Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
EKZAMENATsIJNI_PITANNYa.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆
        1. Охарактеризуйте види витрат підприємств та назвіть відомі вам шляхи їх зниження.

Поняття витрат підприємства відрізняється в залежності від їх економічного значення. Чіткий розподіл витрат в залежності від їх ролі в процесі виробництва має важливе значення в процесі підприємницької діяльності. Відповідно до цього розподілу на всіх рівнях управління здійснюється групування витрат, формується собівартість продукції, визначаються джерела фінансування. За виробничим признаком витрати підприємства розподіляються на такі види:

  • витрати на виробництво та реалізацію продукції, що складають її собівартість. Це поточні витрати, що покриваються за рахунок виручки від реалізації продукції;

  • витрати на розширення та оновлення виробництва. Як правило, це одиничні великі капіталовкладення під нову або модернізовану продукцію. Витрати складаються з капітальних вкладень в основні фонди, приросту нормативу оборотних засобів, витрат на формування додаткової робочої сили для нового виробництва. Ці витрати мають особливі джерела фінансування: амортизаційний фонд, прибуток, емісія цінних паперів, кредити тощо;

  • витрати на соціокультурні, житлово-побутові та інші аналогічні потреби. Вони прямо не пов’язані з виробництвом та фінансуються зі спеціальних фондів, що формуються в основному із розподіленого прибутку.

В основі групування витрат підприємства лежать такі ознаки:

Ступінь однорідності витрат:

  • одноелементні (прості) – сировина і матеріали, заробітна плата тощо; ці витрати мають єдиний економічний зміст;

  • комплексні (непрямі) – різнорідні за своїм складом і охоплюють декілька елементів витрат; сюди включають загально виробничі та адміністративні витрати, втрати від браку тощо.

Спосіб віднесення на окремі види продукції:

  • прямі (безпосередньо пов’язані з виготовленням продукції і можуть бути прямо віднесені на її одиницю);

  • непрямі (пов’язані з виготовленням різних виробів і не можуть біти прямо віднесені на той чи інший вид продукції; до них належать заробітна плата управлінського і обслуговуючого персоналу, утримання і експлуатацію основних фондів тощо).

Зв’язок з обсягом виробництва:

  • постійні (їх загальна сума не залежить від кількості виготовленої продукції в певних межах; до них належать витрати на утримання і експлуатацію будівель і споруд, управління);

  • змінні (загальна сума витрат за певний час залежить від обсягу виробництва продукції; поділяються на: пропорційні – змінюються пропорційно до зміни обсягу виробництва – сировина, матеріали, комплектуючі, відрядна заробітна плата; непропорційні – поділяються на прогресуючі та дегресуючі).

        1. Які форми оподаткування вам відомі? з якою метою вони застосовуються.

Оподаткування — законодавчо врегульований процес встановлення та утримання податків у країні, визначення їхніх розмірів і ставок, відповідних об'єктів та кола юридичних і фізичних осіб, що підлягають оподаткуванню, а також порядок сплати податків.

Законодавство переважної більшості держав розрізняє такі основні форми (типи) оподаткування:

прогресивне;

опосередковане;

пропорційне;

пряме.

Прогресивне оподаткування — побудоване на принципі збільшення податкових ставок залежно від зростання доходу, що оподатковується.

Опосередковане оподаткування — належить до найпоширенішої форми оподаткування у ряді країн (Великобританія, США та ін.), за якою податок стягується у вигляді надбавок до цін на товари, роботи й послуги.

Пропорційне оподаткування — нарахування і сплата податку з доходу здійснюється однаковими частинами, незалежно від розміру доходів платника.

Пряме оподаткування — полягає в обчисленні та сплаті податків, що їх безпосередньо накладають на майно і доходи платників (юридичних і фізичних осіб), на відміну від оподаткування опосередкованого.

Важливим елементом оподаткування є його об'єкт — вид і обсяг доходу, майно та його вартість, природні об'єкти, окремі види діяльності, грошова виручка та ін., тобто все, що обкладається податками. Об'єкт оподаткування має відповідну одиницю виміру, що використовується для кількісного вираження податкової бази. Наприклад, при податковому обкладенні землі використовуються такі одиниці виміру: акр, гектар, сотка, квадратний метр; при встановленні акцизу на бензин, спирт, нафту тощо — тонна, літр, галон, барель; при оподаткуванні прибутку (доходу) — національна грошова одиниця.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]