Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Збірник 1 ЦП.doc
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

5. Цивільний процес: поняття, провадження, стадії

Цивільне судочинство (цивільний процес) – це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок провадження в цивільних справах, який визначається системою взаємопов'язаних цивільних процесуальних прав та обов'язків і цивільних процесуальних дій, якими вони реалізуються їх суб'єктами — судом і учасниками процесу.

Відповідно до ст. 1 ЦПК завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Законодавство про цивільне судочинство встановлює єдиний порядок розгляду цивільних справ, об'єднаних за матеріальними ознаками в три види проваджень (ч. 3 ст. 15 ЦПК):

  1. · позовне провадження;

  2. наказне провадження;

  3. окреме провадження.

Справи позовного провадження характеризуються наявністю двох сторін з протилежними інтересами і спірністю їх майнових та особистих немайнових правовідносин, які передаються на розгляд суду.

Справи наказного провадження полягають у спрощеній процедурі розгляду ряду матеріально-правових вимог, які характеризуються явною очевидністю.(Провадження по безспірним справам, розд.II ЦПК)

Справи окремого провадження спрямовуються на встановлення певних обставин, наявності юридичних фактів або юридичного статусу громадян, необхідних для реалізації суб'єктивних прав.(справи, в яких відсутні спори про право, ст.234 ЦПК)

Цивільне судочинство складається з окремих стадій. Стадія – це сукупність процесуальних правовідносин і дій, об'єднаних найближчою цивільною процесуальною метою. В теорії цивільного процесуального права відсутній єдиний підхід до класифікації стадій цивільного процесу, їх виділення та термінологічного визначення.

Стадіями цивільного процесу можна визначити наступні: відкриття провадження у цивільній справі, підготовка справи до судового розгляду та судовий розгляд, які об’єднуються у провадження в суді першої інстанції. Ці стадії визнаються обов’язковими, що означає їх наявність у всіх цивільних справах. Іншими, факультативними стадіями є: апеляційне провадження, касаційне провадження, перегляд цивільної справи у зв’язку з винятковими обставинами, перегляд справи за нововиявленими обставинами, виконання рішення.

6. Наука цивільного процесуального права

Наука цивільного процесуального права виступає складовою юридичної науки, її предметом є цивільне процесуальне право та цивільне судочинство. Наука вивчає закономірності виникнення, функціонування і розвитку цивільного процесуального права, його суть, роль у виконанні соціальних функцій. До предмета науки входять також історія і теорія цивільного процесуального права, норми й інститути цивільного права зарубіжних країн, міжнародного цивільного процесу.

Наука цивільного процесуального права широко використовує загальні і спеціальні методи і способи дослідження.

Загальним методом науки цивільного процесуального права є діалектичний метод, на основі якого норми галузі права вивчаються в їхньому виникненні й розвитку, у взаємозвязку з практикою їх застосування. Наука цивільного процесуального права використовує й приватні методи дослідження: порівняльно- правовий, конкретно- соціологічний, аналітичний та ін.

Система науки цивільного процесуального права обумовлюється її предметом і складається з двох частин – загальної і особливої. До загальної частини входять загальні положення науки цивільного процесуального права і загальні положення цивільного процесуального права.

Особливу частину складають судові форми захисту цивільних прав і несудові форми захисту цивільного права.