- •2)Зміс та форма. Зовн та внутр. Форма.
- •3)Твір як феномен соц свідомості. Соц. Стереотипи щодо змісту та форми
- •4) Структура літературного твору. Характеристика основних структур елементів твору.
- •5) Актуальність проблематики і тематики твору. Ідейність і тенденційність твору. Твір і епоха.
- •6) Твір як продукт мовної діяльності людини. Поняття мовної особистості. Мовні особистості автора, персонажа, читача.
- •7) Художньо-мовна свідомість. Взаємодія у творі мовної особистості, художнього образу та образу автора
- •8) Твір і текст. Мовна діяльність автора
- •9.Психологія образного відображення дійсності.Художній образ як поняття.Основні властивості художнього образу.Класифікація художніх образів.
- •11.Образна тканина твору. Образність і експресивність.
- •10.Художній образ і мовна особистість.
- •12.Експресивність. Емоційність. Емотивність. Емоціогенність.
- •13. Сфери реалізації художнього образу.
- •14 Мовна діяльність читача. Професіональне й аматорське читання твору.
- •15 Сприймання й розуміння. Твір як втілення задуму автора. Сприймання як декодування задуму автора.
- •16.Проникнення у зміст художнього образу на основі спільних для автора і читача соціокультурних моделей.
- •17. Психологічна зумовленість категорії естетичності. Психологічні умови якісного сприймання твору.
- •18) Виявлення категорії естетичності у побутовій, художній, науковій і публіцистичній сферах
- •19. Вибір типу твору залежно від комунікативних параметрів сфери функціонування твору. Поняття про жанр. Історична, соціальна, комунікативна тощо зумовленість жанрів.
- •20) Стиль як відображення способу мислення. Емоційний, формально-логічний, діалектичний та практичний способи мислення
- •21.Повідомлення як процес і результат віддзеркалення дійсності. Ефективність повідомлення.
- •22. Конструктивний принцип елементарного стилю. Особливості елементарного стилю.
- •23. Фактологічна структура твору. Факт як елемент фактологічної структури. Класифікація фактів. Типи фактів.-
- •26. Темат структура твору
- •27. Емоційно-експресивна структура твору
- •28..Інформаційна структура
- •29. Комунікативна авторська структура.
- •30. Композиційна структура.
- •31. Архітектонічна структура твору
- •33. Особливості перцепції твору. Тематична перцептивна структура як варіант авторської структури твору
- •34. Прогнозування тематичної перцептивної структури твору. Роль редактора в забезпечені однозначності
- •35. Поняття про композицію. Елементи композиції. Композиція багатотемного твору. Розгляд композиції і межах кожної теми. Різнотемні композиційні структури як недолік твору.
- •36. Поняття про архітектоніку. Елементи архітектоніки. Імформаційно-пошукова та темо видільна функція архітектоніки
- •37 Системність повідомлення у процесі формування змісту твору. Логічний складник змісту твору. Інформаційний складник змісту твору
- •38 Діалогічність як закономірність моделювання комунікативного акту твором. Суперечність між твором та інформаційною ситуацією
- •39 Шпаруватість як особливість моделювання твором комунікативного акту. Роль шпарин в активізації процесу сприймання твору
- •43. Вибір типу твору залежно від комунікативних параметрів сфери функціонування твору
- •44. Поняття про жанр. Історична, соціальна, комунікативна тощо зумовленість жанрів
- •45) Поняття стилю. Стиль як відображення способу мислення
- •46. Типи спілкування та способи мислення: живе споглядання, початковий етап…, вищий етап…, практичне використання….
- •48.Конструктивний принцип елементарного стилю
- •50) Поєднання елементарних стилів
- •53. Репрезентаційні системи як засоби представлення та активізації сприймання інформації
- •54.Види репрезентаційних систем
- •55. Аналіз текстів з різними репрезентаційними системами.
- •56. Сутність теорії е.Берна
3)Твір як феномен соц свідомості. Соц. Стереотипи щодо змісту та форми
Твір – це продукт мовної діяльності людини, найчастіше закріплений в тексті. Твір – це мовне вираження творця. Твір створюється за законами мовної діяльності.Твір – відображення навколишнього світу, суспільства і його проблем. Автор іноді протиставляє в своєму творі різні епохи. Журналістський твір спрямований на іеформування читача, тобто найчастіше журналіст інформує про поточні події свого суспільства. Існує певна інформаційна система. Під соціальною інф. системою необхідно розуміти, таку систему відомих фактів, яка має долю ентропій, тобто невизначеності в суспільстві. Та система фактів, яка є сталою, якій све відомо, - не є інформаційною, бо вона не несе ніякої інформації тчленам суспільства. Автор, щоб зацікавити читача повинен розглядати у творі актуальні події. Всі свої задуми, автор доносить через твір. Автор через твір викладає свої погляди на світ, він ділеться своїми поглядами з реципієнтами.
стереотип – стійка структура, яка характеризується ригідністю і консервативністю;
стереотипна оцінка великою мірою може бути помилковою;
стереотип несе емоційну оцінку і провокує упереджене ставлення, тим самим він заважає формуванню неупереджених оцінок;
стереотип протистоїть інноваціям;
стереотип не дає можливості для творчого мислення.
спрощують етапи прийняття рішень;
економлять час і зусилля індивіда;
розширюють простір для безпосереднього сприймання і мислення;
дають можливість передбачати поведінку;
роблять дії більш точними і вільними;
дають можливість швидких автоматичних дій;
забезпечують послідовність процесу передачі знань;
виконують адаптивні функції.
проявлятися у формі моральних імперативів, норм, традицій, вірувань;
із соціологічної точки зору, стереотип – це схематизована, спрощена характеристика соціальних об’єктів і явищ, надзвичайно стійкий образ або уявлення про певний об’єкт, клас об’єктів чи соціальну групу;
з психологічної точки зору, стереотип – це структурна частина свідомості індивіда, яка відображається у формі оцінних суджень та уявлень про соціальні об’єкти та явища й реалізується шляхом дій і вчинків суб’єкта.
соціальний стереотип - схематичний, стандартизований загальнозначимих образ або емоційно забарвлене і стійке уявлення про певний явище чи об'єкті, в якому виражається звичне ставлення людей до них, що склалося під впливом умов їх буття і попереднього досвіду.
Соц. Стереотипи щодо змісту і форми твору.В усіх предметах і явищах, що нас оточують, є зміст і форма як їх протилежні сторони. Зміст — це сукупність елементів і процесів явища, те, з чого воно складається. Форма — внутрішня і зовнішня структура, спосіб існування змісту, певне співвідношення елементів і процесів у часі і просторі, тривалі зв’язки між ними. Зміст і форма можуть бути у єдності. Тоді зміст — головний бік явища, тому що розкриває його природу та складає сутність. Форма сприяє розвиткові змісту, якщо вона йому відпо, та гальмує розвиток, якщо застаріла і не відповідає змісту. Між старою формою і новим змістом загострюється суперечність, яка спричиняє конфлікт. І тоді стара форма має бути замінена новою. Це завжди відбувається як у природі, так і у суспільстві. Коли людина сприймає художній твір, проблеми змісту і форми для неї не існує. Мистецький твір постає перед нею як щось цілісне, як єдність змісту та форми. Але у кожному творі є свій зміст і своя форма. Розглядаючи будь-який твір мистецтва — продукт художньої творчості, в якому відображається дійсність позиції естетичного ідеалу митця, — можна (теоретично) поділити його на складові частини: зміст і форму. Але у мистецтві неможливо правильно зрозуміти характер змісту та форми окремо від специфіки самого мистецтва. Як з’ясовано вище, специфічна особливість мистецтва виявляється в тому, що воно відображає дійсність у художніх образах і виражає певні сторони суспільної свідомості відповідно до ставлення художника до світу, його естетичних уявлень і майстерності.
Зміст художнього твору — поняття складне й багатогранне. Це перш за все явища дійсності, які відображаються у мистецькому творі, але він не зводиться лише до механічного копіювання предметів і явищ, які стали для нього основою. Справа у тому, що перед, тим, як втілитися у майстерний твір, явища дійсності мають відобразитися у свідомості художника, бути ним усвідомлені, пройти через його серце. Саме тому у змісті виявляється особистість майстра, його смаки та погляди, його пристрасті та переконання. Світогляд велетня мистецтва має виключно важливе значення у художній творчості, й усі його слабкі та сильні сторони неминуче відбиваються у творах. Приклади того — творіння таких великих митців, як Ф. Достоєвський, Л. Толстой, О. Бальзак, Е. Золя, Т. Драйзер та ін.
Термін "соціальний стереотип" введений Ліппманом для позначення образного емпіричного уявлення про соціальне об'єкті ( "картинки в голові "). У американській соціальній психології став використовуватися в більш вузькому сенсі - як образ, "картинка" члена тієї чи іншої (в основному етнічної) групи. При цьому мова йшла переважно про негативному образі представників інаковиглядящіх, - мислячих, - діючих та інших подібних груп. "соцально стереотип" став синонімом етнічного забобону з відповідними конотаціями - ірраціональність, неадекватністю, іншої фіксацією знака валентності - і звичайно приписувався малоінформірованному, упередженому свідомості. Стереотип має властивості фіксованої установки, причому ефекти асиміляції контрасту виражені в ньому навіть сильніше. Стереотип акцентує, посилює певні властивості об'єкта відповідно до його валентністю, а міцність стереотипу пов'язана з міцністю фіксації саме валентності, тобто закріплення об'єкта в системі Ц.О. індивіда. У механізм формування стереотипів залучені не тільки схематизація, категоризація, але й інші конструктивні процеси, перш за все Кауза. атрибуція, або пояснення людиною причин своєї та чужої поведінки.
Опції соціальних стереотипів (Тажфел)
Індивідуальний рівень
1) когнітивна (схематизація, спрощення)
2) ціннісно-захисна (створення і збереження позитивного "Я-образу ").
Соціальний рівень
3) ідеологізується (формування і збереження групової ідеології, що пояснює й виправдовує поведінку групи)
4) ідентифікує (створення та збереження "+" гр. "Ми-образу ").
4 рівні стереотипів, Дуаз
1) індивідуальні психологічні особливості формування уявлень людини про свою соціальному середовищі.
2) уявлення, соціальне утворення, що складаються в ситуації МЛ взаємодії.
3) колективні уявлення - соціальні освіти, формуються в МГ відношенні. Соціальні стереотип зароджується і функціонує саме на цьому рівні.
4) вищий рівень - ідеологія, що складається під впливом певних історичних умов даного суспільства. Верхній рівень детермінує нижележащие.
Соціальний стереотип - спрощений, схематизованих, емоційно забарвлений і надзвичайно стійкий образ будь-якої соціальної групи або особливості, з легкістю що поширюється на всіх її представників. Спотворює бачення "хибний компонент".
