Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ответы на ОП.docx
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.03.2025
Размер:
95 Кб
Скачать
☆
  1. Гігієнічне нормування параметрів мікроклімату, та заходи по нормалізації мікроклімату.

Норми виробничого мікроклімату встановлені системою стандартів безпеки праці «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони » Гігієнічні вимоги до мікроклімату виробничих приміщень «. Вони єдині для всіх виробництв і всіх кліматичних зон з деякими незначними відхиленнями.

В цих нормах окремо нормується кожен компонент мікроклімату в робочій зоні виробничого приміщення: температура, відносна вологість, швидкість повітря в залежності від здатності організму людини до акліматизації в різні пори року, характеру одягу, інтенсивності виробленої роботи і характеру тепловиділень в робочому приміщенні.

В робочій зоні виробничого приміщення можуть бути встановлені оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови.

Оптимальні мікрокліматичні умови — це таке поєднання параметрів мікроклімату, що при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечує відчуття теплового комфорту і створює передумови для високої працездатності.

Допустимі мікрокліматичні умови — це такі поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати напруження реакцій терморегуляції і які не виходять за межі фізіологічних пристосувальних можливостей. При цьому не виникає порушень в стані здоров’я, не спостерігаються дискомфортні теплоощущенія, що погіршують самопочуття і зниження працездатності.

Основними заходами і засобами нормалізації параметрів мікроклімату на виробництві є

-будівництво приміщень і споруд згідно вимог державних будівельних норм і правил.; удосконалення технологічних процесів та устаткування.

-раціональний режим праці та відпочинку. застосування теплоізоляції устаткування та захисних екранів.

- раціональна вентиляція, кондиціонування повітря та опалення приміщень.

  1. Види та призначення вентиляційних систем,їх використання.

Вентиляція — регульований повітрообмін у приміщенні, сприятливий для людини; а також сукупність технічних засобів, що забезпечують такий повітрообмін. Вентиляція призначена для забезпечення необхідної чистоти, температури, вологості і рухливості повітря. Завданням вентиляції є забезпечення чистоти повітря в заданих метеорологічних умовах на виробничих приміщеннях. Вентиляція досягається виведенням забрудненого або нагрітого повітря з приміщення і подачею до нього свіжого повітря.

При великому різноманітті систем вентиляції, зумовленому призначенням приміщень, характером технологічного процесу, видів шкідливих викидів тощо, їх можна класифікувати за наступними характерними ознаками:

1)за методом переміщення повітря вентиляція буває з природним спонуканням (природною) і з механічним (механічною). Можливо також сполучення звичайної і механічної вентиляції (змішана вентиляція)

2) вентиляція буває припливною, витяжною або припливно-витяжною залежно від того, для чого служить система вентиляції — для подачі (припливу) або виведення повітря з приміщення чи для того й іншого одночасно

3) за місцем дії вентиляція буває місцевою і загальнообмінною

Вентиляція може налагоджуватися на робочому місці — місцева або для всього приміщення — загальнообмінна.

4) за конструктивним виконанням – канальною та безканальною.

Системи вентиляції для переміщення повітря мають або розгалужену мережу повітроводів (канальні системи), або канали (повітроводи) відсутні. Наприклад, при розміщенні вентиляторів у стіні, перекритті, при природній вентиляції тощо (безканальні системи).