5. Першоджерело, вторинне джерело та позаджерельне знання.

Першоджерело – це джерела, що не засновані на інших джерелах і містять хронологічно первинну й незалежну від інших джерел фіксацію історичних подій.

Вторинне джерело – засноване на інших джерелах і має більшу ступінь узагальнення.

Позаджерельне знання – це знання, яке має та використовує дослідник, вивчаючи на підставі минулого дійсність. Структура цього знання в загальних рисах така:

1. Сприйняття дослідником судження про історичні факти;

2. Сприйняття теоретичних тверджень

3. Сформована на підставі цього знання система цінностей.

6. Історичний факт та Історичне джерело.

Історичний факт – прийнято називати таку подію або явище минулого, повідомлення про яке збереглось, отримало оцінку істориків, як таке що стосується проблеми, що ними вивчаються. Факти повинні бути пов’язані між собою. Класифікація фактів:

– об’єктивні факти дійсності

– факти, що відображені в джерелах

– наукові факти

З іншого боку, джерело — це історичний факт, явище культури, політичного, соціально-економічного чи духовного життя, яке само по собі потребує вивчення і дослідження, оскільки є результатом діяльності людини, втіленням суспільної свідомості, рівня духовності тієї конкретної цивілізації, епохи, в яку створювалось або існувало

7. Джерельна база історичної науки. Її структура.

Джерельної база – сукупність джерел, на які спирається історичне пізнання.

8. Вірогідність, репрезентативність, автентичність та оригінальність історичних джерел.

Вірогідність – відповідність джерел дійсному змісту історичних подій та явищ.

Репрезентативність – це відповідність джерела до вимог: повнота, системність, точність,доказовість, наявність незаперечних фактів.

Автентичність – тісно повязнана з поняттями першоджерело та оригінальність.

10. Методика джерелознавчого дослідження. Основні етапи роботи з джерелами.

Загальнонаукові	Історичні	Джерелознавчі
Аналітичний	Історико-порівняльний	Критичний
Синтетичний		Евристичний
Логічний	Хронологічний	Метрологічний
Історичний	Синхроністичний	Археографічний
Математичний	Діахронічний	Іконографічний
Ілюстративний	Типологічний	Палеографічний

Методика джерелознавства — це система методів, тобто прийомів, засобів та правил здійснення всього комплексу робіт, пов'язаних з пошуком, виявленням, відбором джерел, їх всебічним критичним аналізом, встановленням достовірності та інформативної цінності джерела, а також наступним його використанням з метою отримання науково перевіреної інформації про минуле людського суспільства в усіх його проявах.

Етапи роботи з джерелами:

• пошук, виявлення і попередній відбір джерел для наступної праці з ними;

• класифікація джерел;

• дослідження джерел, їх аналітична критика;

• синтетична критика та наукове використання досліджених джерел.