- •7.12 Визначення тривалості перебування метала вище заданої температури
- •7.13 Нагрів тіл при електроконтактному зварюванні
- •8 Металургійні процеси при зварюванні плавленням
- •8.1 Типи зварювальних ванн
- •8.2 Газова фаза
- •8.3 Вплив кисню на властивості сталі
- •8.4 Вплив азоту на властивості сталі
- •8.5 Вплив водню на властивості сталі
- •8.7 Шлаки та їх призначення
- •8.8 Властивості зварювальних шлаків
- •8.6 Вплив сo на властивості сталі
- •8.9 Властивості основних оксидів шлакової фази
- •8.10 Взаємодія між розплавленим металом, газовим
- •8.11 Окиснювальні процеси
- •8.12 Розкиснювальні процеси
- •8.13 Дифузійне розкиснення
- •8.14 Розкиснення металу кислотними та основними
- •8.15 Легування металу шва
- •8.16 Рафінування металу шва
- •8.17 Очищення металу зварювальної ванни від сірки
- •8.18 Очищення зварювальної ванни від фосфору
- •9 Термодеформаційні процеси при зварюванні
- •9.1 Поняття про зварювальні напруги і деформації
- •9.2 Класифікація зварювальних напруг та
- •9.3 Особливості виникнення деформацій при зварюванні
- •9.4 Теплофізичні властивості в термодеформаційних
- •9.5 Механічні характеристики в деформаційних
- •9.6 Дилатометричні криві
- •9.7 Термодеформаційний цикл
- •9.8 Теоретичні методи визначення зварювальних
- •9.9 Експериментальні методи визначення зварювальних
- •9.10 Методи визначення тимчасових напруг
- •9.11 Визначення тимчасових деформацій
- •9.12 Методи визначення залишкових напруг та
- •9.13 Типові поля залишкових напруг в зварних
- •10 Здатність металів до зварювання
- •10.1 Поняття про здатність металів до зварювання
- •10.2 Оцінка технологічної здатності металів до
- •10.3 Вибір способу зварювання в залежності від
- •10.4 Принципи вибору зварювальних матеріалів
- •10.5 Принципи вибору раціональних режимів зварювання
- •10.6 Особливості здатності металів та сплавів до
- •11 Кристалізація металу шва та технологічна міцність
- •11.1 Загальні положення теорії кристалізації
- •11.2 Особливості плавлення та кристалізації металу шва
- •11.3 Структура металу шва та біляшовної зони
- •11.4 Вторинна кристалізація
- •11.5 Хімічна неоднорідність металу
- •11.6 Ліквація металу шва
- •11.7 Фізична неоднорідність металу шва
- •11.8 Технологічна міцність
- •Література
8.2 Газова фаза
У зоні зварювання розглядається взаємодія трьох фаз: газової, шлакової, металевої.
У газовій фазі відбуваються наступні процеси:
— дисоціація газів;
— насичення рідкого металу газами;
— хімічні реакції у середині газової фази.
8.2.1 Дисоціація газів
Найбільший вплив на властивості металу має дисоціація двох та трьох атомних газів. У загальному випадку реакції дисоціації ендотермічні (з поглинанням теплоти). Джерело теплоти — електрична дуга.
, (8.1)
,
(8.2)
, (8.3)
де Q — енергія дисоціації (Q1 < Q2 < Q3), тобто молекула азоту
найбільш міцна.
Для оцінки процесу дисоціації визначають ступінь дисоціації
, (8.4)
де
— ступінь дисоціації;
К р — константа рівноваги (визначається емпірично);
р — тиск.
Наприклад, К р можна визначити емпіричним виразом Нернста
. (8.5)
Вплив процесу дисоціації на властивості сталей пов’язано з тим, що гази в атомарному стані мають велику хімічну активність та легко вступають до реакції з металом у зоні зварювання. Процес реакції іде в зоні найбільш високих температур. У прилеглих зонах іде зворотній процес виникнення молекул (екзотермічний процес). Завдяки цим двом процесам іде регулювання теплового стану у зоні зварювання.
Майже так само протікає процес дисоціації трьох атомних газів
(частіше усього в зоні зварювання присутні H2O та СО2).
В залежності від умов може виникнути:
— окиснювальне середовище;
— відновне середовище.
Дисоціація Н2О.
. (8.6)
Якщо
пружність дисоціації оксиду металу
менше пружності дисоціації парів води
,
то виникає окиснювальне середовище
. (8.7)
Якщо
пружність дисоціації оксиду металу
більше пружності дисоціації парів води
,
то виникає відновне середовище
. (8.8)
Дисоціація СО2.
. (8.9)
CO
має відновні властивості. СО2
має окиснювальні властивості. При
збільшенні температури та відношення
/
,
а також зменшенні тиску, утворюється
окиснювальне середовище. Якщо процес
дугового зварювання іде у присутності
вуглецю (вугільний електрод), то іде
реакція
. (8.10)
При зварюванні у СО2 при Т = 1100 K весь газ буде складатися з СО і у зоні зварювання іде реакція відновлення металу з оксиду
. (8.11)
Окрім дисоціації двох та трьох атомних газів у зоні зварювання іде
процес окиснення азоту
. (8.12)
NO володіє окиснювальними властивостями та може існувати, як у нагрітому, так і в охолодженому металі шва.
8.2.2 Насичення металу газами
У зоні зварювання насичення металу газами може відбуватися:
— у краплях;
— у зварювальній ванні.
Розчинення газу в металі залежить від:
1) тиску у газовій атмосфері: для одноатомних газів розчинення газу у металі пропорційне тиску (закон Генрі), для двоатомних газів розчинення приблизно пропорційне квадратному кореню з тиску газу (закон Сіверста);
2) температури: кількість розчиненого газу визначається
, (8.13)
де a, K — константи;
E — теплота розчинення;
T — абсолютна температура.
Чим більша температура, тим більше розчинність газу;
3) відношення поверхні реакції до об’єму, в якому ця реакція реалізується: чим воно більше, тим більше газу розчинюється в металі. Температура краплі та це відношення більше для каплі, тому насичення металу газами іде переважно у краплі.
Сам процес розчинення газів в металі проходить у вигляді таких стадій:
1. Газ адсорбується на поверхні рідкого металу.
2. Етап хемосорбції — газ взаємодіє у поверхневому шарі з металом з утворенням твердих розчинів, хімічних з’єднань.
3. Відведення продуктів хемосорбції у глиб рідкого металу.
Цей механізм має назву хімічного поглинання газу металом. На процес розчинення газу в металі можуть впливати електричні поля. В зоні активної плями катоду під впливом електричного поля відбувається впровадження позитивних іонів — електричне поглинання.
