Інші види редагування

У цьому підрозділі поведемо мову про ті усталені видавничою практикою види редагування, які ні з наукового, ні з практичного боку не викликають дискусій чи різночитань у дослідників з точки зору тлумачення термінів та їх змістового наповнення. Такими є, передусім, художнє і технічне редагування.

Образно художнє редагування можна назвати естетичною вдяганкою текстової частини видання. Завданням цього виду редагування є відтворення ідеї того чи іншого видання такими зображальними засобами, які б сприяли виокремленню його серед безлічі видань і були логічно вмотивовані відповідно до виду видання, його тематики, структури, змісту, читацького призначення, матеріальної конструкції тощо.

Така «вдяганка» передбачає виконання на професійному художньому рівні передусім обкладинки чи оправи майбутнього видання, а також основних елементів художнього оформлення – титулу (розгорнутого титулу), шмуц-титулів, заставок, кінцівок, заголовних літер, рідше – форзаців, закладок, капталів. Сюди входить також і значний перелік наявних у внутрішній частині видання різних видів зображального ряду – фотоілюстрацій, малюнків, рисунків, таблиць, графіків, діаграм, колонтитулів, вклейок, вставок. Повнота цього ряду, кількість зображальних засобів залежить від задуму видавництва, його фінансової спроможності й бажання зробити видання: звичайним, поліпшеним, подарунковим, мініатюрним, фоліантним чи ювілейним.

Найголовнішим у художньому редагуванні є: оцінка варіантів оформлення обкладинки та інших елементів художнього оформлення, оцінка пробних відбитків відповідно до оригіналів, змістова відповідність видання художньому та поліграфічному відтворенню.

Художній редактор у видавничому підрозділі, як правило, є спеціалістом із вищою художньо-поліграфічною освітою.

Головним завданням технічного редагування є забезпечення реального втілення задуму щодо створення видання на високому художньому структурному, змістовому та поліграфічному рівнях виконання.

Технічне редагування передбачає значний обсяг важливих операцій на різних етапах проходження авторського і видавничого оригіналу. Зокрема, на етапі підготовки його до складання: технічні параметри складання й верстки (формат, ширина набору шпальти, відступи, спуски, підверстки), шрифтову палітру складання (величина та гарнітура заголовків, підзаголовків, основного тексту; на етапі версток та сигнальних аркушів: аналіз якості складання, якості відтворення тексту та ілюстрацій, якості фальцювання аркушів, палітурних та оздоблювальних процесів, здійснюваних на поліграфічному підприємстві.

Технічний редактор веде кожне конкретне видання від початку першого варіанту редакторського аналізу авторського оригіналу до отримання з друкарні сигнального примірника в дання.

Наукове редагування. У ряді випадків, зважаючи на складність або архіважливість видання, яке готується до друку, виникає необхідність запрошення провідного спеціаліста в цій ти іншій галузі науки. Такий спеціаліст здійснює наукове редагування авторського оригіналу. Основне його завдання – аналіз, оцінка твору і виправлення неточностей з наукового погляду.

За видами видань наукового редагування найчастіше потребують словники, довідники, енциклопедії, монографії з різних галузей знань, наукові періодичні видання, збірники наукових праць або доповідей та повідомлень на наукових конференціях, науково-популярні видання.

Інколи наукове редагування замінюється поняттям титульного редагування. Ім‘я такого редактора зазначається на титульному аркуші, що слугує для читача гарантією високої якості й солідності видання. Постановники фільмів історичної тематики зазвичай запрошують до співпраці також відповідного фахівця зазначаючи його на титрах як наукового редактора або наукового консультанта.

У відповідності з вимогами видавничих стандартів, ім‘я наукового редактора зазначається на титулі або на звороті титульної сторінки видання.