- •1.1 Основні поняття та визначення
- •1.2 Перший та другий закони термодинаміки
- •1.3. Теплопередача та конвективний теплообмін
- •1. 4. Задачі
- •1.5. Термодинамічні циклі, теча газів, хімічна термодинаміка
- •1.6. Теплопередача, закон Фур’є. Основні поняття та визначення
- •1.7 Тепловіддача. Основні поняття та визначення
- •1.8 Теплопередача. Основні поняття та визначення
- •Розділ 4 Основи технології ла і ду, ткм
Розділ 4 Основи технології ла і ду, ткм
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1 |
Технологія машинобудування це наука про: |
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) правила побудови і оформлення технологічних процесів виробництва машин; |
b) процеси виробництва машин, взаємозалежності та закони розвитку цих процесів; |
c) закономірності проектування і конструювання машин і їх складових; |
d) принципи діяльності машинобудівної галузі. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
2 |
Що таке виробничий процес: |
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) це процес роботи основних робочих по створенню складових частин машини по створенню складових частин машини; |
b) це процес роботи виробничого обладнання; |
c) це сукупність усіх етапів, що проходять початкові матеріали на шляху перетворення на готову машину; |
d) це календарний план роботи всіх виробничих підрозділів підприємства. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
3 |
Технологічний процес – це: |
a |
b |
c |
d |
a |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) основна частина виробничого процесу, що містить дії, спрямовані на змінювання й подальше визначення стану об’єкта виробництва; |
b) фізико-хімічний процес переробки заготовок в готові деталі або вироби шляхом їх механічної обробки, або складання, або усіх процесів разом; |
c) оформлений згідно вимог перелік пронормованих технологічних операцій з вказаними вимогами техніки безпеки; |
d) перелік основних технологічних операцій, з вказаним обладнанням і технічних норм часу. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
4 |
Технологічна операція за визначенням – це: |
a |
b |
c |
d |
a |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) елемент технологічного процесу, його закінчена частина, виконувана на одному робочому місці; |
b) частина технологічного процесу з описанням дій робітника в процесі роботи; |
c) перелік основних режимів роботи обладнання при обробці або складанні виробів на кожному етапі; |
d) частина технологічного процесу зі строго визначеним своїм порядковим номером, що підлягає обов’язковому виконанню.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
5 |
Технологічна підготовка виробництва регламентується; |
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) єдиною системою забезпечення виробництва виробів; |
b) єдиною системою забезпечення виробництва нових виробів; |
c) єдиною системою технологічної підготовки виробництва; |
d) галузевими рекомендаціями щодо забезпечення виробництва при освоєнні нових виробів |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
6 |
Метою технологічної підготовки виробництва є: |
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) максимально швидка організація виробництва нових виробів за умов забезпечення вимог до їх якості; |
b) забезпечення в мінімальний термін мінімальними фізичними та матеріальними затратами повної готовності виробництва до випуску виробів заданої якості; |
c) забезпечення повної готовності виробництва до випуску якісних виробів шляхом застосування нових, наукововмістких технологічних рішень; |
d) максимально можливе зниження фізичних і матеріальних затрат шляхом формування вимог до конструкції з підвищення її технологічності |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
7 |
Стадії проектування ТП – це: |
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) – уточнення початкових даних, підготовка до проектування: – аналіз виду отримання заготовки і її форми: – розрахунок такту випуску і річних об’ємів виробництва: – розробка операцій технологічного процесу; – вибір і призначення обладнання; – розрахунок техніко-економічних показників і вибір найбільш раціонального варіанту ТП |
b) – уточнення початкових даних, аналіз критеріїв оптимізації, підготовка до проектування; – аналіз виробничої програми та вибір типу виробництва; – аналіз початкових даних і вибір заготовки; – розробка маршрутної технології; – розрахунок показників ТП, техніко-економічний аналіз і вибір найбільш раціонального варіанту.
|
c) – аналіз початкових даних і початок проектування; – аналіз типу виробництва; – розрахунки необхідних об’ємів випуску, кількості обладнання, кількості операцій; – складання переліку операцій технологічного процесу; – уточнення початкових даних; – кінцеві розрахунки операційної технології; – розрахунок показників ТП, тобто аналіз і вибір найбільш раціонального варіанту. |
d) – аналіз початкових даних для проектування; – аналіз плану цеху і вибір площі для встановлення обладнання; – розрахунок кількості операцій, обладнання і їх завантаження; – розробка маршрутної технології; – розрахунок режимів роботи і норм часу; – техніко-економічний аналіз і вибір найбільш раціонального варіанту; – оформлення ТП на спеціальних картах
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
8 |
Коефіцієнт використання матеріалу К зазвичай повинен бути:
|
a |
b |
c |
d |
a |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) 0,5 К 1; |
b) 1 К≤ Маса деталі; |
c) Маса деталі К ≤ Маса заготовки; |
d) Маса заготовки К ≤ Маса деталі. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
9 |
Маршрутною технологією називається: |
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) оформлений на карті встановленого зразка перелік операцій з вказанням режимів їх виростання; |
b) закінчена частина технологічного процесу, що визначає маршрути руху заготовок і деталей в процесі його виконання; |
c) перелік операцій технологічного процесу в порядку їх виконання із зазначенням обладнання; |
d) невід’ємна частина технологічного процесу, що надає повне уявлення про методи і способи обробки, складання чи контролю виробів. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
10 |
Базою називають:
|
a |
b |
c |
d |
d |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) місця за якими деталь або заготовка встановлюється в пристосування і закріплюється; |
b) кінцеве положення інструменту верстата, в яке він повертається після закінчення обробки; |
c) сукупність властивостей певних поверхонь, що належать обладнанню або пристосуванню, які використовуються для базування; |
d) поверхня чи сукупність поверхонь, ліній, точок, що належать до заготовки або деталі і використовуються для базування. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
11 |
Штучний час для однієї операції становить: де То – основний технологічний час, Тдоп – допоміжний час, Тобс – час на технічне обслуговування, Торг – час на організаційне обслуговування, Твідп – час на відпочинок і персональні потреби, Тадм – час адміністративний, Топ – час на обідню перерву. |
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) Тшт= То+Тдоп+Тобс+Торг+Тадм;
|
b) Тшт= То+Тобс+Торг+Твідп+Тадм; |
c) Тшт= То+Тдоп+Тобс+Торг+Твідп; |
d) Тшт= То+Тдоп+Тобс+Твідп+Тадм+Топ, |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
12 |
Взаємозамінність при виробництві ЛА забезпечується:
|
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) методом незалежного виготовлення (Єдина система допусків і посадок) для всіх деталей та вузлів; |
b) методом залежного виготовлення (планово-шаблонний метод) для всіх деталей та вузлів); |
c) методом незалежного виготовлення для деталей та вузлів з жорсткою конструкцією та методом залежного виготовлення для просторово великих і нежорстких деталей та виробів; |
d) методом послідовних наближень розмірів всіх деталей і вузлів до їх теоретичних контурів шляхом високоточної швидкісної обробки напилками. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
13 |
За своїм призначенням плази поділяються на:
|
a |
b |
c |
d |
a |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) теоретичні і конструктивні; |
b) теоретично-конструктивні і технологічні; |
c) плоскі теоретично-конструктивні і технологічні подвійної кривизни; |
d) плоскі для площинних заготовок і просторові – для об’ємних. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
14 |
Шаблон контрольно-контурний відноситься до;
|
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) виробничих шаблонів; |
b) основних шаблонів; |
c) еталонних шаблонів; |
d) вимірювальних шаблонів. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
15 |
Технологічність конструкції це: |
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) сукупність властивостей конструкції, що характеризують її відповідність прийнятій технології виготовлення; |
b) сукупність властивостей конструкції, які визначають її пристосованість до досягнення оптимальних витрат під час виробництва, експлуатації та ремонту; |
c) сукупність властивостей конструкції, які визначають її рівень стандартизації, уніфікації в умовах прийнятого типу виробництва і рівня забезпечення якості; |
d) сукупність властивостей конструкції, які визначають можливість організації її виготовлення на будь-якому підприємстві оптимальними витратами і необхідним рівнем якості. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
16 |
Узагальнена схема виготовлення паливного баку має вигляд:
|
a |
b |
c |
d |
d |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) складання-зварювання днищ, складання-клепання корпусу, загальне складання-клепання баку, випробовування на герметичність, випробовування міцність; |
b) складання-клепання днищ, складання-клепання корпусу, загальне клепання баку, випробовування міцність, випробовування на герметичність;
|
c) складання-зварювання днищ, складання-зварювання корпусу, загальне складання баку, випробовування на герметичність, випробовування міцність |
d) складання-зварювання днищ, складання-зварювання корпусу, загальне складання-зварювальння баку, випробовування міцність, випробовування на герметичність |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
17 |
Випробовування на герметичність вузлів і складових РКЛА виконують за допомогою: |
a |
b |
c |
d |
a |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) 10% повітряно-гелієвої суміші; |
b) 10% повітряно-водневої суміші; |
c) 10% повітряно-аргонової суміші; |
d) 10% розчину «хромпіка». |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
18 |
Перед кожним переходом штампування півсфер кулебалонів із титанового сплаву ВТ6С заготовки: |
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) охолоджують до –900 С; |
b) нагрівають до +9000 С; |
c) відпалюють при +4500 С; |
d) формують при звичайній температурі. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
19 |
Узагальнений маршрутний ТП виготовлення кулебалонів високого тиску з титанового сплаву ВТ6С такий: |
a |
b |
c |
d |
d |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) виготовлення півсфер, складання-зварювання кулебалону, вварювання штуцера, термообробка, рентгеноконтроль зварних швів, піскоструминна обробка поверхні, мийка і сушка, випробування на міцність та герметичність;
|
b) виготовлення півсфер, виготовлення штуцерів, складання-зварювання кулебалону, рентгеноконтроль зварних швів, термообробка, піскоструминна обробка, мийка і сушка, випробування на міцність та герметичність;
|
c) виготовлення півсфер, виготовлення штуцерів, термообробка півсфер, складання-зварювання кулебалону, термообробка, рентгеноконтроль зварних швів, піскоструминна обробка, мийка і сушка, випробування на міцність та герметичність;
|
d) виготовлення півсфер, виготовлення штуцерів, зварювання штуцерів з півсферами, складання-зварювання кулебалону, термообробка, рентгеноконтроль зварних швів, піскоструминна обробка поверхні, рентгеноконтроль балона, мийка і сушка, випробування на міцність та герметичність. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
20 |
Чи можливе виготовлення клепаного «сухого» конічного відсіку панельної конструкції:
|
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) так; |
b) такі відсіки виготовляють литтям; |
c) ні; |
d) такі відсіки не бувають «сухими». |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
21 |
Яка з технологічних схем складання-клепання циліндричних «сухих» відсіків є найбільш раціональною: |
a |
b |
c |
d |
a |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) виготовлення силового набору і сегментів обшивки, виготовлення панелей, виготовлення торцевих стикувальних шпангоутів, стапельне складання, позастапельні роботи; |
b) виготовлення силового набору, виготовлення торцевих стикувальних шпангоутів, виготовлення обшивок, стапельне складання, позастапельні роботи; |
c) стапельне складання, позастапельні роботи, виготовлення торцевих стикувальних шпангоутів, виготовлення силового набору, виготовлення обшивок; |
d) виготовлення силового набору, стапельне складання, позастапельні роботи. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
22 |
Оболонки камери ДУ з гофрованою проставкою з’єднуються: |
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) зварюванням; |
b) клепанням; |
c) паянням; |
d) склеюванням |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
23 |
В трубчатих КЗ форма камери формується шляхом: |
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) шляхом профільованих трубок прямокутного, плавнозмінного перерізу за допомогою зварювання; |
b) шляхом профільованих трубок прямокутного, плавнозмінного перерізу за допомогою паяння; |
c) шляхом профільованих трубок круглого, плавнозмінного перерізу за допомогою зварювання; |
d) шляхом профільованих трубок круглого, плавнозмінного перерізу за допомогою паяння. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
24 |
При аргонно-дуговому зварюванні конструкцій ЛА з алюмінієвих сплавів в якості захисного середовища використовується:
|
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) 10% суміш водню з киснем;
|
b) інертний газ аргон підвищеної чистоти; |
c) 10 – 15 % повітряно-гелієва суміш; |
d) технічний інертний газ аргон при температурі 2110С. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
25 |
Яка зі схем зварювання штуцера з півсферою кулебалона є правильною:
|
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
a
|
b |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
c
|
d |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
26 |
Контроль якості зварних швів у конструкціях РКЛА виконується: |
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) за допомогою вибіркового візуального огляду ділянок зварного шву безпосередньо після зварювання та подальших випробувань на міцність і герметичність; |
b) за допомогою вибіркового рентгеноконтролю ділянок зварного шву після випробувань на міцність і герметичність; |
c) за допомогою візуального огляду та рентгеноконтролю зварних швів по всій їх довжині безпосередньо після зварювання; |
d) за допомогою візуального огляду та рентгеноконтролю зварних швів по всій їх довжині після випробувань на міцність і герметичність. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
27 |
Зображений стенд використовується для:
|
a |
b |
c |
d |
a |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
а) визначення витрат рідини і перепадів тиску між входом і виходом з охолоджувального тракту; |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
b) вимивання бруду з охолоджувального тракту камери згорання після паяння; |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
c) випробувань частин камер згорання на міцність і герметичність рідинним методом; |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
d) для підрахунку кількості цівок рідини, сформованих профілем охолоджувального тракту з метою визначення якості паяння. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
28 |
В якості матеріалу для електродів зварювальних головок при аргонно-дуговому зварювання використовується:
|
a |
b |
c |
d |
d |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) спеціальний феромагнітний сплав; |
b) графіт; |
c) тугоплавкий сплав; |
d) вольфрам. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
29 |
Для запобігання утворення дефектів форми стінок і поперечного перетину трубопроводів при їх згинанні, останнє виконують: |
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) за просторовими і поверхневими шаблонами; |
b) з використанням спеціальних наповнювачів всередині труби; |
c) з обов’язковим міжопераційним відпалюванням трубопроводів; |
d) в спеціальних просторово-згинальних штампах. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
30 |
Травлення деталей з алюмінієвих сплавів виконують:
|
a |
b |
c |
d |
a |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) у спеціальних лужних розчинах; |
б) у спеціальних розчинах кислот; |
в) в етиловому спирті; |
г) у водяному розчині K2Cr3O7 – «хромпіку». |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
31 |
Основні конструктивні елементи сухих відсіків клепаної конструкції виготовляють:
|
a |
b |
c |
d |
d |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) з корозійностійкої сталі 12Х18Н10Т |
б) з термічно незміцнюваних алюмінієвих сплавів типу АМг6 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
в) з композиційних матеріалів шляхом пресування;
|
г) з термічно зміцнюваних алюмінієвих сплавів типу Д16, Д19, В95. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
32 |
Паяння частин камери згоряння з гофрованою проставкою виконується:
|
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) у спеціальних печах при створеному тиску інертного газу в міжсорочковому просторі (охолоджувальному тракті); |
б) у спеціальних печах з атмосферою інертних газів та з вакуумуванням міжсорочкового простору; |
в) у спеціальних печах з атмосферою інертних газів при постійному обертанні вузла і вакуумуванні міжсорочкового простору; |
г) у спеціальних печах у вакуумі при постійному обертанні вузла. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
33 |
В разі вакуумного формування конструкцій з полімерних композиційних матеріалів на намотану або викладену на оправці заготовку одягають герметичний мішок під яким:
|
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) створюється вакуум і пресування відбувається в спеціальній бронекамері під тиском на 25% більшим робочого; |
б) створюється вакуум і пресування відбувається за рахунок атмосферного тиску і нагрівання; |
в) створюється тиск інертного газу і пресування відбувається за рахунок тиску газу і нагрівання; |
г) створюється тиск інертного газу на 25% більший робочого і пресування відбувається в спеціальних бронекамерах, обладнаних нагрівачами. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
34 |
Навіщо після кожного переходу під час формоутворення виробів методами листового об’ємного штампування виконується відпалювання заготовок: |
a |
b |
c |
d |
a |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) для відновлення мікроструктури і властивостей металу, зняття наклепу і внутрішніх напружень; |
b) для розм’якшення металу перед кожним переходом листового штампування; |
c) для зняття технологічного мастила, яке використовується під час листового об’ємного штампування для зменшення тертя; |
d) для вказаного в пунктах а, б, в одночасно. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
35 |
Під поняттям «заготовка» розуміється:
|
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) будь-яка підходяща за формою і матеріалом деталь, зручна для подальшої механічної, термічної або будь якої іншого виду обробки; |
b) спеціальний виріб, що дозволяє отримання з нього заданої деталі шляхом механічної, термічної або будь якої іншого виду обробки; |
c) матеріал, приведений до форми і стану, зручних для подальшої механічної, термічної або будь якої іншого виду обробки, пов’язаної з отриманням з цього матеріалу готової деталі. |
d) продукція, що випускається заготівельними цехами або підрозділами підприємства. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
36 |
Припуском називається:
|
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) захисний шар металу, який видаляють з поверхні деталі для отримання деталі заданих розмірів, форми і властивостей; |
b) дефектний шар металу, що підлягає видаленню для отримання деталі заданих розмірів, форми і властивостей; |
c) поверхневий шар матеріалу заготовки, який підлягає видаленню для отримання деталі заданих розмірів, форми і властивостей. |
d) різниця нижньої і верхньої межі допуску на розмір деталі або заготовки, що підлягає видаленню для отримання деталі заданих розмірів, форми і властивостей |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
37 |
В загальному випадку, припуск для зовнішніх поверхонь дорівнює: де азаг – розмір заготовки, адет – розмір деталі.
|
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) z0 = адет – азаг; |
b) z0 = азаг – адет; |
c) z0 = адет + азаг; |
d) z0 = азаг + адет, |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
38 |
Які види браку можуть виникнути при згинанні профільних заготовок для виготовлення шпангоутів:
|
a |
b |
c |
d |
d |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) виникнення гофрів на тонких стінках, які розташовані в зоні стиснення |
b) порушення геометрії поперечного перетину профільних заготовок; |
c) пружне розвантаження при згинанні на потрібний радіус згинання; |
d) все перелічене в пунктах в а), b), c). |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
39 |
Згідно з розрахунково-аналітичним методом, для компенсації всіх похибок обробки тіла обертання необхідно залишити найменший припуск (zmin), який розраховується за формулою:
де
|
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)
|
b)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
c)
|
d)
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
40 |
До позитивних технологічних характеристик металевих сплавів при виробництві ракетно-космічної техніки відносять:
|
a |
b |
c |
d |
d |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) високу можливість їх зварювання і паяння; |
b) хорошу оброблюваність їх різанням; |
c) достатньо високу можливість їх пластичного формоутворення; |
d) все вказане в пунктах а), b), c). |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
41 |
В більшості випадків заготовки для виготовлення сильфонів у трубопроводах виробів ракетно-космічної техніки отримують:
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
а) механічною обробкою різанням з прутка необхідного діаметру; |
b) використовують цільні тягнуті труби з необхідного матеріалу; |
c) використовують зварні труби; |
d) використовують заготовки отримані витяжкою у штампах |
a |
b |
c |
d |
d |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
42 |
Діаметр деталі з циліндричною стінкою, яку одержують при багатоопераційній витяжці деталей з плоскої круглої заготовки на першій і подальших операціях визначають як:
де:
припустимого
коефіцієнта першої операції витяжки;
припустимих коефіцієнтів другої і подальших операцій витяжки. |
a |
b |
c |
d |
d |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)
|
b)
подальших операцій витяжки;
|
c)
всіх операцій
витяжки;
|
d) для першої операції згідно - а, а подальших операцій згідно - b.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
43 |
Що вимагає при витягуванні в інструментальних штампах великогабаритних особливо тонкостінних сферичних днищ для баківвикористовувати реверсивний спосіб витягування або витягування з змінними матричними кільцями і прижимом:
|
a |
b |
c |
d |
d |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) великі габарити днищ; |
b) відносно мала товщина заготовки в порівнянні з її діаметром; |
c) велика зона заготовки, що знаходиться без контакту з інструментом при витягуванні сферичних оболонок днищ; |
d) перелічене в пунктах b) і c). |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
44 |
Які види браку можуть виникнути при згинанні профільних заготовок для виготовлення шпангоутів:
|
|
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
а) виникнення гофрів на тонких стінках, які розташовані в зоні стиснення; |
b) порушення геометрії поперечного перетину профільних заготовок; |
c) пружне розвантаження при згинанні на потрібний радіус згинання; |
d) все перелічене в пунктах в а), b), c). |
a |
b |
c |
d |
d |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
45 |
Згинання плоских заготовок для виготовлення циліндричних обичайок на трьохвалкових машинах супроводжується: |
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) виникнення прямих ділянок з однієї сторони заготовки; |
b) виникнення прямих ділянок з обох сторін заготовки; |
c) пружне розвантаження заготовки при згинанні на трьохвалковій машині; |
d)спіральне закручування заготовки. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
46 |
Виберіть термічну обробку зміцнення вуглецевих сталей:
|
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)гартування та середня відпустка; |
b)гартування та низька відпустка; |
c)дисперсійне зміцнення; |
d)старіння. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
47 |
Виберіть термічну обробку покращення вуглецевих сталей:
|
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)відпустка; |
b)гартування; |
c)гартування та висока відпустка; |
d)відпал. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
48 |
Яка із структур вуглецевих сталей дає найкраще співвідношення міцності та пластичності: |
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)цементит; |
b)ферит; |
c)аустеніт; |
d)перліт. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
49 |
Виберіть термічну обробку вуглецевих сталей, яка дає високу міцність і задовільну пластичність:
|
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)повний відпал; |
b)маятниковий відпал; |
c)гартування; |
d)низька відпустка |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
50 |
Які процеси відбуваються при витримці сталей вище температури поліморфного перетворення при ВТМО:
|
a |
b |
c |
d |
a |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)текстуроутворення та рекристалізація; |
b)наклеп та структуроутворення; |
c)пластична деформація; |
d)сфероідізація та коалесценція. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
51 |
Назвіть термічну обробку мало вуглецевих сталей, яка дає можливість отримати стабільну рівноважну структуру: |
a |
b |
c |
d |
a |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)повний відпал; |
b)гартування; |
c)відпустка; |
d)маятниковий відпал. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
52 |
Яка із структур "Fe-C" сплавів відноситься до твердих розчинів:
|
a |
b |
c |
d |
a |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)аустеніт; |
b)цементит; |
c)перліт; |
d)ледебурит. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
53 |
Яка із структур відноситься до механічних сумішей: |
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)аустеніт; |
b)перліт; |
c)ферит; |
d)цементит. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
54 |
Які лінійні дефекти кришталевої будови мають місця в металах та сплавах:
|
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)вакансії; |
b)дислоковані атоми; |
c)дислокації; |
d)домішкові атоми. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
55 |
Якщо в металі дислокації рухаються і не зустрічають перешкод, то як змінюються властивості: |
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)підвищується міцність; |
b)підвищується пластичність; |
c)зменшується міцність і пластичність; |
d)підвищується міцність і пластичність. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
56 |
В якому випадку легування сталей досягає мети, коли:
|
a |
b |
c |
d |
a |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)підвищується енергія зв’язку в к.р.; |
b)зменшується енергія зв’язку в к.р.; |
c)не змінюється; |
d)утворюється вандерваальсовий зв'язок. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
57 |
Що відбувається в сплавах при старінні: |
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)відбувається зростання зерна; |
b)виділяються дисперсні фази; |
c)збільшується кількість точкових дефектів; |
d)зменшується кількість дислокацій. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
58 |
Який із видів рекристалізації приводить до нерегламентованих втрат міцності:
|
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)первинна; |
b)збиральна; |
c)вторинна; |
d)рекристалізація на місці. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
59 |
Основна властивість металів, що підлягають обробці тиском: |
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)висока міцність; |
b)корозійна стійкість; |
c)пластичність; |
d)рідкотекучість. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
60 |
Які зміни відбуваються в металі в процесі ОМТ: |
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)порушення цілісності металу; |
b)структура і механічні властивості; |
c)підвищуються ерозійні властивості; |
d)підвищується жаростійкість |
|
|
|
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
61 |
При яких температурах проводять холодну деформацію:
|
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)вище температури рекристалізації; |
b)при температурі рекристалізації.; |
c)нижче температури рекристалізації; |
d)при температурі гартування |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
62 |
З якою метою проводять нагрівання при обробці металів тиском: |
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)збільшення міцності; |
b)надання жароміцності; |
c)підвищення пластичності; |
d)попередження корозії. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
63 |
Які процеси відбуваються в поверхні метала при холодній обробці металів тиском:
|
a |
b |
c |
d |
d |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)гартування; |
b)відпустка; |
c)відпал; |
d)наклеп. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
64 |
Основний робочий інструмент при прокатуванні:
|
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)робоча пліть; |
b)валки; |
c)станина; |
d)натискувальний пристрій. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
65 |
Що відбувається в металі в процесі холодної пластичної деформації: |
a |
b |
c |
d |
a |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)підвищується міцність і твердість; |
b)підвищується пластичність і ударна в’язкість; |
c)підвищується міцність і пластичність; |
d)зменшується твердість і підвищується пластичність |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
66 |
Який рух одержує метал при косій прокатці
|
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)обертальний; |
b)поступовий; |
c)обертальний і поступовий; |
d)зворотній. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
67 |
Назвіть прогресивний і найбільш продуктивний метол отримання сталей:
|
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)мартенівський; |
b)бесемерівський; |
c)конверторний; |
d)скрап-рудний. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
68 |
Який найбільш продуктивний метод розливання сталей у виливниці |
a |
b |
c |
d |
d |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)зверху; |
b)збоку; |
c)сифонне; |
d)безупинний. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
69 |
Який фізико-механічний процес відбувається в доменній печі: |
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)окислення; |
b)відновлення; |
c)корозія; |
d)ерозія. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
70 |
Який фізико-механічний процес відбувається в сталеплавильному агрегаті:
|
a |
b |
c |
d |
a |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)окислення; |
b)відновлення; |
c)насичення вуглецем; |
d)зменшення кількості заліза. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
71 |
Який з методів отримання виробів відноситься до менш відхідних |
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)різання; |
b)зварювання; |
c)лиття; |
d)обробка тиском |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
72 |
Який з методів лиття найбільше використовується в багатосерійному виробництві:
|
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)лиття в землю; |
b)оболонкове; |
c)кокільне; |
d)по витоплювальним моделям. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
73 |
Які ливарні сплави найбільш широко використовуються у промисловості і які мають високу рідкотекучість:
|
a |
b |
c |
d |
a |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)чавуни; |
b)сталі; |
c)кольорові метали; |
d)неметалеві матеріали. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
74 |
Назвіть термореактивні зв'язуючи, які використовують для виготовлення неметалевих композиційних матеріалів: |
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)поліетилен; |
b)епоксидна та фенол формальдегідна смоли; |
c)полістирол; |
d)політетрафторетілен. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
75 |
Які зміни відбуваються в металі в процесі ОМТ: |
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а)порушення цілісності металу; |
b)структура і механічні властивості; |
c)підвищуються ерозійні властивості; |
d)підвищується жаростійкість. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
76 |
Які легуючі елементи збільшують пластичність сталі: |
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
а) С, Fe; |
b) W, Cr; |
c) Ni, Mn; |
d) H, P. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
77 |
В конструкційних сталях відпускна крихкість призводить: |
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) до різкого підвищення міцності; |
b) до різкого зменшення ударної в’язкості; |
c) властивості не змінюються; |
d) до підвищення пластичності.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
78 |
З якою метою обмежують кількість вуглецю (< 0,3%) в конструкційних сталях:
|
a |
b |
c |
d |
d |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) для підвищення ливарних властивостей; |
b) для можливості використання порошкової технології; |
c) для ускладнення процесу деформування; |
d) для можливості зварювання. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
79 |
Яка основна властивість інструментальних сталей для виготовлення вимірювального інструменту:
|
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) жаростійкість; |
b) постійність розмірів в часі; |
c) жароміцність; |
d) червоноламкість. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
80 |
Яка з структурних складових не бажана в інструментальних сталях: |
a |
b |
c |
d |
d |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) α-твердий розчин; |
b) мартенсит; |
c) карбіди; |
d) залишковий аустеніт. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
81 |
Яким методом отримують тверді сплави: |
a |
b |
c |
d |
a |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) порошкова металургія; |
b) лиття; |
c) сплавлення компонентів в доменній печі; |
d) електросталеплавильний. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
82 |
Назвіть основні складові твердих сплавів: |
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) ферит + перліт; |
b) ферит + цементит; |
c) карбіди + кобальт; |
d) мартенсит + карбіди. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
83 |
Критерії оцінки жароміцності: |
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) міцність, відносне уздовження; |
b) повзучість, довготривала міцність; |
c) пластичність, ударна в’язкість; |
d) твердість, усадка. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
84
|
Які процеси призводять до прискорення повзучості жароміцних сталей: |
a |
b |
c |
d |
a |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) коалесценція та рекристалізація; |
b) сфероідизація та пластична деформація; |
c) поліморфне перетворення; |
d) коагуляція та деформація. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
85
|
Жароміцність це: |
a |
b |
c |
d |
a |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) опір пластичній деформації при високих температурах і при дії механічних навантажень; |
b) червоностійкість; |
c) зносостійкість; |
d) ліквація. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
86 |
Які легуючі елементи підвищують жаростійкість сталей: |
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) Al, Mg, Co; |
b) Si; Fe; Cu; |
c) Cr, Al, Si; |
d) Cr, Mo, V.
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
87 |
Як кількісно оцінюється жаростійкість: |
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) кількістю легуючих елементів; |
b) по лінійному показнику втрати ваги; |
c) повзучістю; |
d) швидкістю дифузії. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
88
|
Процес корозії є наслідком: |
a |
b |
c |
d |
b |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) ерозійного руйнування; |
b) руйнування під впливом хімічної або електрохімічної взаємодії з середовищем, що оточує: |
c) пластичної деформації металів; |
d) пасивації матеріалу. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
89
|
Яким способом можна захистити поверхню металу від корозії: |
a |
b |
c |
d |
c |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) занурити в будь-яку рідину; |
b) підвищити шорсткість поверхні; |
c) створити плівку; |
d) деформувати метал. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
90
|
Механізм хімічної корозії в присутності захисної плівки: |
a |
b |
c |
d |
a |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
а) дифузійний; |
b) дислокаційний; |
c) переміщення точкових дефектів; |
d) створення інтерметалевих фаз. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
