Тема 12. Рівень абстрактного пізнання: мислення та уява.
Ключові поняття:
Мислення, аналіз, синтез, порівняння, абстрагування, узагальнення, конкретизація, класифікація, систематизація, судження, умовиводи, поняття, проблемна ситуація, задача, гіпотеза, наочно-дійове мислення, наочно-образне мислення, словесно - логічне мислення, мовлення. Уява, довільна та мимовільна уява, репродуктивна та творча уява, мрія, доповнення, аглютинація, гіперболізація, акцентування, схематизація, типізація.
Основні питання теми:
Поняття про мислення та його значення. Операційні компоненти мислення. Форми мислення. Процес розуміння. Процес розв’язання задач. Види мислення. Індивідуальні особливості мислення. Мислення та мовлення. Види і функції мовлення. Поняття про уяву. Фізіологічні основи уяви. Зв’язок уяви з предметною діяльністю. Процес утворювання образів уяви. Види уявлення. Індивідуальні особливості уяви людини. Мислення та уявлення в філософській (культурологічній) діяльності.
Студенти повинні знати, що мислення та уява належать до рівня абстрактного пізнання. Це вища форма пізнання дійсності. В розвитому вигляді ці пізнавальні психічні процеси властиві лише людині, котра має свідомість і проявляє свою психічну активність в діяльності.
Студенти повинні усвідомлювати, що саме для мислення і уяви є відповідним опосередкований характер відображення дійсності, котрий обумовлюється використанням раніше здобутих знань, досвіду, роздумів, побудування гіпотез та ін. Тобто, об’єкт пізнання на цьому рівні – внутрішні, безпосередньо не існуючі в відчуттях, властивості об’єктів, закономірності явищ і процесів.
Студенти повинні знати і розумітися в основних поняттях теми, вміти розрізняти форми мислення та його види.
Слід звернути увагу на загальну класифікацію нелогічних форм мислення (за Клапаредом), за якою усе мислення підрозділяється на логічне, афективне, паралогічне, аутистичне і мрію.
Студенти повинні усвідомлювати і вміти аналізувати в чому полягає процес розв’язання мислительних задач, етапи мислительних дій, розумові операції, взаємозв’язок та взаємозалежність поміж мисленням та мовленням.
Студенти повинні знати у чому полягають індивідуальні особливості мислення та уяви, в чому полягає цінність мислення і уяви для людини, яким чином відбувається процес створення образів уяви, які існують види уяви, чим характеризується поняття „мрія” і які мрії бувають.
Особливу увагу також слід приділити питанням співвідношення уяви і предметній дійсності, уяви та органічних процесів, уяви та емоцій, уяви та рухливій сфері, уяви та патології мозковій діяльності, а також значенню мислення та уяви в філософській та культурологічній діяльності.
Рівень теоретичного знання
Студенти повинні знати загальні властивості мислення та уяви, розуміти значення мислення та уяви у житті людини; виділяти та характеризувати індивідуальні особливості мислення та уяви.
Рівень практичних навичок
Студенти повинні вміти розрізняти форми мислення, вміти їх характеризувати, розумітися у процесі розв’язання мислительних (творчих) завдань, вміти аналізувати значення мислення і уяви в філософській та культурологічній діяльності.
Самостійна робота
Самостійно опрацювати питання
- в чому полягає сутність мислення як психічного процесу?
- як зв’язані поміж собою мислення та мовлення?
- як (рядом яких особливостей) характеризується мислення як форма відбиття дійсності?
- охарактеризуйте операційні компоненти мислення.
- охарактеризуйте індивідуальні особливості мислення.
- в чому полягає продуктивність розуму?
- охарактеризуйте, в чому полягає сутність уяви як пізнавального психічного процесу?
- в чому полягає загальне і відмінне між мисленням і уявою?
- які способи створення образів уявлення ви знаєте?
- в чому виявляються індивідуальні особливості уяви людини?
- які фактори забезпечують розвиток уяви, а які гальмують її розвиток?
Теми рефератів:
1.Значення мислення у діяльності філософа (культуролога).
Значення уяви у діяльності філософа (культуролога).
Тема № 13. Пам ’ять в системі пізнавальної діяльності.
Ключові поняття:
Пам’ять, запам’ятовування, збереження, забування, відтворення, впізнавання, згадування, пригадування, спогади, короткочасна пам ’ять, довгочасна пам ’ять, оперативна пам ’ять, довільне запам’ятовування, мимовільне запам’ятовування, смислове запам’ятовування, механічне запам’ятовування.
Основні питання теми:
Поняття про пам ’ять. Питання про механізм пам’яті. Теорії пам ’яті. Види пам ’яті. Порушення пам ’яті. Запам’ятовування і його різновиди. Відтворення та його види. Забування та його причини. Індивідуальні особливості пам ’яті. Пам ’ять в роботі філософа (культуролога).
Студенти повинні знати, що пам’ять дуже важливий психічний процес. Як підкреслює С.Л.Рубінштейн: ”Без пам’яті ми були б істотами миті. Наше минуле було б мертвим для майбутнього. Теперішнє безповоротно зникло в минулому.” Таким чином можна мовити, що пам’ять грає синтезуючу роль в системі пізнавальної діяльності особистості, забезпечуючи цілісність її розвитку. Графічне зображення цього усталення згідно К.С. Дроздено має вигляд:
МИСЛЕННЯ
УЯВА
Пам’ять у системі
пізнавальної діяльності
СПРИЙМАННЯ
ВІДЧУТТЯ
ПАМ’ЯТЬ
ПРАКТИЧНА
ДІЯЛЬНІСТЬ ЛЮДИНИ
Студенти повинні чітко усвідомлювати значення пам’яті в житті людини, яка є формою психічного відображення, і полягає в закріпленні, збереженні й подальшому відтворенні минулого досвіду. Вони повинні знати, що пам’ять забезпечується розумовими діями. Ті дії, які людина використовує при запам’ятовуванні, збереженні, відтворенні матеріалу, називаються мнемічними діями.
Вивчаючи класифікацію видів пам’яті, слід ураховувати що:
за характером психічної активності пам’ять може підрозділятися на: образну, словесно-логічну, емоційну і рухову;
залежно від тривалості закріплення й збереження матеріалу вона може підрозділятися на миттєву (іконічну), короткочасну, довгочасну, оперативну, генетичну;
за характером мети діяльності вона підрозділяється на мимовільну та довільну,
за переважним аналізатором пам’ять можна класифікувати як зорову, слухову, дотикову, нюхову, смакову.
Студенти повинні знати, що пам’ять асоціативна: існують асоціації за суміжністю, за контрастом, за схожістю, причинно – наслідкові (каузальні).
Студенти мають чітко усвідомлювати процеси пам’яті та їх різновиди, розумітися в індивідуальних відмінностях пам’яті, які у процесах пам’яті проявляються у швидкості, точності, тривалості, об’ємі запам’ятовування, а також у готовності до відтворення.
Рівень теоретичного знання
Студенти повинні знати загальні властивості пам’яті, розуміти значення пам’яті в житті особистості; виділяти та характеризувати індивідуальні відмінності в пам’яті людини, способи запам’ятовування матеріалу, етапи логічного запам’ятовування, умови продуктивності запам’ятовування
Рівень практичних навичок
Студенти повинні вміти розрізняти види пам’яті, вміти характеризувати процеси пам’яті: запам’ятовування, збереження, забування, відтворення., розумітися в умовах довільного та мимовільного запам’ятовування, вміти аналізувати значення пам’яті в філософській (культурологічній) діяльності.
Самостійна робота
Самостійно опрацювати питання
- в чому полягає сутність пам’яті як психічного процесу?
- охарактеризуйте види пам’яті.
- що означає поняття „пам’ять - асоціативна”?
- охарактеризуйте різновиди пам’яті в залежності від того, що запам’ятовується та відтворюється.
- чим відрізняються поміж собою процеси пам’яті: запам’ятовування, збереження, забування, відтворення?
- охарактеризуйте причини забування.
- охарактеризуйте причини, які впливають на продуктивність пам’яті. Що таке „мнемотехніка”?
Теми рефератів:
Значення пам’яті в діяльності філософа (культуролога).
Суб’єктивні та об’єктиві причини продуктивності пам’яті філософа (культуролога).