3.1. Розробка проекту системи інформаційної безпеки підприємства тов «Реєстр-Сервіс»
Метою впровадження системи управління безпекою в СУІБ є забезпечення інформаційної безпеки персональних даних, що зберігаються й оброблюються в автоматизованій інформаційній системі підприємства ТОВ «Реєстр-Сервіс».
Ціль інформаційної безпеки — забезпечити безперебійну роботу елементів СУІБ і АС обліку і збереження персональних даних і звести до мінімуму шкоду від подій, що тягнуть за собою погрозу безпеки, за допомогою їх запобігання і зведення наслідків до мінімуму. Інформаційна безпека в СУІБ є одним з найважливіших елементів і повинна забезпечуватися цілим набором методів і засобів.
СУІБ створюється як територіально розподілена трирівнева інформаційна система, що функціонує на рівні підприємства ТОВ «Реєстр- Сервіс» та його територіальних підрозділах. У зв'язку з цим система безпеки повинна бути багаторівневою, однакового використання. В якості телекомунікаційної системи, що забезпечує взаємопогоджування всіх компонентів СУІБ, повинні застосовуватися мережі і системи зв'язку загального користування. З огляду на широке впровадження СУІБ у повсякденну діяльність різних комерційних та державних організацій і установ особливе значення повинні мати техніко-економічні характеристики пропонованих проектів для забезпечення інформаційної безпеки системи. В той же час, приблизно, технічним і організаційним заходам захисту будуть протипоставлені як зовнішні, так і внутрішні порушники, що переслідують різні цілі і створюють численні класи загроз у залежності від застосовуваних технічних засобів, наявності прав і повноважень доступу до чуттєвої та/або конфіденційної інформації, глибини розпочатих атак і наявної в них кваліфікації.
Функції підсистеми інформаційної безпеки СУІБ повинні бути спрямовані на захист інформаційних ресурсів (баз даних) і на управління ними в захищених режимах.
Згідно вихідних даних СУІБ повинна мати багаторівневий характер організації з розподілом на територіальні рівні. У цьому зв'язку різні об'єкти СУІБ, що знаходяться на різних рівнях в ієрархії, повинні мати свої вимоги й обмеження за інформаційною безпекою. При цьому бази даних, що утримуються в них, будуть також відрізнятися обсягом і значимістю відомостей.
Тому розглядаючи задачі і функції підсистеми інформаційної безпеки СУІБ необхідно керуватися диференційованими підходами до забезпечення властивості захищеності. Повинна бути створена й обґрунтована диференційована модель порушника і відповідно до неї — розроблені і впроваджені технічні засоби. Повинний бути знайдений компроміс між рівнем захисту і вартістю технічних засобів у комплексі зі складністю організаційних заходів. Природно, в низовій, але більш розповсюдженій ланці системи інформаційної безпеки вартість устаткування повинна бути мінімальною. Навпроти, в центральному відділенні СУІБ, що складає лише одиницю, ціна технічних засобів інформаційної безпеки може бути декілька завищена за рахунок забезпечення відповідного високого рівня захищеності.
Організаційна структура управління інформаційною безпекою в СУІБ повинна базуватися на чіткому однозначному розподілі відповідальності за функціонування і повинна передбачати можливість організації ієрархічної багаторівневої системи управління. Функції
управління покладаються на організаційну одиницю управління безпекою
центр управління безпекою (ЦУБ) ТОВ «Реєстр-Сервіс».
Наявність функцій центра в складі ЦУБ обґрунтовано вимогами Закону України «Про електронний цифровий підпис» з метою додання юридичної значимості електронного цифрового підпису і за його допомогою — електронному документообігу ТОВ «Реєстр-Сервіс». Крім того, ЦУБ повинний забезпечувати управління цифровими сертифікатами, що зберігають ім'я користувача, криптографічні ключі і супутню інформація. Подібні сертифікати — найважливіший елемент сучасних схем аутентифікації і контролю цілісності інформаційних ресурсів.
Крім цього ЦУБ повинний спиратися у своїй діяльності на комплексну систему постійно діючого моніторингу засобів забезпечення СУІБ з метою аналізу ризиків інформаційної безпеки і вироблення (коректування) адекватної політики безпеки СУІБ і обліку операцій при роботі з цифровим підписом і електронним середовищем взаємодії на ТОВ «Реєстр-Сервіс».
З метою впровадження СУІБ в якості інфраструктури повинна бути проаналізована нормативно-правова база, що регламентує організаційно- технічні заходи щодо функціонування і управління системами безпеки в Україні.
Телекомунікаційна інфраструктура СУІБ підприємства «Реєстр- Сервіс» забезпечує надання компонентам СУІБ, а також зовнішнім системам послуг з обміну електронними повідомленнями, ізолюючи ці компоненти від особливостей транспортного середовища і конкретних транспортних протоколів, і забезпечуючи при цьому необхідний рівень інформаційної безпеки. Транспортна підсистема забезпечує гарантовану доставку даних між інтегрованими інформаційними системами окремих територіальних підрозділів ТОВ «Реєстр-Сервіс», запобігає несанкціонованим змінам переданої інформації.
Мережа передачі даних повинна базуватися на принципах створення захищених накладених телекомунікаційних мереж з централізованим управлінням.
Сформульовано наступні вимоги до єдиної інфотелекомунікаційної інфраструктури ТОВ «Реєстр-Сервіс».
Структура мережі передачі даних повинна відповідати архітектурі
СУІБ.
До складу мережі передачі даних повинні входити засоби забезпечення віддаленого телекомунікаційного санкціонованого доступу до ресурсів СУІБ через провідні і радіоканали, в тому числі з використанням загальнодоступних телекомунікаційних ресурсів, з використанням маршрутизації на каналах зв’язку.
Телекомунікаційне устаткування, використовуване для реалізації мережі передачі даних, повинне бути сертифікованим у встановленому порядку в Україні.
В якості опорних каналів зв’язку повинне передбачатися використання оптоволоконних і мідних кабелів, а також ресурсів GPRS, CDMA і 3G мереж.
Телекомунікаційне устаткування повинне передбачати цілодобову
експлуатацію.
При реалізації доступу повинні бути забезпечена ідентифікація абонентської установки й ідентифікація користувача, що одержав доступ до ресурсів АС на всіх рівнях.
При реалізації засобів телекомунікаційного санкціонованого доступу повинний бути передбачений захист від імовірного захоплення й ушкодження програмно-технічних засобів, а також можливості спроби їх неправомірного використання.
Крім того, єдина інфотелекомунікаційна інфраструктура ТОВ «Реєстр-Сервіс» характеризується наступними особливостями:
Територіальна далекість компонентів системи і наявність інтенсивного обміну інформацією між ними.
.. Інтеграція даних, використовуваних різними територіальними підрозділами ТОВ «Реєстр-Сервіс» в рамках єдиних баз даних, розташовуваних у віддалених вузлах мережі.
Абстрагування користувачів від середовища передачі даних.
Мультиплексування в один потік даних від різних джерел.
Участь в процесі експлуатації й обслуговування мережі великої кількості користувачів і персоналу різних категорій.
Безпосередній і одночасний доступ до мережі великого числа користувачів (суб'єктів) різних категорій.
Відсутність спеціальної апаратної підтримки засобів захисту в більшості устаткувань опорних мереж зв'язку.
Виходячи з цих вимог і з урахуванням приведених особливостей, єдину інфотелекомунікаційну інфраструктуру ТОВ «Реєстр-Сервіс» доцільно будувати як накладену VPN-мережу, при цьому в якості опорних мереж використовуються мережі українських операторів, що задовольняють вимогам до системи, вони повинні уточнюватися на етапі проектування єдиної інфотелекомунікаційної інфраструктури ТОВ «Реєстр-Сервіс».
В цей час до опорних мереж пред'являються наступні загальні вимоги:
Можливість надання послуг незалежно від транспортних технологій.
Можливість гнучкої і динамічної зміни швидкості передачі інформації в широкому діапазоні в залежності від поточних потреб користувача.
Здатність мережі передавати всі види інформації (дані, графіку, мову, відео й ін.) з гарантованою якістю.
Можливість управління мережею з боку користувача.
Можливість доступу до мережі незалежно від використовуваної технології доступу.
Можливість участі декількох операторів у процесі надання послуги і поділ їх відповідальності відповідно до їх галузі діяльності.
Відповідно до концепції NGN (next generation network) пропонується трирівнева структура єдиної інфотелекомунікаційної інфраструктури ТОВ «Реєстр-Сервіс», приведена на дод.Д.
Транспортний рівень забезпечує комутацію і прозору передачу інформації. Він будується на базі сучасних пакетних технологій, що забезпечують гарантовану якість передачі інформації. До таких технологій можна запропонувати технології IP/MPLS і ATM.
Транспортний рівень складається з двох підрівней: базового (ядро мережі) і доступу.
Базовий підрівень — високопродуктивне ядро мережі, що надає транспортні послуги між об’єктами. Цей рівень створюється з метою високошвидкісної передачі пакетів між вузлами, максимально використовуючи смугу пропущення.
Рівень доступу — система, що надає доступ до мережних ресурсів користувачам мережі.
Рівень управління комутацією і передачею інформації — виконує функції управління з'єднаннями і потоками, обробки інформації систем сигналізації, маршрутизації з'єднань, управління доступу й ін.
Рівень управління послугами виконує функції управління логікою послуг і додатків. Цей рівень дозволяє реалізувати специфіку послуг поза залежністю від типу транспортного середовища і способу доступу. Наявність цього рівня дозволяє підключати до (відключати від) єдиної інфотелекомунікаційної інфраструктури ТОВ «Реєстр-Сервіс» об'єкти і конфігурувати політику доступу до єдиної інфотелекомунікаційної інфраструктури ТОВ «Реєстр-Сервіс» без втручання у функціонування інших рівнів.
При такому підході єдина інфотелекомунікаційна інфраструктура ТОВ «Реєстр-Сервіс» інваріантна до протоколів передачі даних, архітектурних особливостей опорних мереж і стандартизована на рівні устаткування вузлів доступу територіального рівнів.
Захист інформації забезпечується на ділянках від одного вузла доступу до іншого вузла доступу.
Загальна структура єдиної інфотелекомунікаційної інфраструктури ТОВ «Реєстр-Сервіс» представлена в Додатку Е.
Основу транспортної мережі оператора повинна складати універсальна транспортна мережа, що реалізує функції транспортного рівня і рівня управління комутацією, маршрутизацією і передачею.
Відповідно до концептуальних положень з побудови мультисервісних мереж, до її складу повинні входити:
Транзитні вузли, що виконують функції переносу, маршрутизації і комутації.
Вузли доступу (кінцеві вузли), що забезпечують підключення компонентів СУІБ до мережі.
Контролери сигналізації, що виконують функції обробки інформації сигналізації, управління з'єднаннями і викликами.
Шлюзове устаткування, що дозволяє здійснити взаємодію мереж різних технологій.
Ресурси первинних мереж, використовувані для організації каналів між вузлами мережі з необхідною смугою пропущення.
Використання сучасних маршрутизуючих комутаторів забезпечує концентрацію, комутацію і маршрутизацію трафіка абонентів з підтримкою:
Сучасних пакетних технологій, що забезпечує максимальну безпеку переданого трафіка і найбільш ефективне використання смуги пропущення дорогих територіальних каналів зв'язку.
Резервування всіх основних компонентів устаткування й інтерфейсів каналів зв'язку з можливістю балансування (розподілу) навантаження між ними, що забезпечує високі параметри надійності і коефіцієнта готовності.
Забезпечення диференційованого і гарантованого обслуговування для різних типів трафіка.
Широкого діапазону мережних протоколів, що забезпечує необхідну масштабованість мережі за параметрами гнучкості, продуктивності, щільності портів і смуги пропущення.
Транспортну мережу єдиної інфотелекомунікаційної інфраструктури ТОВ «Реєстр-Сервіс» пропонується будувати у вигляді дворівневої ієрархічної структури, що складається з магістрального і регіонального рівнів:
Магістральний транзитний рівень, що складається з магістральних транзитних вузлів (МТВ), розташовуваних у кожному територіальному підрозділі ТОВ «Реєстр-Сервіс», з'єднаних між собою широкосмужними цифровими каналами (трактами) за принципом «кожний з кожним» при повному резервуванні кожного напрямку шляхом організації каналів по географічно рознесених трасах. Магістральний рівень призначений для забезпечення пропуску, комутації і маршрутизації високошвидкісного трафіка.
Регіональний рівень, що складається з кінцевих (вузлів доступу — ВД) і кінцево-транзитних вузлів (ВКТ — вузли концентрації трафіка), призначених для концентрації/розподілу трафіка від/до ВД і входу на магістральний транзитний рівень. Кожен ВКТ з'єднується цифровими каналами з двома (свій і суміжний) МТВ по рознесених трактах.
В якості основного середовища передачі використовуються системи передачі синхронної цифрової ієрархії (SDH) волоконно-оптичні кабелі, радіорелейні ліній передачі і супутникові системи передачі різних операторів первинних мереж єдиної мережі електрозв'язку. їх пропонується використовувати для важкодоступних районів на регіональному рівні.
З організаційної точки зору вузли транспортної мережі (кінцеві, транзитні) на всіх рівнях (місцевому, внутрізоновому, міжміському) можуть створюватися по одному з варіантів:
На базі власного устаткування.
На базі орендованих портів у комутаторах операторів, що експлуатують великі транспортні мережі
В цей час оператором, що здатний надати могутню транспортну мережу на базі технологій пакетної комутації є ВАТ «Укртелеком».
В першому варіанті кінцеві й кінцево-транзитні вузли входять в устаткування СУІБ, і відповідно витрати на його придбання відносяться до витрат на створення системи інформаційної безпеки. В якості транспортної мережі використовуються канали і тракти в кабельних і радіорелейних лініях передачі і канали супутникових систем передачі, надані в користування різними операторами.
Рис. 3.2. Варіант формування опорної мережі з мереж чотирьох
незалежних операторів
В другому варіанті для створення єдиної інфотелекомунікаційної інфраструктури ТОВ «Реєстр-Сервіс» орендуються порти в комутаторах
інших операторів, без оренди каналів і трактів у кабельних, радіорелейних і супутникових лініях зв'язку.
Найбільш доцільним, з економічної точки зору, представляється варіант, що передбачає використання власного устаткування на нижніх рівнях єдиної інфотелекомунікаційної інфраструктури ТОВ «Реєстр- Сервіс» й оренда портів на територіальному рівнях у комутаційних засобах інших операторів.
Опорна мережа може бути сформована з мереж передачі даних декількох операторів, при цьому вузли доступу, що підключаються до мереж різних операторів, можуть мати різні інтерфейси на підключення до мережі, але стандартний інтерфейс на підключення компонентів системи.
Для підключення компонентів територіального сегмента специфікації на вузол доступу визначаються виходячи з особливостей роботи кожного компонента, незмінним залишається інтерфейс підключення компоненти до системи для забезпечення прозорості взаємодії всіх учасників системи.
3.2. Впровадження системи інформаційної безпеки підприємства на основі сучасних інформаційних технологій.
Для успішного виконання задач забезпечення інформаційної безпеки СУІБ можуть бути ефективно застосована низка високотехнологічних методів і рішень. Одночасно можуть бути використані й обґрунтовані супутні нормативно-правові документи й акти, що дозволяють упорядкувати процес впровадження й експлуатації технічних засобів і організаційних заходів СУІБ ТОВ «Реєстр-Сервіс».
Основою інформаційної безпеки СУІБ ТОВ «Реєстр-Сервіс» є цілісність інформації, приступність і конфіденційність даних, збережених у місцях первинного нагромадження і переданих між учасниками СУІБ.
Для зниження небезпеки загроз повинні бути використані наступні заходи захисту.
В місцях первинного нагромадження даних пропонується використовувати індивідуальні електронні ключі для збереження конфіденційної інформації. Кожен пункт первинного нагромадження інформації забезпечується електронним ключем з унікальним ідентифікаційним номером «Кріптофлеш» або спеціалізований обчислювач у складі ЕОМ. На кожному пункті повинне бути організовано АРМ оператора для введення і збереження інформації, підключення електронного ключа й організації зашифрованого інформаційного обміну із суб'єктами СУІБ ТОВ «Реєстр-Сервіс». Доступ до даних повинний здійснюватися як безпосередньо з АРМ оператора, так і віддалено (для обробки інформаційних запитів). Повинний бути реалізований механізм аутентифікації користувачів по паролю (як місцевих, так і територіальних). Повинний вестися журнал аудита, що буде доступний тільки для доступу віддаленого користувача або по паролю адміністратора.
В якості електронного ключа пропонується використовувати носій типу «Кріптофлеш». Надалі повинні бути пророблені питання використання аутентифікації користувачів по біометричних параметрах (голос, відбитки пальців). Всі засоби криптографічної обробки інформації повинні бути сертифіковані. Для вірогідності даних, отриманих від пунктів початкового нагромадження даних, повинний бути використаний механізм цифрового підпису. Управління сертифікатами цифрового підпису повинне бути покладене на центр інформаційної безпеки підприємства.
Для захисту трафіка відділів, підрозділів ТОВ «Реєстр-Сервіс», в АС повинні бути застосовані більш дешеві вироби з мінімальним числом інтерфейсів і обмеженими функціями маршрутизування. Будемо називати їх абонентськими пристроями шифрування ІР-трафика.
Основними вимогами, пропонованими до них, повинні бути:
алгоритмічне і криптографічне сполучення з СУІБ;
фізичне сполучення з ЕОМ з одного боку, і з лініями (каналами) загального користування — з іншого (через модем або безпосередньо);
продуктивність: не гірше 1 Мбіт/с в залежності від наявного інтерфейсу ЕОМ;
можливість дистанційного управління від центру інформаційної безпеки по лініям і каналам зв’язку, і роботи в режимах, що не обслуговуються.
Абонентські пристрої шифрування (АПШ) можуть бути виконані у вигляді звичайного зовнішнього GSM-модему, що підключається до ЕОМ. Можливий варіант вбудовування АПШ у внутрішній робочий обсяг ЕОМ.
На кожному територіальному рівні пропонується використовувати єдиний зональний ключ шифрування. Крім того, кожен АПШ повинний мати індивідуальний ключ для шифрування інформаційного обміну з об'єктом регіонального рівня. Для організації інформаційних запитів до місць первинного збереження інформації повинне бути організоване АРМ оператора. Запити від оператора АРМ можуть бути тільки в рамках одного територіального підрозділу ТОВ «Реєстр-Сервіс». Повинні бути передбачені механізми аутентифікації оператора й організаційні заходи захисту. Управління ключами повинне здійснюватися віддалено у відповідних режимах роботи. Повинний бути організований центр для управління безпекою системою інформаційної безпеки на базі «Кріптофлеш» та/або спеціальний обчислювач, використовуваний в пунктах первинного нагромадження інформації.
На територіальному рівні в підрозділах ТОВ «Реєстр-Сервіс» повинні бути організовані центри управління інформаційною безпекою, в зону відповідальності яких повинні входити інформаційні загрози цих підрозділів.
На територіальному рівні повинний бути реалізований шлюз з використанням кріптомаршрутизатора, що здійснював би шифрування інформації, призначеної для передачі на рівень головного підприємства, а також здійснював би обмін інформацією з АПШ територіального рівня. Для організації інформаційних запитів до місць первинного збереження інформації й об’єктам територіального рівня повинне бути організовано АРМ оператора. Запити від оператора АРМ можуть бути тільки в рамках одного територіального підрозділу ТОВ «Реєстр-Сервіс». Повинні бути передбачені механізми аутентифікації оператора
На підставі викладених матеріалів можна зробити висновок про
реалізованість технічних рішень і системно-організаційних заходів щодо
організації системи забезпечення інформаційної безпеки.
У ході підготовки до введення системи інформаційної безпеки СУІБ в дію повинні бути зроблені наступні види робіт:
Провести передпроектне обстеження СУІБ на рівні пілотних фрагментів і на підставі аналізу виробити технічні вимоги до СУІБ. Затвердити технічне завдання на СУІБ;
На основі ТЗ і техніко-економічного обґрунтування визначити склад засобів інформаційної безпеки, включаючи закуповуване сертифіковане устаткування (яке мається на ринку), що вимагає модифікації (сертифікати і розпорядження на експлуатацію яких не задовольняють вимогам СУІБ), знову розроблювальне (відсутнє на ринку, але необхідне для реалізації системних задач СУІБ);
Розробити і погодити доробку і розробку засобів інформаційної безпеки;
Провести доробку і/або розробку необхідних технічних засобів інформаційної безпеки і забезпечити оснащення відповідних підрозділів підприємства;
Провести пуско-налагоджувальні роботи й іспити;
Розробити регламенти управління безпекою технічних засобів СУІБ і АС обліку персональних даних, регламенти зовнішнього незалежного аудита інформаційної безпеки АС, нормативної бази і фактичних адміністративних процесів;
Навчити користувача роботі із СУІБ.
При підготовці до експлуатації СУІБ повинна бути поставлена технічна документація на паперовому і магнітному носіях.
При підготовці СУІБ до впровадження в дію всі співробітники ТОВ «Реєстр-Сервіс» повинні пройти навчання роботі із системою управління інформаційною безпекою.
ВИСНОВКИ
На підставі вище викладеного матеріалу та проведеного аналізу можна зробити наступні висновки.
Інформаційні технології роблять наше життя простішим і стають все поширенішими. їх дуже багато навколо нас: на місцях навчання чи роботи, дома. Ноутбук та комунікатор є постійними супутниками успішної ділової людини. І сьогодні не треба витрачати купу зайвого часу на рутинні операції, які можуть бути автоматизовані; на пошук якого-небудь товару у магазинах міста, бо можна завітати до Веб-сайтів різних Інтернет- магазинів, та обрати і замовити товар там, і дуже часто при більшому виборі та за меншою ціною, ніж у звичайному магазині. Очевидно, що цінність інформації визначається в першу чергу отриманими доходами. Оскільки на будь- якому підприємстві, організації чи установі існує загроза витоку конфіденційної інформації, то зрозумілою є актуальність дослідження шляхів та методів її захисту.
Перед сучасним великим підприємством гостро стоять проблеми забезпечення інформаційної безпеки. Це пов'язано з розвитком інформатизації підприємства, з постійно зростаючою вартістю інформації, з одного боку, і активністю інформаційно-аналітичних структур і різного роду порушників з іншого, інформація обмеженого поширення використовується компаніями-конкурентами, шахраями, терористами у своїх корисливих цілях, причиняючи збиток підприємству — власнику цієї інформації.
Як показує практика, на підприємствах найчастіше недооцінюють проблему інформаційної безпеки, не приділяючи достатньої уваги побудові й удосконалюванню систем інформаційної безпеки. Рішення питань організації захисту інформації на підприємстві шляхом впровадження систем інформаційної безпеки, сучасних захищених інформаційних технологій і надійних засобів захисту інформації є рішенням важливої практичної задачі керівництвом підприємства і відповідних підрозділів безпеки.
Із системних позицій в концепції інформаційної безпеки визначаються інтереси підприємства в інформаційній сфері, загрози (внутрішні і зовнішні) цим інтересам, а також принципи й етапи побудови й удосконалювання системи забезпечення інформаційної безпеки. Концепція інформаційної безпеки дозволяє: визначити тактичні і стратегічні задачі служби безпеки в інформаційній сфері; розмежувати обов’язки і повноваження структурних підрозділів підприємства; правильно спланувати заходи щодо забезпечення інформаційної безпеки на підприємстві.
Роботи з організації і забезпечення системи інформаційної безпеки можуть проводитися як фахівцями власної служби безпеки підприємства, так і сторонніми організаціями, що спеціалізуються в галузі захисту інформації. До послуг сторонніх організацій необхідно звертатися за найбільш трудомісткими роботами, пов’язаними з використанням спеціальної апаратури й устаткування, а також потребуючими відповідної кваліфікації фахівців. До них відносяться: аналіз ризиків (загроз) інформаційної безпеки; обов'язкова і добровільна атестація об’єктів інформатизації підприємства; організація криптографічного захисту інформації; розгортання і технічний супровід корпоративних захищених мереж зв'язку; оцінка ефективності захисту інформації.
В роботі була розроблена концепція інформаційної безпеки підприємства. Концепція визначає систему поглядів на проблему забезпечення безпеки інформації в єдиній інформаційній телекомунікаційній системі підприємства ТОВ «Реєстр-Сервіс» і являє собою систематизований виклад цілей і задач захисту, а також принципів і способів досягнення необхідного рівня безпеки інформації.
Система інформаційної безпеки створюється як територіально розподілена трирівнева інформаційна система, що функціонує на рівні підприємства ТОВ «Реєстр-Сервіс» та його територіальних підрозділах. У зв’язку з цим система безпеки повинна бути багаторівневою, однакового використання. В якості телекомунікаційної системи, що забезпечує взаємопогоджування всіх компонентів СУІБ, повинні застосовуватися мережі і системи зв'язку загального користування. З огляду на широке впровадження СУІБ у повсякденну діяльність різних комерційних та державних організацій і установ особливе значення повинні мати техніко- економічні характеристики пропонованих проектів для забезпечення інформаційної безпеки системи. В той же час, приблизно, технічним і організаційним заходам захисту будуть протипоставлені як зовнішні, так і внутрішні порушники, що переслідують різні цілі і створюють численні класи загроз у залежності від застосовуваних технічних засобів, наявності прав і повноважень доступу до чуттєвої та/або конфіденційної інформації, глибини розпочатих атак і наявної в них кваліфікації.
На підставі викладених матеріалів можна зробити висновок про реалізованість технічних рішень і системно-організаційних заходів щодо організації системи забезпечення інформаційної безпеки.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Конституція України І І Відомості Верховної Ради України. — 1996. —№30. —С. 141.
Господарський кодекс України // Офіційний вісник України. — 2003. —№11. —С. 462.
Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. — 2003. — №40-48. — С. 356.
Про державну статистику: Закон України від 17 вересня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — №43. — С. 608.
Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні: Закон України від 16 листопада 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1993. — №1. — С. 1.
Про інформацію: Закон України від 02 жовтня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. — 1992. — №48. — С. 650.
Про Національну програму інформатизації: Закон України від
лютого 1998 року // Відомості Верховної Ради України. — 1998. — №27-28. —С. 181.
Автоматизированные информационные технологии в экономике: Учебник / Под. ред. проф. Г.А. Титаренко. — М.: Компьютер: ЮНИТИ, 2008. —400 с.
Аладьев В., Тупало В. Компьютерная хрестоматия. Справочное руководство. — К.: Изд-во «Укр. энцикл.» им. М. П. Бажана. Науч. ред. Гл. редколл. Книги Памяти Украины, 2003. — 447 с.
Багиев Г.Л., Богданова Е.Л. Информационное обеспечение внешнеэкономической деятельности предприятий. — М.: Наука, 2006. — 416 с.
Береза А. М. Основи створення інформаційних систем: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2008. — 140 с.
Брежнева В.В., Минкина В.А. Информационное обслуживание: продукты и услуги, предоставляемые библиотеками и службами информации — СПб.: Профессия, 2004. — 304 с.
Бучацька І.О. Інформаційна технологія управління народним господарством — складова процесу інформатизації сучасного суспільства // Експрес-новини: наука, техніка, виробництво. - 2009. - №1-2. — С. 34-36.
Бучацька І.О. Інформаційне забезпечення маркетингової діяльності підприємств України // 36. наук, праць КДТЕУ, 2008. - С. 57-62.
Бучацька І.О. Організація маркетингової інформаційної системи підприємства // Економіка фінанси право. - 2009. - №9. - С. 45-49.
Бучацька І.О. Оцінка ефективності роботи маркетингової інформаційної системи // 36. наук, праць «Сучасні економічні проблеми розвитку підприємства». — КНТЕУ, 2000. — С. 167-169.
Голіков В.І., Єганов О.Ю., Фатєєв М.В., Чайка В.Д. Інформаційні системи і технології обліку: Навч. посібник. — Миколаїв: УДМТУ, 2002. — 156 с.
Гудименко Н.И. и др. Экономика информационной работы на предприятиях и в организациях: Обзор, информ. — М.: Основы, 2006. — 71 с.
Дворкина М.Я. Информационное обслуживание: социокультурный подход / М.Я. Дворкина. — М.: ИПО Профиздат, 2001.
112 с.
Єрьоміна Н. В. Проектування баз даних: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2008. —208 с.
Зингер И.С., Кругликов Б.И., Садовников В.Н. Информационное обеспечение в организационных системах управления.
М.: Наука, 2005. — 207 с.
Иванова Т.Е., Платова Т.В. Основы информационного маркетинга: Учеб. пособие. —Ярославль: Сигма, 2000. — 148 с.
ДОДАТКИ
Додаток Б
Організаційна структура ТОВ «Реєстр-Сервіс»
Додаток В
Компоненти системи, що підключаються до єдиної інфотелекомунікаційної інфраструктури ТОВ «Реєстр-Сервіс»
Відкритий
стандартний інтерфейс
Відкритий
стандартний інтерфейс