Структура заняття

№ з/п	Етап	Час, хв.	Навчальні матеріали		Місце проведення заняття
			Засоби навчання	Обладнання
1	Організаційна частина заняття	10			Навчальна кімната
2	Актуалізація опорних знань і контроль вихідного рівня	15	Задачі, тестові завдання		Навчальна кімната
3	Структурні елементи заняття, які забезпечують досягнення дидактичної і виховної мети ПЛД Клінічний розбір хворих з ХСН з різними стадіями та причинами. Розбір теми в кабінетах	120 120 125	Хворі, історії хвороби, алгоритми Хворі, історії хвороби, алгоритми Таблиці, схеми, алгоритми	ЕКГ, ЕхоКС рентгенологічний апарат, результати лабораторних досліджень	Палата, навчальна кімната, кабінет функціональної діагностики, рентген-кабінет Палата, навчальна кімната, кабінет функціональної діагностики, рентген-кабінет Навчальна кімната
4	Підведення підсумків заняття (кінцевого рівня)	20	Задачі		Навчальна кімната
5	Домашнє завдання	10

Інструктивно-методичні матеріали до заняття (алгоритми діагностики та лікування за темою)

Серцева недостатність –нездатність серця забезпечувати кров’ю тканини за їх метаболічними потребами в стані спокою і/або при помірному фізичному навантаженні.

ХСН – синдром, який характеризується:

• порушеннями насосної функції серця;

• зниженням толерантності до фізичного навантаження;

• затримкою в організмі рідини;

• прогресуючим перебігом;

• поганим прогнозом.

Етіологія ХСН: ІХС (50-70%), АГ (12-17%), ДМКП (7-14%), клапанні вади (6-12%), інші причини (5-10%).

Патогенетичні фактори, які призводять до розвитку СН

Геодинамічне перенавантаження ЛШ

Первинне ураження міокарду

Порушення наповнення шлуночків

Об’ємом (клапанні регургітації)

Скорочення діастоли (тахіаритмії)

Механічне припинення заповнення (перикардит, a-V стенози, міксома та ін.)

Дифузні (ДМКП, міокардити, токсичні та інші ураження)

Порушене розслаблення ЛШ

Опором (АГ, стеноз аорти)

Виражена гіпертрофія (АГ, ГКМК, стеноз аорти)

Поширені пошкодження (гострий, перенесений ІМ, гібернація)

При інфільтративних ураженнях міокарда

Обумовлюють розвиток систолічної недостатності серця (75-80% хворих)

Обумовлюють розвиток діастолічної недостатності серця (20-75% хворих)

Діагностика ХСН:

• суб’єктивні симптоми: задишка, ортопноэ, кашель (частіше непродуктивний, який виникає в положенні лежачі і/або при фізичному навантаженні, піктурія, набряки, тяжкість в правому підребер’ї);

• об’єктивні симптоми: тахіпное, вологі хрипи в нижніх відділах легень, двосторонні периферичні набряки і/або асцит, симптоми гідротораксу, гепатомегалія, тахісистолія, ІІІ протодіастолічний тон, акцент ІІ тону на легеневій артерії, набухання шийних вен, олігурії.

У 2002 році наказом МОЗ України затверджено класифікацію СН, яка включає характеристику стадій І, ІІА, ІІБ, ІІІ (згідно з класифікацією Стражеска-Василенка), функціональних класів (І, ІІ, ІІ, ІV) та визначення Ехо-кардіографічних ознак фракції викиду (ФВ) лівого шлуночка > або < 40%.

ФК – це динамічні стани, які змінюються внаслідок лікування.

ФК І – пацієнти із захворюваннями серця, у яких виконання звичайного навантаження не викликає задишки, серцебиття, втоми.

ФК ІІ – пацієнти із захворюваннями серця з помірним обмеженням фізичної активності. Задишка, втома з’являються при значному фізичному навантаженні.

ФК ІІІ – пацієнти із захворюваннями серця з вираженим обмеженням фізичної активності. У стані спокою скарг немає, але навіть мала фізична активність викликає задишку, серцебиття, втому.

ФК ІV – пацієнти із захворюваннями серця, у яких задишка має місце в стані спокою.

При обстеженні хворого і виявленні симптомів задишки, набряків, тахікардії, гідротораксу, асциту, гепатомегалії, кашлю треба провести диференційний діагноз з іншими станами та захворюваннями. (Див. табл. 1.3).