Класифікація логістичних витрат

Ознаки класифікації	Структура витрат
За елементами згідно з планом рахунків	Матеріальні витрати. Витрати на оплату праці. Відрахування на соціальні заходи. Амортизація. Інші операційні витрати
За формами та місцем виникнення	Витрати у постачанні: у відділі постачання, на складах, у транспорті. Витрати у виробництві: у відділі управління виробництвом, у внутрішньому транспорті. Витрати у дистрибуції: витрати збуту, транспорту, складів
За логістичними функціями	Витрати обслуговування замовлення. Транспортування. Складування. Управління запасами. Пакування. Обслуговування споживачів
За сферами переміщення матеріального потоку	Витрати фізичного потоку. Витрати інформаційних процесів. Витрати запасів
За характером змінності	Постійні витрати: амортизація основних засобів, грошові видатки на податки. Змінні витрати: витрати на оплату праці; витрати за кредитами, витрати палива й енергії, сировини
За джерелом переміщення	Власні витрати. Витрати логістичного аутсорсингу

Джерело: Крикавський Є.В. Логістика для економістів: Підручник. – Л.: Вид-во Нац. ун-ту "Львівська політехніка", 2004. – 448 с.

Варто відмітити, що значення логістичних витрат як показника ефективності логістичного управління висуває необхідність їх якісного обліку та аналізу. Специфіка обліку логістичних витрат полягає: по-перше, в необхідності виявлення всіх витрат, пов’язаних з конкретними логістичними процесами (принцип тотальних витрат); по-друге, в угрупуванні витрат не за підрозділами підприємства, а в залежності від робіт і операцій, перетворюючих ресурси Ефективне управління логістичними витратами передбачає організацію дієвої системи їх контролю. Рекомендації щодо контролю над логістичними витратами полягають у таких твердженнях

• Зусилля необхідно концентрувати на контролі витрат у місцях їх виникнення.

• Дані про різні види витрат потрібно обробляти по-різному.

• Ефективним шляхом до скорочення витрат є скорочення недоцільних видів діяльності ( процедур, робіт, операцій). Спроби знизити рівень додаткових витрат рідко бувають ефективними.

• Ефективний контроль над витратами вимагає, щоб діяльність підприємства оцінювалася в цілому, при цьому потрібно мати уявлення про результати діяльності у всіх функціональних сферах логістики.

Основними в логістиці є витрати:

1) на транспортування;

2) на подальше складування товарів;

3) на зберігання товарно-матеріальних запасів;

4) на одержання, відвантажування та пакування товарів;

5) адміністративні та на обробку замовлень.

Основні статті витрат заготівельної логістики — транспортування сировини та напівфабрикатів, їх зберігання та контроль за надходженням матеріалів. У виробничій та розподільчій логістиці найбільшими є витрати на зберігання напівфабрикатів та готової продукції, пакування товарів, їх сортування, реалізацію і транспортування, а також на управлінську діяльність та ін.

В економічній літературі з проблем логістики розглядаються 3 види витрат:

1) на закупівлі;

2) на утримання запасів

3) втрати через відсутність продукції. Витрати на закупівлі пов'язані з оформленням замовлень, договорів, встановленням зв'язків з постачальниками. До них належать також транспортні витрати, якщо вартість перевезень не включена у вартість товару, а також витрати на складування та отримання замовлень. Витрати на утримання запасів пов'язані із складським зберіганням продукції протягом визначеного часу і залежать від кількості вантажу, що складується. Втрат через відсутність продукції зазнає, як правило, її виробник.

Основні витрати на складування пов'язані з виконанням таких видів операцій: приймання продукції з виробництва; її складування та зберігання; підготовка до відвантажування (комплектування партії постачання, пакування, маркірування); підготовка продукції, доставка на місце франко-відправлення та здавання транспортній організації для перевезення; облік наявності і руху готової продукції на складі. Фірма має вирішити питання щодо бажаної для неї кількості пунктів зберігання продукції. Чим їх більше, тим швидше можна доставляти товар споживачам. Однак при цьому зростають витрати. Тому рішення щодо кількості пунктів зберігання треба приймати з урахуванням проблем сервісу для споживачів та витрат на розподіл.

Велике значення для скорочення часу й витрат обороту має створення на основних транспортних маршрутах великих, добре оснащених терміналів і складських пунктів, на яких широко використовуються пакети й піддони, завдяки чому зменшуються обсяг вантажно-розвантажувальних робіт, час і витрати на їх виконання.

Отже, орієнтація на мінімізацію витрат залишається актуальною, але за умови оптимального поєднання витрат основного та оборотного капіталу, задіяного в ринковій стратегії, і прибутку, який він дає. Звідси висновок — стратегія матеріальної технічного постачання компанії має бути цілком підпорядкованою ринковій стратегії. Успішна реалізація цього гарантує високу рентабельність фірми.