- •3. Кант - видатний німецький філософ, що
- •1.Погляди на кримінальний закон.
- •1.Погляди на кримінальний закон.
- •2.Погляди на злочин.
- •3.Погляди на покарання.
- •4. Гегель - видатний німецький філософ,
- •1.Погляди на кримінальний закон.
- •2.Погляди на злочин.
- •3.Погляди на покарання.
- •5. Ансельм Фейєрбах
- •3.Погляди на покарання.
- •7. Найбільш відомими представниками російської школи класиків були м. С. Таганцев і о. Ф. Кістяківський,
- •Антропологічна школа виникла на початку 70-х років XIX ст.
- •2.1.Змішаний (гібридний) тип правової системи
- •§ 1. Поняття змішаного типу правової системи
- •§ 2. Загальна характеристика скандинавської групи правових систем
- •§ 3. Джерела (форми) права скандинавських країн
- •§ 4. Система права. Кодифікація
- •Частина II латиноамериканська група правових систем § 1. Загальна характеристика латиноамериканської групи правових систем
- •§ 2. Основні риси правових систем країн Латинської Америки
- •§ 2. Поняття мусульманського права
- •§ 4. Джерела мусульманського права
- •§ 5. Система мусульманського права та її структура
- •2.3.Англо-американський тип правової системи Частина і правова система англії § 1. Поняття англо-американського типу правової системи
- •§ 2. Загальне право Англії
- •§ 8. Система англійського права
- •Частина II правова система сша § 2. Специфічні риси американської правової системи (у порівнянні з англійською)
- •3.1. Загальна частина кримінального права держав романо-германської сім’ї
- •3.2. Загальна частина кримінального права держав загального права
- •3.3. Загальна частина кримінального права мусульманських держав
- •3.4. Загальна частина кримінального права держав Далекого Сходу
§ 4. Система права. Кодифікація
Особливістю системи права в країнах Північної Європи є загальна тенденція до схожості з континентально-європейськими системами.
Є писані конституції (Конституційний закон Фінляндії 1919 p., Конституція Держави Данії 1953 p., Конституція Ісландії 1944р., Конституції Норвегії 1814 р. з поправкою 1913 p., Конституція Швеції 1974 p.).
Структура системи права така сама, як і континентального права — галузі, інститути, норми. Галузі та інститути чітко сформовані.
Система права поділена на дві підсистеми:
приватну - сімейне, зобов'язальне, комерційне, повітряне, міжнародне приватне право, право власності та ін.;
публічна - конституційне, адміністративне, кримінал ь-но-судове, податкове, економічне право та ін.
Система законодавства являє собою сукупність законодавчих актів (законів, кодексів), виданих у державі.
Частина II латиноамериканська група правових систем § 1. Загальна характеристика латиноамериканської групи правових систем
Схожість правових систем держав Латинської Америки обумовлена спільністю історичних шляхів їх виникнення і подальшого розвитку під впливом континентального права, єдністю в структурі системи права і норми права, спільністю основного юридичного джерела права — нормативно-правового акта і принципів регулювання суспільних відносин, однаковим сприйняттям американського конституційного права. Все це дозволяє виділити латиноамериканське право як окрему групу змішаного типу правової системи.
Країни Латинської Америки (Аргентина, Парагвай, Уругвай, Чилі та ін.) певний час були колоніями Франції, Іспанії, Португалії, тому в своєму історичному розвитку зазнали значного впливу їх правових систем. Демократична Конституція США стала відправною точкою конституційного розвитку країн Латинської Америки.
Таким чином, латиноамериканське право поєднало в собі дві моделі права — романо-германську (в галузі приватного права) і англо-американську (в галузі публічного права).
§ 2. Основні риси правових систем країн Латинської Америки
Правові системи країн Латинської Америки запозичили у романо-германського типу правової системи таке:
основне джерело права — нормативно-правовий акт;
поділ права на галузі: цивільне, кримінальне та ін.;
кодифікацію галузей права.У XX ст. старі кодекси були модернізовані, .а іноді замінені новими. Як правило, це відбувалося після прийняття конституцій (наприклад, Конституції Мексики 1917 p.). Більшість старих кодексів «обросло» підзаконними актами;
делегована правотворчість (акти урядової влади) як важливе джерело права;
розмежування законодавчої компетенції між федерацією та її суб'єктами у федеративних державах (Аргентина, Бразилія, Венесуела, Мексика). Законодавчою компетенцією наділені суб'єкти федерації з тих питань місцевого значення, що не віднесені до федеральної компетенції;
звичай як джерело права другорядного, допоміжного характеру. Проте не у всіх країнах його роль однакова. Наприклад, в Аргентині порівняно з Уругваєм звичаю приділено більше уваги;
судовий прецедент, який або слабко визнається, або зовсім не визнається юридичним джерелом права.
Від англо-американського типу правової системи запозичено таке:
як конституційний зразок — Конституція США 1787 р. і закріплена в ній республікансько-президентська форма правління.
деякі конституційні інститути США.
конституційність закону. Як і в США, конституційність закону може перевірятися будь-яким судом;
принципи побудови і функціонування американської судової системи, особливо Верховного суду. Водночас американську модель дещо видозмінено з урахуванням національних особливостей.
Отже, дуалізм латиноамериканського права полягає в тому, що у сфері публічного права (насамперед конституційного) за основу взято американську систему, а у сфері приватного права (цивільного та ін.) — романську.
Латиноамериканські правові системи прагнуть до інтеграції одна з одною. Провідна роль у цьому процесі належить Бразилії, яка бореться за створення Латиноамериканської співдружності націй.
2.2.РЕЛІГІЙНО-ТРАДИЦІЙНИЙ ТИП ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ
Частина І РЕЛІГІЙНО-ОБЩИННА ГРУПА ПРАВОВИХ СИСТЕМ
МУСУЛЬМАНСЬКЕ ПРАВО
§ 1. Поняття релігійно-традиційного типу правової системи
Релігійно-традиційний тип правової системи — це сукупність національних правових систем держав, що мають спільні риси, які проявляються в єдності закономірностей і тенденцій розвитку на основі релігійної норми, норми-звичаю і норм и-традиції як основних джерел права, що являють собою тісне переплетення юридичних, моральних, міфічних розпоряджень, які склалися природним шляхом і визнані державою.
Серед типів правової системи цей тип є найрізноманітнішим і складається із трьох великих груп правових систем, поєднаних внутрішньою схожістю:
1) релігійно-общинної -- поєднує групи систем мусульманського, індуського, іудейського і християнського права. Характеризується фундаментальним значенням релігійних вчень у поєднанні з тривалим збереженням общинного устрою;
2) далекосхідної (традиційної) — містить групи систем китайського і японського права. Характеризується провідною роллю релігійно-моральних доктрин у соціальному житті народу;
3) звичаєво-общинної -- поєднує групи систем здебільшого африканського права. Характеризується сильним впливом звичаїв при збереженні общинних основ життя народу.
Кожна із зазначених груп правових систем Грунтується на власних релігійно-філософських системах — іслам, індуїзм, конфуціанство, християнство. Юридичні джерела права співвідносяться з релігійними як форма і зміст. Релігійно-моральна норма має пріоритет над правовою нормою.
