12. Всесвітня організація з туризму (вот).

Всесвітня організація з туризму (ВОТ) — міжурядова організація, що діє на основі статуту ВОТ, який був прийнятий у 1970 р. і набув чинності у 1975 р. Створена внаслідок перетворення неурядової організації — Міжнародного союзу офіційних туристичних організацій (МСОТО).

Члени ВОТ поділяються на 3 категорії: дійсні, асоційовані та такі, що приєдналися. Дійсними членами є 121 держава, асоційованими — 4 території (Антільські острови, Аоминь, Аруба і Пуерто-Ріко), тими, що приєдналися, — 255 туристичних фірм і транспортних організацій. Статус постійного спостерігача при ВОТ у 1979 р. було надано Ватикану.

Основна мета ВОТ, згідно з її статутом, полягає у сприянні розвитку туризму для внесення вкладу в економічний розвиток, у справу міжнародного взаєморозуміння, миру, процвітання, загальної поваги і дотримання прав людини без різниці в расі, статі, мові та релігії. ВТО встановлює і підтримує ефективне співробітництво з відповідними органами ООН і її спеціалізованими закладами. Всесвітня організація з туризму фінансує і реалізує проекти розвитку у сфері туризму, передає досвід туристської діяльності країнам, що розвиваються з метою сталого розвитку. ЮНВТО є виконавчим агентством Програми розвитку ООН.

Особливу увагу при цьому вона покликана звертати на інтереси країн, що розвиваються, у галузі туризму. ВОТ розглядає питання технічного співробітництва у справі професійної підготовки у галузі туризму, а також правового (зокрема опрацьовано і прийнято Хартію туризму і Кодекс туриста, схвалено перелік провідних принципів, що рекомендуються для проведення переговорів з країнами-членами ВОТ у зв'язку із здійсненням на їх території заходів організації) тощо.

Головний орган ВОТ — Генеральна асамблея, що складається з делегатів, які представляють дійсних членів. Вона скликається на чергові сесії один раз на 2 роки, а на надзвичайні — коли цього потребують обставини. Виконавчим органом ВОТ є Виконавча рада, що складається з дійсних членів, обраних асамблеєю за принципом: 1 на кожних 5 дійсних членів. У роботі ради без права голосу можуть брати участь також один асоційований член, обраний членами ВОТ, і представник Комітету країн, що приєдналися. Рада збирається щонайменше двічі на рік. Адміністративний орган ВОТ — Секретаріат, який очолює генеральний секретар. Місцезнаходження ВОТ — Мадрид (Іспанія)

У жовтні 1997 р. на 12-й сесії Генеральної асамблеї Всесвітньої туристської організації (м. Стамбул, Туреччина) Україна стала Дійсним членом цієї Організації. На 13-й сесії Генеральної асамблеї Всесвітньої туристської організації (вересень 1999 р., м. Сантьяго, Чилі) Україну було обрано до складу Виконавчої ради ЮНВТО на період 1999-2003 рр.

13. Організаційна структура Організації економічного співробітництва і розвитку (оеср).

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) була створена у 1961 році на базі Європейської організації економічного співробітництва, заснованої для управління допомогою з боку США та Канади у рамках Плану Маршала по реконструкції Європи після Другої Світової війни.

Ядром цієї організації спочатку були країни Європи та Північної Америки. Сьогодні ОЕСР об'єднує 34 країни.

Вищим органом ОЕСР є Рада, до складу якої входять по одному представнику від кожної країни-члена ОЕСР та представник Європейської Комісії. Щороку Рада збирає міністрів країн-членів ОЕСР для обговорення поточних проблем, чутливих з точки зору громадськості, та визначають пріоритети діяльності організації на наступний рік.

Секретаріат ОЕСР розміщується у Парижі. Керує Секретаріатом Генеральний секретар, якому допомагають 4 його заступники. Генеральний секретар головує в Раді ОЕСР, забезпечуючи таким чином зв'язок між національними делегаціями та секретаріатом.

Робота Секретаріату організовується у директоратах за напрямами, аналогічними напрямам роботи міністерств в урядах (директорати з питань фінансів, сільського господарства та рибальства, захисту навколишнього середовища, освіти, зайнятості тощо), та у тісному контакті з офіційними чинниками країн, які потім використовують у своїй роботі результати проведених аналізів.

Функціональними структурними підрозділами ОЕСР є комітети, до складу яких у якості експертів входять представники галузевих міністерств та відомств держав-членів, а також не членів ОЕСР. У рамках комітетів створюються робочі групи зі спеціалізованих питань, наприклад, Робоча група з суднобудування, Робоча група з питань розвитку малого і середнього бізнесу та підприємництва.

Організаційно до ОЕСР входять також напівавтономні структури, зокрема, Міжнародне енергетичне агентство, Агентство ОЕСР з ядерної енергетики, Європейська конференція міністрів транспорту, Центр розвитку, Центр з питань досліджень та інновацій в галузі освіти, Клуб Саеля.

Фінансування ОЕСР забезпечується країнами-членами організації. Розмір внеску кожної з країн до бюджету визначається за формулою, яка враховує «вагу економіки» цієї країни. Найбільшим контрибутором ОЕСР є США, які формують 25% бюджету цієї організації, на другому місці за розміром членського внеску – Японія (16%).

За погодженням з Радою, країни можуть також фінансувати окремі програми та проекти. Необхідний обсяг річного бюджету організації та програма її роботи визначаються країнами-членами ОЕСР на засіданні Ради.