- •Тема 9. Суб’єктивна сторона злочину і. Питання для з’ясування
- •§ 36. Суб‘єктивна сторона складу злочину (поняття, ознаки).
- •§ 37. Поняття вини та її форми.
- •§ 38. Умисел та його види, зміст умислу.
- •§ 39. Необережність та її види.
- •§ 40. Складна вина.
- •§ 41. Випадок (казус) та його характеристика.
- •§ 42. Мотив злочину та його види.
- •§ 43. Мета злочину та її значення для кваліфікації злочинного діяння.
- •§ 44. Юридична і фактична помилки та їх значення.
- •33. Поняття, ознаки та значення суб’єктивної сторони складу злочину.
- •34. Вина як головна ознака суб’єктивної сторони злочину. Форми та види вини. Конституційні положення щодо встановлення вини при притягненні особи до кримінальної відповідальності.
- •35. Поняття та види умислу. Різновиди умислу, які вироблені кримінально-правовою теорією та судовою практикою.
- •36. Поняття та види необережності. Випадок (казус), його характеристика та відмежування від злочинної недбалості.
- •37. Випадок (казус). Його відміна від злочинної недбалості.
- •38. Подвійна (складна чи змішана) форма вини. Її значення для кваліфікації.
- •39. Поняття та види помилок у кримінальному праві. Їх вплив на кримінальну відповідальність.
- •Тема 9. Суб'єктивна сторона злочину
- •2. Вина: поняття, форми, види
- •3. Факультативні ознаки суб'єктивної сторони складу злочину — мотиви, мета, емоції
- •4. Вплив помилки на вину
- •Глава X суб'єктивна сторона складу злочину
- •§ 1. Поняття і значення суб'єктивної сторони складу злочину
- •§ 2. Вина: її поняття та форми
- •§ 3. Умисел та його види
- •§ 4. Необережність та її види
- •§ 5. Складна (подвійна) форма вини
- •§ 6. Мотив і мета злочину. Емоційний стан
- •§ 7. Помилка та її кримінально-правове значення
- •9.4. Злочини з двома формами вини
39. Поняття та види помилок у кримінальному праві. Їх вплив на кримінальну відповідальність.
Помилка у кримінальному праві - це неправильне уявлення особи про дійсний юридичний чи фактичний характер учиненого нею діяння і його наслідки.
Характер помилки може значно вплинути на правильне встановлення дійсного змісту суб’єктивної сторони злочину, а також на вирішення питання про правову оцінку вчиненого. Залежно від змісту неправильного уявлення особи розрізняють два види помилки: юридичну і фактичну.
Юридична помилка - це неправильне уявлення особи про юридичну природу вчиненого діяння, його правову оцінку та наслідки. Вирізняють такі види юридичної помилки: а) помилка в злочинності діяння; б) помилка у кваліфікації вчиненого; в) помилка у виді та мірі покарання.
За помилкового уявлення особи про те, що вчинене нею є злочином, тоді як у дійсності закон його таким не визначає, має місце так званий уявний злочин. У цьому випадку кримінальна відповідальність за вчинене виключається, оскільки воно не є злочином. Помилка у злочинності діяння може полягати й в іншому, а саме, неправильному уявленні особи про незлочинність діяння, тоді як за законом воно є злочинним. За таких обставин кримінальна відповідальність не виключається. Відповідно до ч. 2 ст. 68 Конституції України, незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Неправильне уявлення суб’єкта про кваліфікацію скоєного ним діяння або про вид і міру покарання, яке може бути призначене за вчинений злочин, не мають принципового значення для відповідальності особи.
Фактична помилка - це неправильне уявлення особи про обставини, які утворюють об’єктивні ознаки конкретного складу злочину.
Залежно від того, у змісті яких саме об’єктивних ознак помиляється особа, розрізняють такі види фактичної помилки: а) помилка в об’єкті; б) помилка в характері діяння (дії чи бездіяльності); в) помилка в розвитку причинного зв’язку; г) помилка відносно суспільно небезпечних наслідків.
Помилка в об’єкті, тобто в характері тих суспільних відносин, на які здійснюється посягання, наявна, якщо винний спрямовує свої дії проти одного об’єкта, помилково сприймаючи його як інший. У разі помилки в предметі злочину шкода спричиняється саме тому об’єктові, який є мішенню злочинця, але безпосередньому впливу піддається не намічений винним, а інший предмет. Помилка в особі потерпілого полягає в тому, що винний вирішив, наприклад, убити певну особу, помилково приймає за неї іншу особу, на яку й здійснює посягання.
Помилка в характері вчиненого діяння полягає в неправильному уявленні особи щодо наявності або відсутності у її діянні фактичних ознак, що утворюють об’єктивну сторону конкретного складу злочину.
Помилка в розвиткові причинного зв’язку означає неправильне уявлення особи про дійсний розвиток причинного зв’язку між вчиненим нею діянням і злочинним результатом, який настав. Помилка відносно суспільно небезпечних наслідків частіше за все полягає у помилковому уявленні особи про розмір спричиненої злочином шкоди.
Якась книжка