22) Облік процесу реалізації та фінансового результату.

Облік процесу реалізації

Під процесом реалізації розуміють сукупність операцій по продажу готової продукції споживачам. Продукція реалізується за відпускними (продажними) цінами. Ціни на продукцію встановлюються з таким розрахунком, щоб підприємство не тільки відшкодувало затрати на виробництво продукції і її реалізацію, а й одержало прибуток, необхідний для сплати податку з прибутку та інших обов'язкових платежів до бюджету і розширення власного виробництва.

Для обліку процесу реалізації та розрахунків з покупцями використовують рахунки: "Собівартість реалізації", "Доходи від реалізації", "Витрати на збут", "Розрахунки з покупцями і замовниками", "Розрахунки по податках і платежах".

Розглянемо порядок відображення в обліку процесу реалізації на прикладах.

Операція 1. Зараховано в доходи від реалізації вартість відвантаженої покупцям готової продукції за продажною вартістю 80 000 грн.

Д-т рах. "Розрахунки з покупцями і замовниками".

К-т рах. "Доходи від реалізації" 80 000 грн.

Облік фінансових результатів і використання прибутку

Важливим якісним показником ефективності діяльності підприємства є прибуток. Від розміру одержаного прибутку залежить формування власних оборотних коштів, виконання зобов'язання перед бюджетом, фінансування капітальних вкладень, платоспроможність підприємства.

23) Принципи бух обліку.

Принцип бухгалтерського обліку - це правило, яким слід керуватися при вимірюванні, оцінці та реєстрації господарських операцій і при відображенні їх результатів у фінансовій звітності. Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні ґрунтується на таких основних принципах: Обачність – застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати зниженню оцінки витрат і зобов’язань, і завищенню оцінки активів і доходів.

Повне висвітлення – фінансова звітність повинна містити всю інформацію про наслідки господарської діяльності (господарських операцій, подій), які здатні вплинути на рішення, що приймаються на її основі.

Автономність – кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від її власників.

Послідовність – постійне застосування підприємством обраної облікової політики, зміна облікової політики можлива лише передбаченими стандартами.

Безперервність – оцінка активів і зобов’язань підприємства виходить з припущення, що його діяльність буде продовжуватись протягом невизначеного періоду.

Нарахування та відповідності доходів і витрат – для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів.

Превалювання сутності над формою – операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Історична (фактична) собівартість – пріоритетною є оцінка активів підприємства виходячи з витрат на їх виробництво та придбання.

Єдиний грошовий вимірник – вимірювання та узагальнення всіх господарських операцій підприємства у його фінансову звітність здійснюється в єдиній грошовій одиниці (тис.грн)

Періодичність – можливість розподілу діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання звітності.