- •Розділ 1. Чинники ґрунтоутворення території дослідження
- •1.1. Геологічна будова
- •1.2. Геоморфологічні особливості
- •1.3. Гідрогеологічні умови
- •1.4. Кліматичні умови
- •1.5. Рослинний покрив
- •1.6. Ґрунтовий покрив
- •Розділ 2. Структура земельних угідь
- •Розділ 3. Морфологічні особливості
- •Розділ 4. Фізичні властивості
- •Гранулометричний склад ґрунту
- •Загальні фізичні властивості ґрунтів
- •Висновки
- •Список використаної літератури
1.2. Геоморфологічні особливості
У геоморфологічному відношенні Розточчя –горбогірна височина (пасмо). Район Розточчя належить до Подільської структурно-денудаційної височини на неогенових і крейдових відкладах Волино-Подільської області пластово-денудаційних височин. Рельєф Розточчя ерозійний. Височина складається з гряд, ланцюгів горбів і окремих горбів-останців, які простягаються з північного заходу на південний схід. Абсолютні височини окремих горбів перевищують 380-390 м, максимальні висоти сягають 395 м.
Таке розташування пов’язане з тим, що територія увійшла до складу різних геоморфологічних підрайонів: західна та південно-західна частини розташовані в межах Янівського Розточчя, центральна та північно східна – в межах Львівського Розточчя, а північна – в межах Равського Розточчя .
Равське Розточчя виділяється значною вирівняністю рельєфу. Південно –західна частина має вигляд типового плато –обширні вирівняні межиріччя поєднуються з відносно вузькими, крутосхиловими долинами. Північно –східний схил виділяється різноманітністю морфологічних краєвидів та наявністю добре виражених останцевих форм, складених міоценовими та еоценовими відкладами. У цій частині регіону добре виражена східчастість рельєфу структурно-денудаційного типу, зумовлена субгоризонтальним заляганням потужних пластів органогенових і органогенно-детритових вапняків міоценового віку, а також субгоризонтальним заляганням підміоценової поверхні крейдових відкладів.
Янівське Розточчя виділяється значною шириною і розлогістю долин та наявністю порівняно великих улоговин із сухими або заболоченими днищами. Розточчя воно відрізняється також незначною абсолютною висотою межиріч ( до 360-385 м) і глибиною розчленування ( до 50-60 м).
Львівський підрайон Розточчя має вигляд платоподібного масиву, абсолютні висоти якого досягають 390-400 м. Його можна охарактеризувати як сильно –розчленоване багатоярусне плато, розділене долинами допливів Західного Бугу. Характерними елементами рельєфу цієї частини Розточчя є крутосхилі балки (дебрі) і яри. Львівське Розточчя виділяється значним поширенням лесоподібних відкладів еолово-делювіального генезису –це лесовий підрайон Розточчя.
У будові рельєфу Розточчя домінують елементи денудаційного, флювіогляціального та еолового походження. Головні елементи виробленого рельєфу Розточчя (вершинні поверхні та уступи межиріч, долини та останці) утворились внаслідок тривалого впливу денудаційних та ерозійних процесів.
Отже, сприятливі природні умови та чинники (геолого-геоморфологічні, гідрологічні, кліматичні, ґрунтові, рослинні) зумовили розвиток широкого спектра рельєфоутворювальних процесів. Для Розточчя характерне значне вертикальне і горизонтальне розчленування рельєфу, наявність відкладів низької протиерозійної стійкості. Низинні території вирізняються природними процесами акумуляції відкладів, блуканням рік, замуленням водоймищ, підняттям рівня ґрунтових вод, заболоченням. На підвищених рівнинах посилені руйнівні процеси, серед них домінують площинний змив, ерозійні, дефляційні, карстові, а також техногенні – меліорація, добування корисних копалин, деградація річкових систем тощо.
