- •Вступ у теорію ймовірностей
- •Частість наставання подій
- •Інженерний варіант аксіом Колмогорова
- •Умовна ймовірність
- •Незалежні події
- •Композиція двох випробувань
- •Композтція n випробувань
- •Випадкові величини
- •Початкові та центральні моменти дискретної випадкової величини
- •Розподіл Пуасона
- •І модель розподілу Пуасона.
- •Іі модель розподілу Пуасона.
- •Неперервні випадкові величини
- •Нормальний розподіл
- •Нервіність Чебишева
- •Двовимірні дискретні випадкові величини
- •Двовимірні неперервні випадкові величини
- •Багатовимірні дискретні випадкові величини
- •Неперервні випадкові величини
- •Функція коефіцієнт коваріації
- •Коефіцієнт кореляції
- •Теорема Бернуллі
- •Закон великих чисел
- •Класифікація збіжностей випадкових величин
- •Елементи математичної статистики
Інженерний варіант аксіом Колмогорова
Довільній
події ставиться у відповідність число,
що зветься ймовірністю наставання події
.
Аксіоми:
,
,
тоді
може
бути
,
тому що основні результати теорії
ймовірностей випливають з граничних
теорем, а для доведення граничних теорем
оперують з нескінченним об’єднанням
чи перетином довільних подій.
Зміст аксіом Колмогорова
Так як для будь-якого частості задовольняють своїм 3 властивостям, то і для необмеженого - ці властивості повинні виконуватись. Якщо він доведе, що його аксіоматичні ймовірності – границя частості події, то цими самими властивостями повинні задовольняти:
Наприклад.
де
--
обмежене число або
За
означенням елементарні події несумісні
за
третьою аксіомою
.
Покажемо, що виконуються перша і третя
аксіоми Колмогорова.
Розглянемо
довільну подію
Таким
чином ймовірності аксіоматичні по
Колмогорову побудовано. А з теореми
великих чисел (Бернуллі):
Примітка! У цьому поясненні не фіксується як розуміється цей ліміт.
У теорії ймовірностей існують 4 види збіжностей:
Збіжність з ймовірністю 1;
Збіжність по ймовірності;
Збіжність у середньоквадратичному;
Збіжність по розподілу.
У нашому курсі буде розглянуто 2 та 3 тип збіжностей.
Простір елементарних подій складається з обмежених елементарних подій.
Тоді за прикладом, що наведений вище, мають місце формули:
Всі елементарні події є рівноправними, тобто жодній елементарній події не можна віддати перевагу до випробування (жодне з них не може наставати частіше, ніж інше).
Класичне означення ймовірності:
Ймовірність наставання довільної події дорівнює дробу, де чисельник – кількість подій, що входять в , а -- загальна кількість елементарних подій.
Наприклад.
=
напівінтервал [0,1). Маємо голку, кінець
якої вважатимемо матеріальною точкою.
Кидаємо голку в цей інтервал, вона
гарантовано попадає в нього. Усі
елементарні події – усі різні числа з
[0,1). Усі ці числа рівноправні, а значить
рівно ймовірні.
.
Покажемо, що якщо
,
то
Так
як
і
,
то з цього миттєво випливає, що ймовірність
будь-якого числа
Самостійно довести, взявши в якості А усі раціональні числа з [0,1).
П
одія
може настати внаслідок випробування і
має ймовірність настання 0. Якщо пів
інтервал розділити пополам , то випливає,
що ймовірність наставання першої
складної події
дорівнює ймовірності наставання другої складної події, і дорівнює .
Якщо – простір елементарних подій є нескінченно злічена множина чисел на числовій осі, то може виникнути ситуація, що кожне число теоретично може настати в результаті випробування, а ймовірність наставання для нього рівна 0. А не 0 має ймовірність наставання складна подія, що є нескінченною, незліченною.
Доведення:
Умовна ймовірність
Умовною
ймовірністю
наставання події
при
умові, що при випробуванні настала подія
записується
так:
Знайдемо цю ймовірність, якщо прості елементарних подій
І
Так
як в нашому випробуванні відомо, що
настала елементарна подія складу
,
а всі елементарні події рівноправні за
постановкою задачі, то для цього
випробування поява кожної елементарної
події, що входить у склад
дорівнює
.
У
випробуванні подія
настає
тоді і тільки тоді, коли настане
елементарна подія складу
.
І за класичною формулою випливає:
.
Загальний випадок
У загальному випадку ця формула не виводиться, а тільки обґрунтовується.
Проведемо
довільних
випробувань і зафіксуємо з них
випробувань,
в кожному з яких настала подія
і
випробувань,
в кожному з яких настала подія і
,
і
одночасно.
Теорія ймовірностей будується для випадку, коли частість наставання будь-якої події у довільній, необмеженій кількості випробувань, що має одну границю, що зветься її ймовірністю.
Тоді умовна частість наставання події А за умови, що настала :
при
чисельник
має границю
,
а знаменник –
.
(границя
умовної частості)
Узагальнення умовної ймовірності
Ймовірність перетину довільної кількості подій
Розглянемо
довільну послідовність подій
і
нехай:
Тоді
має місце формула:
У
формулу входить
умовна
ймовірність. Для того, щоб умовні
ймовірності існували треба, щоб всі
відповідні знаменники були
.
Покажемо, що всі знаменники
,
якщо виконується:
Нехай формула виконується для
