2. Що забезпечує виникнення і підтримку біоелектрогенезу?

- електролітична дисоціація солей в водному розчині

- різна швидкість дифузії Катіони і Аніони цьому ж середовищі

3. Будова і функція селективних каналів.

Селективнiсть каналу забезпечується за рахунок геометрiї ( діаметр селективного фiльтра), за рахунок внутрiшньоканального розташування заряджених частинок (наприклад, для катiон-пропускаючих каналiв -анiоннi частинки).Кожен iонний канал мiстить устя, селективний фiльтр, ворота i механiзм управління воротами. Селективнiсть iонних каналів багато в чому визначається геометрією каналу. Наприклад, кристалічний діаметр іона натрію - 0,19 нм, разом із гiдратною оболонкою його діаметр становить біля 0,3 нм. Устя каналу 0,3-0,5 нм. Для того, щоб пройти через канал (головне – через селективний фільтр), іон натрію або iнший іон повинен звільнитися від гiдратної оболонки і тільки в «голому» виглядi може пройти через канал. Занадто великий іон не може ввійти в канал, занадто маленький не спроможний віддати гiдратну оболонку в селективному фільтрі, тому не може вискочити з каналу.

4. П оняття градуальності для збудливих і незбудливих мембран (вольт-амперні характеристики).

Градуальность-явление пропорциональной зависимости р-ции от раздражителя. она присуща невобудимым мембранам во всем диапазоне изменения разности потенциалов Она так же свойственная и возбудимым мембр., но только если разность потенциалов, изменяясь под действием раздражителя, не достигаем КМП. ВАХ невозбдумой! При изменение мембранного потенциала от уровня ПП до нуля ее электропроводность остается неизменной. С понижением обсолютного значения мембранного потенциала плотность ионного тока сквозь невозбудимую мемебрану пропорционально уменьшается за законом Ома!

ВАХ возбудимой! При понижении трансмемебранной разности потенциалов до определенного значення(не до нуля) плотность ионного тока падает до нуля, а затем дальнейшее уменьшение абсолютного значения мембранного потенциала приводит к резкому нарастанию тока, который к тому же изменяет направление

5. Розкрійте поняття рефрактерності мембран. Причини абсолютної, відносної рефрактерностї, екзальтації.

Р ефрактерність-змні збудливості при збудженні. Розвиток збудження на початку супроводжується повною втратою збудженості Е=0 = фазі абсолютної рефрактерності і дорівнює фазі деполяризації мембрани.

Природа АРФ складається в тому що під час деполяризації всі потенціал залежні іонні канали знаходяться в відкритому стані і додаткові стимули не можуть викликати воротний механізм

Відносна рефракторна фаза-під час якої збудливість від нуля повертається до початкової рівня.ВРФ співпадає з часом реполяриризації збудженої мембрани.З плином часу все більша кількість потенціал залежних іонних каналів завершують воротні процеси,з яким було зв’язано попередне збудження і канали знову приходять до змоги наступного переходу з закритого в відкритий стан під дією подразника.

Фаза екзальтації для якої характерне підвищенна збудженість.що пов’язана з зміною властивостей сенсора напруги під час збудженості .За рахунок перебудови конформації білкових молекул змінюється їх дипольні моменти які приводять до підвищення чутливості сенсора напруги зсуву мембранного потенціалу(КМП наближається до ПП)

6. Поняття акомодації. Причини цього явища.

Аккомодація –збудження виникає при деполяризації збудливих мембран.Одже воно зявзане з поляризаціонними процесами в електролітах.Прикладом цього являється електроліз.Згідо закону фарадея.Але цей закон діє якщо діяти на збудженні тканини не довго, якщо ж дійти на них тривало то вони ніби пристосовуються до нього.цей феномен назвали «вкрадиванием тока» це і дорівнює акомодації.

7. П оняття лабільності. Причини цього явища.

Лабільність це можливість збудженої мембрани генерувати ПД з тієюж частотою з якою на неї діє подразник.

8. Розкрійте поняття декремента для збудливих мембран. Від чого залежить декремент потенціалу на мембрані?

Декремент(затухание) - потеря електромагнитной энергии поля клетки, кот. была до взаимодействия с мембраной.

9. Особливості поширення збудження по м'якотних волокнах. Основні формули.

В мякотных волокнах возбуждение возникает при нанесении раздражения в перехватах Ранвье и распространяется по мембране волокна сальтаторно (скачкообразно)

10. Особливості поширення збудження по безм'якотних волокнах. Основні формули.

Р аспространение ПД по безмякотному волокну: согласно теории «местных токов» при распространении возбуждения на мембране нервного волокна между возбужденным и невозбужденным участком возникает местный ток, который является раздражителем для невозбужденного участка. Если его величина достаточна для возникновения ПД в соседнем участке, то ПД распространяется на этот участок.

Распространение местных токов в безмякотных нервных волокнах прямопропорционально сопротивлению мембраны и обратнопропорционально сопротивлению внутри- и внеклеточной среды. Расстояние на которое распространяются местные токи будет тем больше, чем больше амплитуда ПД и чем меньше пороговый потенциал.