- •6. Організація та етапи економічного аналізу
- •7.Інформаційна база аналізу господарської діяльності
- •14.Суть основних виробничих фондів та основні напрямки їх аналізу
- •15.Аналіз структури та руху основних виробничих фондів
- •16.Оцінка рівня озброєності праці основними фондами
- •17.Аналіз використання основних фондів
- •18.Матеріальні ресурси підприємства та завдання їх аналізу
- •19. Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами
- •21.Чинники матеріаловіддачі та матеріаломісткості продукції
- •22.Основні завдання аналізу виробничої потужності
- •20. Характеристика ефективності використання матеріальних ресурсів
- •28. Аналіз продуктивності праці.
- •30. Оцінка динаміки і структури бухгалтерського балансу (горизонтальний і вертикальний аналіз).
- •31. Аналітичний баланс.
- •32.Фінансовий стан підприємства, його характеристика.
- •33. Інформаційні джерела аналізу фінансового стану.
- •34. Експрес-аналіз фінансового стану підприємства.
- •35. Характеристика груп показників аналізу фінансового стану
- •36. Аналіз майнового стану підприємства
- •37. Аналіз рентабельності підприємства
- •38. Аналіз ділової активності підприємства
- •39. Аналіз фінансової стійкості
- •40. Аналіз ліквідності підприємства
- •41. Аналіз складу та структури оборотних активів
- •42. Аналіз дебіторської заборгованості
- •43. Аналіз джерел формування оборотного капіталу
- •45. Аналіз дебіторської заборгованості
14.Суть основних виробничих фондів та основні напрямки їх аналізу
Основні фонди (засоби) – це матеріальні активи, які підприємство утримує для використання їх у процесі виробництва, постачання товарів і послуг, надання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних функцій. Строк корисного використання (експлуатації) основних фондів перевищує один рік (операційний цикл, якщо останній є тривалішим за один рік).
Основними виробничими фондами підприємства називаються засоби праці, які неодноразово приймають участь у виробничих циклах, мають термін служби більш одного календарного року, зберігають при тому свою речову форму і поступово втрачають свою вартість, яка частинами, пропорційно їх зносу переноситься на вироблену продукцію.
Основні виробничі фонди, в свою чергу, можна класифікувати за різноманітними ознаками. Найбільш поширена їх класифікація – за характером функцій, які вони виконують, – передбачає такі групи:
1. Будівлі.
2. Споруди.
3. Передавальні пристрої.
4. Машини і обладнання:
- силові машини і обладнання;
- робочі машини і обладнання;
- вимірювальні та регулюючі прилади та пристрої, лабораторне обладнання;
- обчислювальна техніка;
- транспортні засоби;
- інструменти;
- виробничий та господарський інвентар.
Аналізуючи основні фонди, треба брати до уваги те, що збільшення обсягу продукції, яка виробляється, залежить від частки в цих фондах нових, досконаліших засобів праці. Аналіз повинен розкрити причини вибуття основних фондів як щодо всього їх складу, так і за окремими видами або об'єктами.
Проаналізувавши динаміку та структуру основних фондів, необхідно розглянути технічний стан фондів, що від нього також значною мірою залежить збільшення випуску продукції.
Для характеристики технічного стану основних фондів використовуються такі основні показники: коефіцієнти спрацювання (зносу), придатності, оновлення, вибуття та кілька інших (допоміжних) коефіцієнтів.
Розрізняють два види зносу - фізичний і моральній. У свою чергу, кожний із них має ще дві форми.
Фізичний знос це поступова втрата засобами праці своїх первісних техніко-експлуатаційних якостей унаслідок їх використання у виробництві (перша форма), а також у стані бездіяльності - під впливом сил природи (корозія металу, вивітрювання) і надзвичайних обставин (друга форма). Що інтенсивнішим є використання основних фондів, то швидшим буде їх фізичний знос.
Фізичний знос можна визначити двома способами: на підставі паспортних даних про можливу тривалість експлуатації (кількість виконаних робіт), або за даними обстежень технічного стану основних фондів. Ці методи використовуються, як правило, під час проведення інвентаризації та переоцінки основних фондів.
Моральний знос - це знецінення об'єктів основних фондів унаслідок нових досягнень технічного прогресу ще задовго до повного їх фізичного зносу. Розрізняють дві форми морального зносу: знецінення машин унаслідок здешевлення їх виробництва або внаслідок випуску нових, досконаліших і продуктивніших машин.