Повні і короткі, нестягнені і стягнені форми прикметників
Деякі якісні прикметники чоловічого роду в називному і знахідному відмінках можуть мати, крім повної (повний, зелений), ще й коротку форму (зелен сад, повен води). Коротку форму мають і присвійні прикметники (братів). Ознака коротких прикметників — нульове закінчення.
Прикметники жіночого і середнього роду та множини в називному і знахідному відмінках мають, крім звичайної стягненої (весняна, весняну, весняні), нестягнену форму (весняная, весняную, веснянії).
Короткі та нестягнені форми прикметників вживаються здебільшого в поетичному стилі мовлення:
Де поділися ви, голоснії слова? (Леся Українка). Повен щирої радості, глянув Захід на Схід (Франко).
Відмінювання прикметників
Прикметники змінюються за родами, числами і відмінками. Форма прикметника визначається тим іменником, від якого він залежить у словосполученні чи реченні. Порівняй: весняний лан, весняна нива, весняне поле; весняним полем, весняних полів і т. д.
Утворення форми прикметника залежить і від того, до якої групи він належить — твердої чи м'якої.
Розрізняють групи за кінцевим приголосним основи.
Якщо в кінці основи твердий приголосний, прикметник належить до твердої групи: високий, довгий, дерев'яний, ведмежий.
М'який приголосний в кінці основи визначає належність прикметника до м'якої групи: ранній, синій, домашній, безкра[йі]й,
Належність до тієї чи іншої групи визначає вимову і написання всіх прикметникових форм.
НАПИСАННЯ ЗАКІНЧЕНЬ ПРИКМЕТНИКІВ
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||