Аналіз витрачання матеріальних ресурсів

1 Визначаємо суму матеріальних витрат фактичних й за планом та їх абсолютне відхилення:

МВ = ТП · М_м (1.52)

ΔМВ = Мм факт – Мм план

2 Розмір економії або перевитрат, які одержані за рахунок зниження чи підвищення матеріаломісткості. Для цього використовують метод абсолютних різниць для факторної моделі:

• Зміна матеріальних витрат за рахунок зміни обсягу товарної продукції визначаємо:

ΔМВ_тп = ΔТП · М_мо, (1.53)

де ΔТП – зміна обсягу товарної продукції;

М_мо – планова матеріаломісткість.

• Відносну економію або перевитрати матеріалів (±Е_м) за рахунок зміни матеріаломісткості визначають за формулою:

±Е_м = ТП_ф · ΔМ_м = Σ( К_ф· Ц_тф) · ΔМ_м, (1.54)

де ∆М_м – зміна матеріаломісткості, грн.

3. Додатковий випуск продукції (резерв випуску - ТП_р) розраховують за формулою:

^, (1.55)

де М_во – планова матеріаловіддача;

М_мо – планова (або за минулі періоди) матеріаломісткість

Тема 10. Аналіз витрат на виробництво та собівартості продукції

Після вивчення цієї теми ви будете знати і зможете:

• Зрозуміти сутність та методику розрахунку показників сукупних витрат підприємства; узагальнюючих показників собівартості.

• Осмислити зміст та завдання економічного аналізу витрат на виробництво та собівартості продукції.

• Дати оцінку, зробити аналітичне дослідження собівартості продукції.

• Проаналізувати прямі витрати підприємства, зокрема, матеріальні витрати та витрати на заробітну плату.

• Дати оцінку комплексних витрат.

• Виявити резерви зниження собівартості продукції та визначити заходи, направлені на використання виявлених резервів.

Сукупні витрати підприємства залежно від їх призначення виражаються різними показниками. Згідно з чинним законодавством та інструктивними матеріалами визначаються такі показники:

• валові витрати;

• кошторис виробництва;

• собівартість валової, товарної, реалізованої продукції.

Для обліку, планування і аналізу собівартості продукції на підприємстві використовують узагальнюючі показники собівартості:

• собівартість одиниці продукції;

• виконання плану зниження собівартості порівняної продукції;

• витрати на одну гривню товарної продукції.

Собівартість одиниці продукції планується та обліковується на підприємствах лише за основними видами. Розраховується за формулою:

, (1.56)

де - витрати на виробництво і-го виду продукції;

- обсяг продукції і-го виду в натуральних показниках.

Показник собівартості одиниці окремих видів продукції використовують для порівняльного аналізу, функціонально-вартісного аналізу (ФВА) з метою виявлення резервів зниження собівартості за рахунок змін у конструкції та технології виробів.

Виконання плану зі зниження собівартості порівнянної продукції.

Порівнянна продукція – це продукція, яка виготовлялась у минулому періоді (за винятком виробів у дослідному варіанті та на стадії впровадження у виробництво).

У планах передбачається завдання зі зниження собівартості порівнянної продукції в абсолютній сумі та у відсотках за рахунок застосування прогресивних норм витрат матеріальних та трудових ресурсів, впровадження прогресивної техніки, технології та організації виробництва, механізації та автоматизації виробничих процесів.

Показник – витрати на одну гривню товарної продукції – універсальний показник, який використовують для всіх галузей промисловості і характеризує рівень собівартості продукції в цілому по підприємству. Забезпечує зв’язок собівартості з прибутком, тобто одночасно може виконувати роль показника рентабельності виробництва. Наприклад, при рівні собівартості 75 коп. на 1 грн. товарної продукції, рентабельність виробництва становить 25 (100-75) коп. у відношенні до 1 грн. товарної продукції.

Обчислюється даний показник за формулою:

, (1.57)

де - витрати на 1 грн. товарної продукції (рівень собівартості продукції

в цілому по підприємству);

- витрати на виготовлення продукції (собівартості товарної продукції);

- вартість товарної продукції в оптових цінах підприємства.

При значенні показника менше одиниці, виробництво є рентабельним, при рівні вище одиниці – збитковим.

В процесі аналізу методом порівняння фактичної собівартості одиниці продукції і-го виду з плановою та фактичною за попередній період визначають такі аналітичні показники:

• абсолютне відхилення собівартості одиниці і-го виду продукції ( );

• відносне відхилення ( );

• загальну суму економії чи перевитрат ( ) на весь фактичний випуск і-го виду продукції ( ):

· ; (1.58)

• вплив факторів на зміну собівартості одиниці продукції кожного виду способом ланцюгових підстановок за факторною моделлю:

= = + , (1.59)

де - собівартість одиниці і-го виду продукції;

- сума постійних витрат, які віднесені на і-ий вид продукції;

- сума змінних витрат на одиницю і-го виду продукції;

- обсяг випуску продукції і-го виду в натуральному вираженні.