Лабораторна робота 2 Вивчення конструкції та технологічних можливостей верстатів токарної групи

2.1 Мета роботи

Метою лабораторної роботи є вивчення типової конструкції універсального токарно-гвинторізного верстата та основних його технологічних можливостей.

2.2 Загальні положення

Універсальний токарний верстат має таку типову конструкцію (дивись рисунок 2.1).

Рисунок 2.1 – Типова конструкція токарного верстата:

- станина 2, що закріплена на двох тумбах 1, у якій розміщений електродвигун, та 12 з системою подачі охолоджувальної рідини в зону різання;

- передня бабка 6, у якій розміщені коробка швидкостей та шпиндель верстата. На передньому кінці шпинделя встановлюють пристосування для закріплення заготовок;

- коробка подач 3;

- подовжній супорт 7 рухається по напрямним станини. На ньому змонтований верхній супорт 9 з різцетримачем 8;

- задня бабка 11 призначена для встановлення осьового інструменту.

Технологічні можливості верстатів токарної групи дозволяють виконувати множину різноманітних технологічних переходів які реалізують способи обробки зовнішніх та внутрішніх поверхонь обертання, а також обробку площин у вигляді торців заготовок.

До множини таких переходів входять: точіння зовнішніх поверхонь обертання, прорізання канавок, свердлення, зенкерування, розточування, розвертання отворів, нарізання різі, підрізання торців, відрізання обробленої заготовки та ін.

Різальними інструментами є різці різних конструкцій (див. рисунок 2.2), а також осьовий інструмент типу свердел, зенкерів, розверток та ін., які можна встановити в задню бабку верстата. За необхідності для цього використовують допоміжні інструменти, наприклад, перехідні втулки Морзе.

Рисунок 2.2 – Конструкції різців для токарних верстатів

та типові варіанти їх використання

Заготовки типу втулок, дисків, шківів встановлюють у патронах різної конструкції (дво-, три-, чотирикулачкових), типу вал - у центрах різних конструкцій. Також можуть використовуватися і спеціальні пристрої.

Обробка на верстатах токарної групи реалізується при обертанні заготовки (головний рух - швидкість різання) та поступального переміщення різального інструменту (рух подачі).

Параметри режимів різання встановлюють шляхом переключення спеціальних ручок, що керують переміщенням зубчастих коліс коробок швидкості та подачі.

2.3 Обладнання, інструменти, матеріали

Токарно-гвинторізний верстат моделі 1А616.

Різець прохідний.

Різець відрізний.

Свердло діаметром Ø15 - 20 мм з конусом Морзе № 2.

Перехідна втулка з конуса Морзе №2 на Морзе № 4.

Штангенциркуль ШЦ –I-125-0,1 ГОСТ 166-89.

Заготовка сталева (сталь 20 - 45) діаметром Ø40 – 50 мм

2.4 Порядок виконання роботи:

- ознайомитися з конструкцією верстата, органами його керування, конструкцією трикулачкового патрона, різальними, допоміжними та вимірювальними інструментами;

- встановити та закріпити різці , встановити за допомогою перехідної втулки свердло у задню бабку верстата;

- встановити та закріпити заготовку для обробки;

- встановити за допомогою рукояток необхідну частоту обертання шпинделя та подачу;

- включити верстат;

- підрізати торець заготовки;

- проточити зовнішню поверхню з глибиною різання

1 – 1,5 мм на довжину 15 – 20 мм;

- просвердлити отвір на глибину 15-20 мм;

- відрізати заготовку;

- заміряти та записати дійсні розміри обробки – діаметри та довжину;

- скласти звіт про роботу.

Таблиця 2.1 – Режими обробки заготовки

Поверхня	Різальний інструмент	Режими обробки
		n, об/хв	S, мм/об	V, м/хв
Зовнішня циліндрична d25	Різець прохідний відігнутий	500	0,1	39,3
Торець	Різець прохідний відігнутий	500	Ручна	39,3
Отвір d10	Свердло D10	250	Ручна	7,85