- •Відкоригувати текст лекцій відповідно до оновленого плану (стор.102)
- •Конспект лекцій
- •З дисципліни:
- •«Логістика»
- •Формування логістичних систем викликало появу терміну «загальні логістичні затрати». В будь-якій системі загальні логістичні затрати будуть визначатися відповідно до наступної формули:
- •Для прикладу, що розглядається, очікувані оцінки для постачальників подані в таблиці 5.2.2
- •Експертні оцінки кожного з постачальників
- •Оціночна матриця щодо вибору постачальника
- •Отримані результати інтегрованого використання авс / xyz – аналізу дозволяють зробити наступні висновки:
- •Матричне представлення авс / xyz – аналізу
- •Зведена таблиця abc / xyz - аналізу
- •Отже, перед нами стоїть завдання: визначити оптимальну величину партії, кількість партій та аагальні витрати, що пов’язані цим. Для вирішення цього завдання в нашому розпорядженні є наступні дані:
- •Загальна величина собівартості одиниці товару (Свз), котрий планується виробляти на власних виробничих потужностях визначається при допомозі формули:
- •Дані для розрахунку параметрів рівняння прямої
- •Найбільш поширеним методом математичного визначення місцерозташування складських центрів є метод центру тяжіння, що полягає в мінімізації відстані до існуючих об’єктів (рис.4.4.1).
- •5.2 Розрахунок використання наявного рухомого складу
- •Завдання для аудиторії: До наступного заняття при допомозі Excel-таблиці створити модель розв’язання вище зазначеної задачі
- •5.3 Розрахунок оптимальної кількості їздок
- •Завдання для аудиторії: До наступного заняття при допомозі Excel-таблиці створити модель розв’язання вище зазначеної задачі
- •5.4 Розрахунок раціональних маятникових маршрутів із порожнім зворотнім пробігом
- •Відстані, км
- •Робоча матриця іі
- •Робоча матриця ііі
- •Завдання для аудиторії: До наступного заняття при допомозі Excel-таблиці створити модель розв’язання вище зазначеної задачі
- •5.5 Розрахунок маршрутів при доставці товару споживачам
- •Групування пунктів по маршрутах
- •Матриця найкоротших відстаней між пунктами
- •Завдання для аудиторії: До наступного заняття при допомозі Excel-таблиці створити модель розв’язання вище зазначеної задачі
Відстані, км
Пункт відправлення і АТП |
АТП |
Пункт призначення |
|||
Б1 |
Б2 |
Б3 |
Б4 |
||
А |
6,6 |
18 |
4 |
12 |
7 |
АТП |
- |
10 |
9 |
8 |
13 |
Таблиця 6.4.3
Витрати часу на одну їздку, хв.
А–Б1-А |
А–Б1-АТП |
А–Б2-А |
А–Б2-АТП |
А–Б3-А |
А–Б3-АТП |
А–Б4-А |
А–Б4-АТП |
138 |
114 |
54 |
69 |
102 |
90 |
72 |
90 |
Рис. 6.4.1. Схема розміщення АТП, відправника і споживачів
Розв’язок
Розрахунок витрат часу на одну їздку для маршрутів А – Б – А і А – Б – АТП здійснюється за формулами:
(6.4.1)
(6.4.2)
хв.
хв.
хв.
хв.
хв.
хв.
хв.
хв.
Для подальших розрахунків складемо робочу матрицю І (табл. 6.4.4):
Таблиця 6.4.4
Робоча матриця І
Пункт призначення |
Дані |
Стовпчик різниць |
|
||
|
|
|
|||
Б1 |
10 |
3 |
18 |
-8 |
(10-18) |
Б2 |
9 |
28 |
4 |
+5 |
(9-4) |
Б3 |
8 |
6 |
12 |
-4 |
(8-12) |
Б4 |
13 |
25 |
7 |
+6 |
(13-7) |
Найменшу оцінку має пункт Б1, а найбільшу – пункт Б4, тому початковим пунктом обслуговування буде пункт Б4, а Б1 – пункт, з котрого автомобіль буде повертатися в АТП.
Маршрут 1 для одного автомобіля АТП – А – Б4 – А – Б1 - АТП
Нам відомо, що = 460 хв. Якщо автомобіль обслужить пункт Б1 і повернеться в АТП, то він витратить 114 хв. (див. табл. 2.4, А – Б1 - АТП). Отже, на обслуговування пункту Б4 залишилося 346 хв. (460 – 114 хв.). Якщо витрати часу на їздку А – Б4 – А становлять 72 хв. (табл. 6.4.3), то в пункт Б4 автомобіль зробить десь 5 їздок (346 хв./72 хв.=4,8; перевищення часу роботи на маршруті менше 30 хв, отже є допустимим).
Три автомобілі забезпечать пункт Б1 (три їздки), а в пункт Б4 необхідно зробити 15 їздок (З х 5).
Після розрахунків складаємо робочу матрицю ІІ (табл.6.4.5) з врахуванням виконаної роботи на маршруті 1:
Таблиця 6.4.5
Робоча матриця іі
Пункт призначення |
Дані |
Стовпчик різниць |
|
||
Б2 |
9 |
28 |
4 |
+5 |
(9-4) |
Б3 |
8 |
6 |
12 |
-4 |
(8-12) |
Б4 |
13 |
25-15=10 |
7 |
+6 |
(13-7) |
Маршрут 2 отримуємо з тих же міркувань: АТП – А – Б4 – А – Б3 – АТП.
Нам відомо, що = 460 хв. Якщо автомобіль обслужить пункт Б3 і повернеться в АТП, то він витратить 90 хв. (див. табл. 2.4, А – Б3 - АТП). Отже, на обслуговування пункту Б4 залишилося 370 хв. (460 – 90 хв.). Якщо витрати часу на їздку А – Б4 – А становлять 72 хв. (табл. 6.4.3), то в пункт Б4 автомобіль зробить десь 5 їздок (370 хв./72 хв=5,1).
З допомогою двох автомобілів можна обслужити пункт Б4, зробивши 10 (5 х 2) їздок. А пункт Б3 – зробивши 2 їздки.
В таблиці 6.4.6 подана робоча матриця ІІІ для складання маршруту 3.
Таблиця 6.4.6
