Для виникнення та розвитку соціального інституту потрібно:

- щоб у суспільстві виникла та розвилася потреба, що стане головною передумовою даного соціального інституту;

- усталена система функцій, дій, операцій, цілей, що вирішують цю проблему;

- соціальний інститут повинен мати ресурси (матеріальні, фінанси, праця, організація), які повинно поповнювати суспільство;

- особливе культурне середовище для існування соціального інституту (субкультура – система знаків, правил тощо, що відрізняє певних людей).

Процес інституціоналізації

У 1899 році Веблен розробив “Теорію класу нероб”. З неї виходить: “Еволюція суспільства” – процес природного добору соціальних інститутів. Заборона інцесту – перша основна норма – є провісником виникнення всіх соціальних інститутів.

Соціальний інститут – засіб пристосування, що створений для задоволення життєвих потреб та регулюється оберемком соціальних норм. Веблен та його послідовник Гамілтон були фундаторами інституціоналізму.

Інституціоналізація – це процес, коли суспільна потреба починає усвідомлюватися як загальносоціальне, а не як приватне, і для її реалізації в суспільстві встановлюються особливі норми поведінки, готуються кадри, виділяються ресурси.

Лексії – соціальні потреби, що породжують процес інституціоналізації: 1)Потреба комунікації;

2)Потреба виробництва продуктів та послуг;

3)Потреба розподілу благ;

4)Потреба безпеки та захисту життя громадян;

5)Потреба затримки системи нерівності; 6)Потреба соціального контролю за членами суспільства.

Види соціальних інститутів та їхня характеристика

Існує 5 основних соціальних інститутів:

1. Продовження роду – соціальний інститут сім’ї і шлюбу;

2. Потреба безпеки та соціального порядку – політичні інститути;

3.Потреба добування засобів для існування – економічні інститути;

4.Потреба в передаванні знань, соціалізації нового покоління, підготування кадрів – інститут освіти (наука, культура);

5.Потреба вирішення духовних проблем та СЕНСУ ЖИТТЯ – інститут релігії.

До інституту сім’ї та шлюбу, наприклад, належать інститути спорідненості, батьківства, материнства, побратимства та кровної помсти; до інституту релігії – целібат, хрещення, сповідь.

Існують як основні, так і другорядні інститути (принцип матриць).

Функціонування соціальних інститутів

Інститут повинен функціонувати – його нормальне функціонування є благом для суспільства. Під функцією соціального інституту розуміють користь, яку він приносить – тобто це є сукупність задач, що вирішуються, цілей, що є досягаються, послуг, що надаються.

-------------------------------------------------------------------------------

№3.

Трансформація соціальних інститутів в процесі розвитку суспільства.

Соціальний інститут – певна сукупність установ, які відповідають соціальній структурі суспільства; сукупність соціальних норм і культурних зразків, які визначають сталі форми соціальної поведінки і дії; система поведінки у відповідності з цими нормами.

Це поняття запозичено з юридичної науки. Існує багато теорій соціальних інститутів, але можна виділити основні елементи , які характеризують будь-який інститут.