7.2.Оформлення результатів роботи і підготування наукового звіту.
Результати кожного наукового дослідження мають бути матеріалізовані у такій формі, яка робила б їх доступними для інших осіб. Матеріалізація результатів може бути двох форм: письмова і усна. Ці форми мають різні види реалізації: наукові документи, наукові доповіді, звіти, огляди, статті, монографії.
В процесі дослідницької роботи необхідно мислити і вміти виражати свої думки. Для того, щоб навчитися висловлювати свої думки, студентам слід частіше виступати із повідомленнями, докладами, популяризувати свою тему, ідеї на теоретичних семінарах, конференціях, на сторінках журналів, збірок наукових праць.
Створення наукового літературного твору (роботи) прийнято поділяти на два етапи (Рис.2). Перший етап – робота над змістом, другий – над оформленням. І перший і другий етапи підрозділяються на три цикли.
Операції із кінцевого відбору матеріалів полягають у тому, що із всієї маси зібраного і вже систематизованого під час попереднього відбору матеріалу обирається те, що має у тому чи іншому вигляді увійти у склад наміченого літературно-наукового твору (доповіді, курсової, дипломної або іншої роботи). У процесі кінцевого відбору ще раз ретельно оглядається весь матеріал, його окремі частини. Під час кінцевого відбору матеріалу слід враховувати реальні можливості публікування всіх даних, які можуть бути використані у зв’язку з обмеженням обсягу роботи (курсова робота – 25-30 сторінок, дипломна робота 100-150 сторінок).
Після того, як виконаний кінцевий відбір матеріалу для наукового твору, необхідно приступити до кінцевого групування матеріалу або літературного оформлення.
Групування і перегрупування відібраного матеріалу має виконуватись, виходячи з нового аспекту, основаного на результатах відбору і обробки інформації із різних джерел. Необхідно скласти новий план роботи, на основі якого буде здійснюватись літературне оформлення. Маючи уточнений план написання роботи і досить систематизований матеріал, можна приступити до викладення наукового твору. Оформлення результатів наукового дослідження є завершальним етапом науково-дослідної роботи.
Для створення науково-літературного твору необхідно перш за все скласти план викладення (літературного оформлення), тобто по суті останній варіант плану роботи. В зв’язку з тим, що обсяги наукових робіт в основному лімітовані, необхідно визначити обсяг кожної частини, виходячи із заплановано загального обсягу. Така попередня розмітка сприяє дотриманню розмірності частин і допомагає концентрувати увагу на головному.
Форма майбутнього наукового твору у певній мірі визначається вже у процесі складення попереднього плану дослідження: вимальовуються контури рубрикації ілюстрованого матеріалу, складається класифікація джерел.
Потім йде етап дослідження, коли здійснюється пошук оптимальної форми наукового твору, тому на підставі дослідження такий план, як правило, уточнюється і створюється попередній план викладення. Для створення такого плану необхідно ретельно переглянути весь відібраний матеріал для літературного оформлення, продумати окремі його частини і попередньо встановити зв'язок між ними. Отриманий таким чином план має розглядатися як план майбутньої роботи, хоч він може змінюватися у бік більшої або меншої деталізації і композиційної чіткості.
Написання науково-літературного твору неможливе без знання основ інформатики про оформлення результатів науково- або науково-дослідних робіт.
Будь-якому досліднику, студенту і великому вченому в однаковій мірі притаманне прагнення вирішувати вперше висунуте завдання, надавати нове тлумачення досліджуваному факту, тобто пропонувати своє авторське рішення. Для цього необхідно розуміти зміст (сенс) задачі.
У наукових роботах з проблем готельно-ресторанного господарства вирішуються як чисто наукові, так і технічні задачі. Їх рішення у повній мірі відносяться і до творів студентського рівня (курсова робота, наукова доповідь, дипломний проект тощо). Однак, якщо наукова задача – це теоретична задача, що вимагає встановлення певної закономірності або властивості, невідомої раніше, то технічна задача – це вже практичний аспект. При рішенні технічної задачі необхідно розробити нові, невідомі раніш способи вивчення явищ, технологій і т.д. Кожен науковий рукопис містить три види інформації: нову, надлишкову і викривлену.
Нова інформація – це частина інформації, яка містить новизну запропонованого рішення теоретичної або практичної задачі і зумовлений нею позитивний ефект.
Надлишковою називається інформація, що не містить нових даних.
Викривлення – це будь-які стилістичні і логічні помилки, нечіткі формулювання, помилки у розрахунках, помилки у методах, упереджено відібрані експериментальні матеріали, висновки, які заперечують наведеному фактичному матеріалу, необґрунтовані рекомендації та ін.
Будь-який науковий документ – це оформлення змісту, наукових фактів, явищ, гіпотез, теорій або відкриттів. Найбільш важливим структурним елементом наукового документу є аспектизація, композиція і рубрикація.
Під аспектизацією розуміється авторська точка зору на коло питань, фактів і явищ, що розглядаються. Вона відображає логіку наукового дослідження. Аспектизація наукового документу, наприклад, дипломного проекту, в якій наведене рішення теоретичної задачі, може містити наступні пункти: формування теоретичної задачі (проблеми, гіпотези); обґрунтування можливості застосування істинної оцінки до висунутої задачі (вибір методики рішення теоретичної задачі); обробка і систематизація фактів; формування рішення і інтерпретації висунутої теорії; емпірична інтерпретація; семантична (змістовна) інтерпретація; перевірка істинності висновків (висунутої теорії).
Правильно виконана аспектизація дозволяє знайти оптимальне композиційне рішення і принцип рубрикації наукового документу. Будь-який науковий документ можна поділити на дві частини: на оглядову і на ту, що відображає хід дослідження і його результати.
Композиційне рішення – це побудова літературного твору, співвідношення його окремих статей, що утворюють єдине ціле. Вибір композиції наукового документу (наприклад, курсової роботи, доповіді тощо) залежить від наступних умов: виду вирішуваного завдання, обраного методу дослідження, галузі науки, академічних традицій.
В галузі організаційних і економічних досліджень в готельно-ресторанному господарстві отримала поширення наступна композиція.
Вступ (вступ та літературний огляд).
Розділ 1. Теоретичне обґрунтування об’єкту дослідження. Економічні аспекти проблеми.
Розділ 2. Побудова економічного аспекту проблеми. Економічні рішення, методологія економічного аналізу.
Розділ 3. Аналіз об’єкту дослідження, методології аналізу, аналітичні рішення.
Розділ 4. Організація економічних рішень і робота виконавців.
Висновки (висновки, пропозиції, рекомендації).
Рубрикація – це логіка конкретного дослідження, при якій враховуються основні зв’язки, які відповідають тенденціям сучасної науки і інтеграції. Рубрикація передбачає чіткий розподіл рукопису на окремі логічні взаємопідлеглі частини, кожна з яких забезпечується коротким і чітким заголовком, який відображає її зміст. Рубрикація може бути простою, складною, комбінованою.
Проста – це лінійна рубрикація, складна – це комбінована рубрикація передбачає використання слів і літер і використовується у великих за обсягом роботах.
Текст будується за наступною схемою: книга – том, розділ, підрозділ, пункт, підпункт.
У студентських дослідженнях, в яких обсяг робіт не перевищує 150 сторінок, доцільно будувати текст за схемою: розділ – підрозділ – пункт.
У рукописах невеликого обсягу (тезисах, доповідях, рефератах тощо) рубрикація може бути зведеною до підрозділів і пунктів.
Призначення вступу – охарактеризувати сучасний стан проблеми, якій присвячена робота, викласти мету роботи, обґрунтувати необхідність її проведення. Вступ може містити аналітичний (іноді його називають літературний) огляд і стислий історичний огляд. Ці огляди мають бути максимально стислими і характеризувати основні напрямки розвитку проблеми (теми).
Висновки – це короткий виклад отриманих результатів дослідження. Вони можуть мати як позитивний, так і негативний характер. Висновки слід формулювати лише після завершення роботи. В них не має бути багато цифрового матеріалу.
Чим висновки лаконічніші, точніші, комплексніші, тим вони більш цінні. Висновки мають бути нечисленними. В деякій мірі це – спосіб самоперевірки. Якщо при написанні висновків виникають труднощі, слід проконсультуватися із керівником.
Пропозиції і рекомендації за практичним використанням висновків мають враховувати не лише характер дослідження, але і перспективу розвитку. Висуваючи ті чи інші пропозиції, необхідно визначити їх ефект, а у випадку кількох конкуруючих пропозицій – виконати їх порівняльний розрахунок.
Втілення у життя пропозицій і рекомендацій часто супроводжується витратами, тому слід передбачити всі необхідні для їх впровадження матеріальні і організаційні передумови, а також заздалегідь розробити порядок організації і послідовність робот, підготувати відповідну матеріальну базу. Недоврахування цього моменту – головна причина того, що результати дослідження лишаються нереалізованими.