Тема 6. Регулювання діяльності об'єднань підприємств

Питання:

1. Організація внутрішньої системи управління

2. Регулювання основних організаційно-економічних відносин

3. Регулювання господарсько-організаційної діяльності

1. Організація внутрішньої системи управління

Внутрішня система управління являє собою елементи законодавчо обов'язкових норм і спеціально розроблені положення, які регламентують основні напрями управління, відносини учасників та різних боків господарської діяльності.

Великі об'єднання підприємств потребують системи управління з чіткою регламентацією принципів, функцій управління, повноважень, відносин учасників та різних боків господарської діяльності, руху цінних паперів, виплатою дивідендів тощо.

Побудова внутрішньої системи управління залежить віл власників і проходить етапи розробки положень та прийняття органами управління обов'язкових документів.

Внутрішні положення розробляють виконавчі органи об’єднань підприємств або консалтингові організації за замовленням. Ці положення затверджують органи управління.

Існує ряд положень регуляторної бази, які визначають основні засади функціонування корпорацій, їх затверджують загальні збори акціонерів.

До них належать:

1. Положення про загальні збори;

2. Положення про раду акціонерного товариства;

3. Положення про правління;

4. Положення про ревізійну комісію;

5. Положення про збільшення (зменшення) статутного фонду;

6. Положення про відповідальність посадових осіб перед акціонерним товариством та акціонерами;

7. Положення про прийняття внутрішньокорпоративних нормативних актів;

8. Положення про порядок створення, реорганізації та ліквідації дочірніх підприємств.

Частину цих положень затверджують загальні збори.

Положення, які стосуються оперативної діяльності, затверджує рада товариства.

Рада товариства має право приймати такі положення:

1. Про оплату праці членів правління;

2. Про цінні папери товариства;

3. Про інтелектуальну власність у товаристві;

4. Про комерційну таємницю та ін.

Правління товариства може приймати й вносити зміни до таких положень:

1. Про внутрішній трудовий розпорядок;

2. Про відділи в корпорації;

3. Про персонал та ін.

Усі проекти положень узгоджують з акціонерами, з менеджерами підприємств і мають бути економічно обґрунтованими. Особливо це стосується положень, що регулюють трансформації корпорації, пов'язані зі створенням дочірніх підприємств, філій, представництв, з участю в господарських товариствах.

2. Регулювання основних організаційно-економічних відносин

Організаційно-економічні відносини основних учасників об'єднань підприємств регламентує чинне законодавство, а також внутрішні документи.

Економічні відносини обґрунтовуються в положенні «Про цінні папери товариства».

Для регулювання антиконкурентної діяльності приймають положення « Про заборону конкурентної діяльності всередині корпорації»

Важливим моментом регулювання відносин учасників є «Положення про інтелектуальну власність», у якому визначається:

• порядок її використання;

• форми й порядок її включення до статутного фонду;

• придбання нематеріальних активів та їх відображення в балансі.

Учасниками відносин є не тільки акціонери, а й менеджери, тому регулювання цієї сфери має важливе значення.

Положення про правління й персонал, інші документи повинні чітко визначати роль, компетенцію і відповідальність найманих управлінців.

Документом, який регулює функції, повноваження та відповідальність менеджера, є контракт з посадовою особою. Контракти з менеджерами розробляються індивідуально й мають конфіденційний характер. Контракт має містити механізм захисту інтересів менеджера й механізм захисту від некомпетентних дій менеджера.