підготовленості, виконувати більшість елементів фізичних вправ з незначними помилками

ІІІ

Достатній

7

Учень (учениця) виявляє знання і розуміння більшої частини навчального матеріалу. Здатний застосовувати навчальний матеріал для виконання фізичних вправ, визначених навчальною програмою

8

Учень (учениця) має достатньо повні знання, вільно застосовує вивчений матеріал, уміє аналізувати допущені помилки й робити висновки. Володіє технікою виконання фізичних вправ, виконує вправи обов’язкових комплексних тестів оцінювання стану фізичної підготовленості

9

Учень (учениця) вільно володіє навчальним матеріалом, уміло застосовує його на практиці. Виконує контрольні навчальні нормативи і вимоги, вправи для обов’язкового повторення і домашніх завдань

ІV

Високий

10

Учень (учениця) має повні, глибокі знання, вміло володіє навчальним матеріалом, знає техніку виконання фізичних вправ. Рівень умінь і навичок та фізичної підготовленості дає змогу якісно виконувати контрольні навчальні нормативи і вимоги

11

Учень (учениця) володіє узагальненими, міцними знаннями, технікою виконання фізичних вправ. Уміло застосовує їх на практиці. Виконує контрольні навчальні нормативи і вимоги на високому рівні

12

Учень (учениця) має узагальнені, системні знання, інструктивні навички техніки виконання фізичних вправ та обов’язкових комплексних тестів оцінювання стану фізичної підготовленості

18. Оцінка теоретичних знань, техніки виконанння вправ та рівня розвитку фізичних якостей. Оцінка теоретичних знань.Учень оцінюєтьсяза практичний прояв це теоретично методичні знання, в організації самостійних занять. Оцінення техніки фіз вправ. при оцінені тех фіз вправ учитель у відповідості до зразкового показання визначає помилки які впливають на суму балів та рівень компетентності. Умовно помилки поділяють на незначні, значні і грубі. При незначній оцінка не знижується. при значній -1б. ри грубі -2б. В молодших і середніх класах оціненя техніки фіз вправ може відбуватися окремо від норм показника. У старших оцінення комплексне. Оцінка рівня розвитку фіз якостей учня. Оцінка рівня фіз якостей має здійснбватися з урахуванням динаміки особистих результатів кжного учня. Оцінка з предмета фіз культури виставляється за семестр та за навчальний рік. За семестр на підставі поточних оцінок. За навчальний рік на основі семест оцінок.

19. Різновиди шкільних уроків фізичної культури. Характерні ознаки уроків фіз.культ. за змістом.Усі уроки за характером їхнього змісту можна розділити на дві великі групи: предметні та комплексні.У змісті основної частини предметних уроків передбачається навчальний матеріал з одного розділу програми (легкоатлетичні, гімнастичні вправи і т. ін.). Такі уроки проводяться переважно у старших класах. Методика їх проведення наближається до методики тренувальних занять із відповідного виду спорту..Комплексні уроки передбачають включення матеріалу з різних розділів програми. Комплексні уроки відкривають можливості для забезпечення міжпредметних зв'язків. Вони дозволяють уникнути традиційного "спортивного" принципу добору та розміщення навчального матеріалу, що позитивно позначається і на успішності оволодіння руховими діями, і на вдосконаленні фізичних якостей.