Приклад організації ефективної лекції

при вивченні теми „Глобальні проблеми людства”

Організація роботи

Хід уроку

Стадія виклику на дошці записано тему, нанесено форму таблиці, закріплено політичну карту світу Запитання до класу Обговорення в парах Підсумок Стадія осмислення Стадія рефлексії „Мозковий штурм” і фронтальне опитування Стадія виклику „мозковий штурм” Етап осмислення Етап рефлексії

Організаційна частина уроку Вступ до теми Пригадуються глобальні проблеми, акцентується увага на диспропорціях в розвитку країн світу і вчитель підводить учнів до проблеми голоду. Чим люди харчувалися в минулому, а чим сьогодні? Обговорення і записи в таблиці (дві колонки: харчування в минулому і харчування сьогодні заповнення таблиці на дошці і учні доповнюють власні таблиці. Вчитель читає частину лекційного матеріалу, перший варіант підкреслює в таблиці підтверджені думки, другий- записує нові Обговорення в парах і доповнення таблиць в зошитах і на дошці. Птиання: „Які причини голоду?” Таблиця в дві колонки: передбачення і нові знання. Учні записують свої передбачення причин голоду в зошити, потім – на дошці. Учні слухають лекцію, перший варіант записує нові ідеї, другий – підкреслює те, що підтвердилося. Обговорення в парах і т.д.

Таким чином використання ефективної лекції під час вивчення географії в сташих класах змінить ставлення учнів до навчання, до товариша по праті, підвищить умотивованість навчання, сприятиме розвитку творчого і критичного мислення школярів, дозволить перейти від пасивного до активного навчання. зміниться і вчитель: він прагнутиме переглянути концепцію власної педагогічної діяльності з метою максимальної самореалізації на основі підвищення педагогічної майстерності.

2. Методика використання нетрадиційних форм організації навчання (конференцій, семінарів, дискусій, рольових ігор тощо) в старших класах.

Семінар – це колективна пізнавальна діяльність учнів на уроці, організована вчителем на основі самостійної роботи учнів. Для цього вчитель частину матеріалу подає на лекції, а частину – учні готують самі. Вчитель дає теми повідомлень, допомагає скласти план виступу. Рекомендує літературу. Необхідна умова - підготовка учнів з усіх питань. Семінари проходять у вигляді дискусій.

Другий варіант проведення семінарів – коли учні всі питання готують самостійно. Для підготовки учням виділяєть 2-3 тижні. Вчитель проводить консультації з підготовки до семінару.

Орієнтовний план розробки семінару:

• завдання, мета семінару

• завдання для учнів і розподіл повідомлень

• запитання для обговорення

• основні методи і прийоми проведення семінару

• підсумки проведення семінару.

Семінарські заняття поділяють на підготовчі (просемінари), власне семінарські заняття, міжпредметні семінари-конференції.

Просемінари є перехідною формою огранізації навчання від уроку до семінару. На таких занятях структуру утворюють лише окремі компоненти семінарської роботи.

Види семінарських занять:

• семінар – розгорнута бесіда;

• семінар – доповідь (повідомлення);

• семінар-диспут;

• семінар-конференція.

Семінар-конференцію проводять після вивчення певного розділу програми.

Метою конференції є навчити учнів самостійно вивчати програмований матеріал за допомогою доступних літературних джерел.

Підготовка вчителя до конференції передбачає:

• скласти план конференції;

• провести ряд консультацій з доповдачами;

• підібрати ТЗН, наочність;

• продумати хід конференції (вступне слово ведучого, як зв’язати окремі виступи дітей в єдине ціле, заключне слово, підведення підсумків).

Вимоги до доповідей:

• логічна спрямованість;

• глибоке висвітлення питання;

• зв’язок з життям;

• насиченість прикладами;

• практичне значення.

Добре, якщо на конференції чергуються доповіді з фрагментами кінострічок, діафільмів тощо.

Дискусія має багато спільного з уроками-семінарами та конференціями. Її сутність полягає в зіткненні протилежних точок зору, які учні аргументують.

Рольові ігри

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ № 2

Методика використання підручника, картографічних та статистичних матеріалів на уроках економічної і соціальної географії світу

Мета: закріпити знання про засоби навчання географії та прийоми роботи з ними на уроках в старшій школі; сформувати вміння використовувати текстові та позатекстові компоненти підручника, картографічні та статистичні матеріали на уроках економічної і соціальної географії світу.

Обладнання: навчальні програми з географії, шкільні підручники, атласи для 10-го класу.

Хід заняття

Теоретичний блок

1. Поняття „засоби навчання”. класифікація засобів навчання географії.

2. Функції засобів навчання.

3. Підручник як основний засіб навчання географії. Функції підручника. Вимоги до сучасних підручників.

4. Прийоми роботи учнів з підручником в старших класах.

5. Каррта як засіб навчання географії. види карт. Функції карт.

6. Прийоми роботи з картами на уроках економічної і соціальної географії світу.

7. Статистичні матеріали на уроках економічної географії світу: функції, види.

8. Таблиці: види, значення, принципи побудови та прийоми роботи на уроці.

9. Схеми: значення, види, переваги та прийоми роботи.

10. Графічні матеріали на уроках географії: види, принципи побудови, прийоми роботи.