Розділ 2. Зміст проектної практики

Метою проектної практики є вдосконалення практичних професійних навиків по розробленню проектної документації для будівництва, які вивчаються дисципліною «Архітектурне проектування».

Завданням практики є виконання цифрового варіанту комплекту робочих креслень за марками, призначених для проведення будівельних і монтажних робіт та іншу документацію, передбачені відповідними стандартами СПДБ.

Студенти повинні знати загальні правила виконання робочої документації, робочих креслень, загальних даних з робочих креслень, склад, основні комплекти, специфікації, проектної документації, графічних і текстових документів, титульного аркуша, основних написів, підписів.

Студенти повинні вміти виконувати проектну, робочу та іншу технічну і текстову документацію, призначену для спорудження будівель і споруд різного призначення, керуючись вимогами стандартів СПДБ, а також вимогами стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД).

Тема №1. Терміни та визначення понять

Терміни	Визначення
Проектні роботи	Роботи, які пов'язані зі створенням проектної документації для будівництва
Проектна документація	Затверджені у встановленому порядку текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва
Робочі креслення	Креслення, призначені для виконання будівельних та монтажних робіт
Ескізні креслення	Документ, що визначає вихідну конструкцію нетипового виробу, містить спрощене зображення, основні параметри та технічні вимоги до виробу в обсязі вихідних даних (завдання), які необхідні для розроблення конструкторської документації
Основний комплект креслень	Робочі креслення, об'єднані в комплекти за марками (видами робіт), призначені для прове­дення будівельних та монтажних робіт
Марка основного комплекту	Самостійне позначення кожного основного комплекту креслень за видами будівельних та монтажних робіт.
Стадії проектування	Складові частини проектної документації: - ескізний проект (ЕП); - техніко-економічне обґрунтування (ТЕО); - техніко-економічний розрахунок (ТЕР); - проект (П); - робочий проект (РП); - робоча документація (Р)

 

Тема№2. Загальні вимоги до комплектування документації

Проектну документацію (стадії ескізний проект (ЕП), техніко-економічне обґрунтування (ТЕО), техніко-економічний розрахунок (ТЕР), проект (П), частина робочого проекту (РП), що затверджується) комплектують у томи, як правило, за окремими розділами. Кожний том нумерують арабськими цифрами. Кожному текстовому і графічному документу, що включений в том, надають позначення, яке вказують на обкладинці, титульному аркуші та в основних написах. До складу позначення включають базове позначення, яке встановлюють за чинною в організації системою, та через дефіс – марку і/або шифр розділу проекту. Марки розділів проекту приймають за аналогією з марками основних комплектів робочих креслень, які об'єднують у комплекти за марками. До складу основних комплектів робочих креслень включають загальні дані за робочими кресленнями, а також креслення і схеми, передбачені відповідними стандартами СПДБ.

На перших аркушах кожного основного комплекту робочих креслень наводять загальні дані за робочими кресленнями, які включають:

а) відомість робочих креслень основного комплекту;

б) відомість документів, на які посилаються та які додаються;

в) відомість основних комплектів робочих креслень;

г) відомість специфікацій;

д) умовні позначення, не встановлені держстандартами, і значення яких не вказані на інших аркушах основного комплекту робочих креслень;

е) загальні вказівки;

ж) інші дані, передбачені відповідними стандартами СПДБ.

Назва проектної документації повинна бути уніфікована і відображати кількість стадій проектування та вид будівництва: одно-, дво- чи тристадійний) проект будівництва об'єкта цивільного (виробничого) призначення.

Для технічно нескладних об'єктів, а також проектів масового та повторного застосування здійснюється:

- в одну стадію - робочий проект (РП);

- у дві стадії - для об'єктів цивільного призначення - ескізний проект (ЕП), а для об'єктів виробни­чого призначення - техніко-економічний розрахунок (ТЕР) та для обох - робоча документація (Р).

Для технічно складних об'єктів відносно містобудівних, архі­тектурних, художніх та екологічних вимог, інженерного забезпечення, впровадження нових будівельних технологій, конструкцій та матеріалів проектування виконується в три стадії: для об'єктів цивільного призначення - ЕП, а для об'єктів виробничого призначення - техніко-економічне обгрунтування (ТЕО); П; Р.

ЕП розробляється для принципового визначення вимог до містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних та функціональних рішень об'єкта, підтвердження можливості створення об'єкта цивільного призначення. ЕП розробляється на підставі завдання на проектування та вихідних даних.

У складі ЕП для обгрунтування прийнятих рішень за завданням замовника можуть додатково вико­нуватися інженерно-технічні розробки, схеми інженерного забезпечення об'єкта, розрахунки кошторис­ної вартості та обгрунтування ефективності інвестицій, у разі проектування об'єкта у кварталі існуючої забудови - містобудівне обгрунтування розміщення об'єкта.

ТЕО розробляється для об'єктів виробничого призначення, які потребують детального об­грунтування відповідних рішень та визначення варіантів і доцільності будівництва об'єкта.

ТЕР застосовується для технічно нескладних об'єктів виробничого призначення. ТЕО і ТЕР розробляються на підставі завдання на проектування та вихідних даних.

В ТЕО (ТЕР) повинна розглядатись відповідність його рішень архітектурним, енергозберігаючим та іншим вимогам згідно із завданням на проектування. ТЕР виконується у скороченому обсязі в порівнянні з ТЕО відповідно до характеру об'єкта та вимог завдання.

П розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва і техніко-економічних показників на підставі завдання на проектування, вихідних даних та схваленої при триста­дійному проектуванні попередньої стадії.

Розділи П необхідно подавати у чіткій і лаконічній формі без надмірної деталізації у складі та обсязі, достатньому для обгрунтування проектних рішень, визначення обсягів основних будівельно-мон­тажних робіт, потреб в обладнанні, будівельних конструкціях, матеріальних, паливно-енергетичних, тру­дових та інших ресурсах, положень з організації будівництва, а також визначення кошторисної вартості будівництва.

До складу проектної продукції, не входять інженерно-технічні, тех­ніко-економічні, екологічні та інші розрахунки, матеріали проектів-аналогів, а також матеріали інже­нерних вишукувань.

РП розробляється для визначення конкретних містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва, техніко-економічних показників і виконання будівельно-монтажних робіт (робочі креслення). РП застосовується для технічно нескладних об'єктів, а також об'єктів з використанням проектів масового застосування. РП розробляється на підставі завдання на проектування та вихідних даних.

РП є інтегруючою стадією проектування і складається з двох частин — затверджувальної та робочих креслень. Затверджувальна частина підлягає погодженню, експертизі та затвердженню, а робочі креслення розробляється для будівництва об'єкта. Затверджувальна частина складається з поясню-вальної записки, виконаної у скороченому відносно проекту обсязі, визначеному залежно від виду будівництва і функціонального призначення об'єкта, кошторисної документації, розділу організації будівництва та креслень.

Стадія Р розробляється для виконання будівельно-монтажних робіт. Р розробляється на підставі затвердженої попередньої стадії. До складу Р для будівництва повинні входити робочі креслення, які розробляються згідно з вимогами нормативних документів "Система проектної документації для будівництва " (СПДБ). Обсяг та деталізація робочих креслень мають бути доведені до мінімально необхідних об’ємів.