Тема 6. Самосвідомість особистості та її життєвий шлях.

Ключові поняття:

Свідомість, самосвідомість, особистість, життєвий шлях, самоздійснення особистості, вікові етапи, вікові кризи

Основні питання теми:

Поняття про самосвідомість особистості. Особливості самосвідомості і умови її розвитку. Самосвідомість і життєвий шлях. Поняття про вікові етапи та вікові кризи. Поняття про зони актуального й найближчого розвитку. Життєвий шлях як самоздійснення людини. Володіння життєвими цілями як умова збереження психічного здоров’я особистості.

Остання тема курсу присвячена питанням розвитку самосвідомості особистості, як конкретної історичної істоти. Перш за все студентам рекомендується ретельно опрацювати теми №1, №3, № 4, №5.

Студенти мають усвідомити, що специфіка людського життя перебуває в її історичній природі, яка розуміється як включення індивідуального життя в історичний процес. Процес становлення людської особистості уключає в себе як невід’ємний компонент формування її свідомості і самосвідомості.

Студенти повинні звернути увагу на те, що самосвідомість - це не початкова даність, яка притаманна людині. Вона не має своєї відокремленої лінії розвитку, але уключається як сторона в процес реального піднесення. Дуже доречним буде усвідомлення висловлювання С.Л.Рубінштейна, який пише про самосвідомість, як про наслідок розвитку свідомості особистості: „В ході розвитку, по мірі того як людина набуває життєвого досвіду, перед нею не тільки відкриваються все більш нові сторони буття, але й відбувається більш або менш глибоке переосмислення життя. Цей процес переосмислення, який проходить через усе життя людини, утворює саме заповітне: основний зміст її єства, визначає мотиви її дій і внутрішній смисл тих задач, які вона розв’язує у житті”.

Студенти повинні знати, що розвиток самосвідомості проходить ряд ступенів – від наївної необізнаності відносно самої себе до все більш поглибленого самопізнання, яке потім поєднується з все більш визначеною самооцінкою, яка іноді коливається. В процесі розвитку самосвідомості центр ваги все більш переноситься від зовнішньої сторони особистості до її внутрішньої сторони, від більш або менш випадкових рис до характеру в цілому. З цим пов’язані усвідомлення – іноді перебільшене – своєї своєрідності та перехід до духовних, ідеологічних масштабів самооцінки. В результаті людина самовизначається як особистість на більш високому рівні.

Студенти мають знати, що реальна історія розвитку самосвідомості нерозривно пов’язана з реальним розвитком особистості і основними подіями її життєвого шляху. Для того ж, щоб зрозуміти значення будь – якого періоду життя особистості, потрібно розглядати його з цілісною структурою життєвого циклу, враховувати найближчі та віддалені його наслідки для розвитку особистості. Отже враховуючи цей факт, студентам потрібно звернути увагу на питання про вікові етапи і вікові кризи особистості.

Студенти повинні знати, що під поняттям „віковий етап” розуміють певний проміжок часу, в якому психічні процеси являються відносно стабільними, а зміни, які відбуваються носять переважно кількісний характер. Це той проміжок часу, коли у людини наочно не спостерігається нових змін. Що до вікових криз, то це відносно короткі періоди в житті людини, під час яких в її психічному житті виникають нові зміни, тобто трансформація психічної діяльності носить якісний характер.

Студенти мають усвідомити, що в рамках кожного вікового етапу існує актуальний рівень розвитку. Це сполучення психічних процесів, які до кінця конкретного етапу досягають свого найбільш повного розвитку. Наприклад: у дитини до 3-х років повністю формується гра з предметами. Окрім цього існує поняття зони найближчого розвитку (Л.С.Виготський). Це ті риси або початки психічних процесів, які стануть актуальними в віковий період, який буде наступним, а на цьому етапі вони існують як рудиментарні. В якості прикладів вікової періодизації студентам рекомендується приділити особливу увагу роботам Л.С.Виготського, Ш.Бюлер, С.Л.Рубінштейна та Е.Еріксона. Доречно згадати, що за Е.Еріксоном розвиток особистості – це формування її егоідентичності, тобто суб’єктивного почуття безперервної самототожньості. (тема №4-5). Еріксон не тільки виділив основні стадії розвитку особистості, але й указав на їх основні проблеми. Так,

1 стадія (до 1,5 р.) – розвиток основ довіри (Основні проблеми довіра – недовіра);

2 стадія (1,5 -4 р.)– розвиток автономності (Основні проблеми –розвиток автономності або недовіра до власних сил);

3 стадія (4-6 р.) – вік гри (Основні проблеми - ініціатива або провина);

4 стадія ( 6 – 12) –шкільний вік (Основна проблема – працелюбство або почуття неповноцінності);

5 стадія (12 – 18 р.) – юність (Основна проблема - формування егоідентичності або ролева сплутаність);

6 стадія (18-25 р.) – молодість (Основна проблема - інтимність або ізоляція)

7 стадія (25-50 р.) – середній вік (Основна проблема - творчість або застій);

8 стадія (більш 50 р.) – зрілий вік. (Основна проблема - егоінтеграція (мудрість) або відчай перед обличчям смерті).

Студенти мають розуміти, що життєвий шлях людини – це самоздійснення, всебічна реалізація „самої себе”, коли цінності і цілі, до яких прямувала людина свідомо або несвідомо, отримали адекватну реалізацію. Повнота, ступінь здійснювання себе залежить від здатності індивіда ставити такі цілі, які адекватні його внутрішній суті. Така здатність називається самовизначенням. Чим зрозуміліше людині її покликання, тобто чим чіткіше виражено її самовизначення, тим вірогідніше її самоздійснення.

Студенти повинні знати, що становлення цільових структур є визначним в індивідуальному розвитку і його можна зрозуміти, якщо вивчати його основні закономірності і динаміку цілей життя особистості.

Студентам слід розуміти, що володіння життєвими цілями є умовою збереження психічного здоров’я особистості. Причиною неврозів виступають не тільки сексуальні проблеми (З. Фрейд) і почуття неповноцінності (А.Адлер), але й недолік спрямованості, самовизначення (Ш.Бюлер). Отже знайдена ціль у житті призводить до інтеграції особистості.

Рівень теоретичного знання

Студенти повинні знати смисл основних понять теми, розуміти як пов’язані поміж собою розвиток самосвідомості і життєвий шлях особистості, в чому полягає сутність життєвого шляху особистості.

Рівень практичних навичок

Студенти повинні вміти аналізувати різні вікові етапи і вікові кризи, наводити власні приклади що до проявлення вікових етапів і вікових криз.

Самостійна робота

Самостійно опрацювати питання:

• В чому різниця між поняттями про „свідомість” і „самосвідомість” особистості?

• Чи можна говорити про те, що більша та віддалена життєва ціль особистості повніше за все характеризує її сутність?

• Які фактори обумовлюють розвиток особистості?

• Чи можна прискорити психічний розвиток особистості?

• Чи може у людини з адекватною самооцінкою виникнути стан фрустрації?

• Охарактеризуйте поняття „життєвого шляху людини”.

Теми рефератів:

1. Життєвий шлях як самоздійснення людини за роботами Ш. Бюлер.

2. Самоздійснення в роботі філософа (культуролога).