Міжгалузеві і галузеві нормативні акти з охорони праці
Згідно ст..157 КЗПп : Державнi мiжгалузевi та галузевi нормативнi акти про охорону працi - це правила, стандарти, норми, положення, iнструкцiї та iншi документи, яким надано чиннiсть правових норм, обов'язкових для виконання.
Опрацювання та прийняття нових, перегляд i скасування чинних державних мiжгалузевих та галузевих нормативних актiв про охорону працi проводяться органами державного нагляду за охороною працi за участю iнших державних органiв i професiйних спiлок у порядку, визначеному Кабiнетом Мiнiстрiв України.
Стандарти, технiчнi умови та iншi нормативно-технiчнi документи на засоби працi i технологiчнi процеси повиннi включати вимоги щодо охорони працi i погоджуватися з органами державного нагляду за охороною працi.
У разi вiдсутностi в нормативних актах про охорону працi вимог, якi необхiдно виконати для забезпечення безпечних i нешкiдливих умов працi на певних роботах, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вжити погоджених з органами державного нагляду за охороною працi заходiв, що забезпечать безпеку працiвникiв.
Конституція України, КЗпП України та Закон України «Про охорону праці» встановлюють основи правового регулювання охорони праці. Важливою складовою є державні нормативні акти про охорону праці (ДНАОП).
ДНАОП — це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових до виконання. За сферою дії вони поділяються на міжгалузеві та галузеві.
Міжгалузевий нормативний акт про охорону праці — це ДНАОП загальнодержавного користування, дія якого поширюється на всі підприємства, установи, організації незалежно від відомчої (галузевої) належності та форм власності.
Галузевий нормативний акт про охорону праці віднесено акти, дія яких поширюється на підприємства, установи, організації певної галузі.
Охорона праці жінок підлітків
Згідно із ст. 10 Закону України «Про охорону праці» жінкам забороняється:
застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці;
на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт із санітарного й побутового обслуговування);
залучення жінок до підняття і переміщення вантажів, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми.
Диференціація правового регулювання охорони праці жінок зумовлюється фізіологічними особливостями жіночого організму, у тому числі у зв'язку з материнством. Норми, що регулюють охорону праці жінок, можна поділити на дві групи:
а) ті, що регулюють охорону праці всіх працюючих жінок;
б) ті, що регулюють охорону праці жінок у зв'язку з їх материнством.
Разовими граничними нормами піді-ймання і переміщення вантажів вважаються при чергуванні з іншою ро-ботою (до 2 разів на годину) – 10 кг, а якщо робота пов’язана з постійним підійманням і переміщенням вантажів протягом робочої зміни – 7 кг.
Забороняється залучати вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до трьох років, до:
1)нічних робіт; 2)надурочних робіт; 3) робіт у вихідні дні; 4) направляти їх у відрядження.
Залучення жінок, що мають дітей віком від трьох до чотирнад-цяти років або дітей-інвалідів, до надурочних робіт або направлення у відрядження можливе лише з їх згоди.
Жінкам надаються соціальні оплачувані відпустки у зв'язку з материнством.
Неповнолітні (підліти), тобто особи, котрі не досягли 18 років. З метою захисту життя, здоров'я та працездатності неповнолітніх встановлено мінімальний вік прийняття їх на роботу (ст. 188 КЗпП України). Не допускається прийняття на роботу осіб, молодше 16 років. Але за згодою одного з батьків або особи, що його замінює, можуть прийматись на роботу особи, які досягли 15 років. Допускаються також до роботи учні загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів, які досягли 14 років за згодою одного з батьків або особи, що його замінює, але для виконання легкої роботи, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання, здійснюється у вільний від навчання час. Забороняється наймати підлітків: на підземні роботи, важкі роботи та роботи із шкідливими та небезпечними умовами праці. Забороняється також залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні. Для виявлення відповідності виконуваній роботі, ранньої діагностики захворювань неповнолітні при вступі на роботу та періо-дично, до досягнення ними 21 року, проходять обов'язкові медичні огляди. Оплата праці неповнолітніх працівників, допущених до відрядних робіт, провадиться за відрядними розцінками, встановленими для дорослих працівників, з доплатою згідно тарифної сітки за час, на який тривалість їх щоденної роботи скорочується порівняно з тривалістю щоденної роботи дорослих працівників. Для неповнолітніх встановлюється щорічна основна відпустка подовженої тривалості у зручний для них час тривалістю 31 кален.днів. Для звільнення працівників, молодше 18 років, з ініціативи роботодавця необхідно, крім додержання загального порядку звільнення, одержати дозвіл районного (міського) відділу в справах неповнолітніх. Законодавством передбачено розірвання трудового договору з неповнолітнім працівником у разі, коли продовження чинності договору загрожує здоров’ю неповнолітнього або порушує його законні інтереси на вимогу батьків і т.д
Граничні норми підіймання і переміщення вантажів підлітками
