1. Магістерська робота як вид наукового дослідження

1.1. Статус освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр» у системі вищої освіти в Україні

Освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр» у сучасній ступеневій вищій освіті України займає чільне місце, саме тому, що це рівень повної вищої освіти, котрий передбачає формування у студентів (курсантів, слухачів) навичок науково-дослідної, науково-педагогічної або управлінської діяльності у відповідній сфері економіки держави стосовно професійної діяльності.

Згідно статті 30 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 р. № 1060-XII, Положення «Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1998 р. №65, структура вищої освіти в Україні включає наступні освітньо-кваліфікаційні рівні: молодший спеціаліст, бакалавр, спеціаліст, магістр.

Законом України «Про освіту» у нашій державі запроваджені такі рівні вищої освіти:

1. Неповна вища освіта – освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем молодшого спеціаліста.

2. Базова вища освіта – освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатнім для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.

3. Повна вища освіта – освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатнім для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.

4. Вищу освіту мають особи, які закінчили навчання у вищих навчальних закладах, успішно пройшли державну атестацію відповідно до стандартів вищої освіти та отримали відповідний до¬кумент про вищу освіту державного зразка.

Таким чином, структура вищої освіти включає наступні освітньо-кваліфікаційні рівні:

1. Молодший спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, спеціальні вміння та знання, достатні для здійснення виробничих функцій певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Особи, які мають базову загальну середню освіту, можуть одночасно навчатися за освітньо-професійною програмою підготовки молодшого спеціаліста і здобувати повну загальну середню освіту.

2. Бакалавр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула неповну вищу освіту, фундаментальні і спеціальні вміння та знання щодо узагальненого об’єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра може здійснюватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.

Особи, які в період навчання за освітньо-кваліфікаційною програмою підготовки бакалавра у вищих навчальних закладах другого-четвертого рівнів акредитації припинили навчання, мають право за індивідуальною програмою здобути освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за однією із спеціальностей, що відповідають напрямку підготовки бакалавра, у тому самому або іншому акредитованому вищому навчальному закладі.

3. Спеціаліст – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні вміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

4. Магістр – освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні вміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.

Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня магістра може здійснюватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста.

Особи, які в період навчання за освітньо-кваліфікаційною програмою підготовки магістра припинили навчання, мають право за індивідуальною програмою здобути освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста за такою ж або спорідненою спеціальністю у тому самому, або іншому акредитованому вищому навчальному закладі.

5. Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів спеціаліста та магістра медичного та ветеринарно-медичного спрямувань може здійснюватися на основі повної загальної середньої освіти.

Підготовка магістрів у системі вищої освіти спрямована на створення умов для творчого розвитку обдарованої особистості і підготовку фахівців за одним із функціональних напрямів діяльності: науково-дослідним, науково-педагогічним, управлінським.

Особа, яка здобула освітньо-кваліфікаційний рівень «магістр», повинна володіти поглибленими знаннями з обраної спеціальності, вміннями пізнання та використання інноваційного характеру, навичками науково-дослідної, або науково-педагогічної, або управлінської діяльності, набути певний досвід використання одержаних знань і вміти продукувати елементи нових знань для вирішення завдань у відповідній сфері професійної діяльності.

Відповідно до чинного законодавства, підготовка магістрів здійснюється за очною, вечірньою, заочною (дистанційною) формами навчання та екстерном за наявності відповідної ліцензії у вищого навчального закладу.

Особи, які навчаються за освітньо-професійною програмою «магістр», є студентами (курсантами, слухачами). На них поширюються права та обов’язки, що визначені чинним законодавством України для студентів відповідної форми навчання (в т.ч. відстрочка від призову на дійсну військову службу).

Навчатися за програмою «магістр» можуть громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які мають відповідну вищу освіту і виявили схильність до науково-дослідної або до науково-педагогічної діяльності, що підтверджується рекомендацією ради факультету вищого навчального закладу.

Зарахування на навчання за програмою «магістр» проводиться наказом ректора у визначені терміни.

Вищий навчальний заклад може здійснювати цільову підготовку магістрів для навчальних закладів, наукових установ Національної і галузевих академій наук, підприємств, організацій на умовах залучення до навчального процесу наукових і науково-педагогічних кадрів та використання їх науково-дослідної і матеріально-технічної бази.

Підготовка магістрів може здійснюватися на базі наукових установ Національної та галузевих академій наук за окремими угодами між вищими навчальними закладами і зазначеними установами.

Для попереднього відбору обдарованої молоді вищий навчальний заклад організовує і проводить предметні олімпіади, наукові, науково-методичні семінари та конференції за участю у них на добровільних засадах студентів (курсантів, слухачів) третього-четвертого курсів.

Навчальний процес для осіб, які навчаються за програмою «магістр», організовується відповідно до Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти України від 2 червня 1993 року №161, з урахуванням таких особливостей:

- навчання здійснюється за індивідуальним навчальним планом;

- навчальний час, відведений для самостійної роботи, може становити не менше 1/2 і не більше 2/3 загального обсягу часу, визначеного програмою підготовки магістра;

- на проведення індивідуальних занять може витрачатися до 20 відсотків загального обсягу навчального часу, передбаченого програмою.

Вищі навчальні заклади можуть визначити інші форми організації процесу та види навчальних занять, крім тих, що встановлені Положенням про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах, якщо вони не суперечать чинному законодавству щодо вищої освіти.

Особи, які мають документ встановленого зразка про здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст», у тому числі і ті, що закінчили вищі навчальні заклади до введення в дію Положення «Про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту)», навчаються за програмою «магістр» на засадах післядипломної освіти за індивідуальними планами, що враховують усі спільні дисципліни програм спеціаліста і магістра. У разі виконання усіх вимог навчального плану і захисту магістерської роботи вони отримують диплом магістра встановленого зразка.

Керівник підготовки магістра призначається ректором за поданням декана факультету та завідувача кафедри з числа провідних вчених у певній галузі знань.

Керівник один раз за семестр звітує на засіданні кафедри про виконання індивідуального плану кожним студентом (курсантом, слухачем), який навчається за програмою «магістр».

У випадках виконання студентом (курсантом, слухачем) індивідуальних планів підготовки магістрів на стику галузей наук допускається призначення, крім наукового керівника, одного чи більше консультантів.

Зміст освіти магістрів визначається нормативною і вибірковою частинами програми, яка розробляється у встановленому порядку з кожної спеціальності відповідно до Переліку спеціальностей, визначеного для освітньо-кваліфікаційного рівня «спеціаліст», «магістр» та в окремих галузях знань для освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр».

Нормативна частина програми має становити не менше 40 і не більше 60 відсотків від загального обсягу навчального часу, передбаченого на підготовку магістра.

Вибіркова частина програми визначається вищим навчальним закладом з урахуванням його наукового потенціалу, потреб замовника фахівців та наукових (творчих) інтересів магістра, його можливостей щодо оволодіння розділами суміжних освітніх програм.

Термін підготовки магістра з певної спеціальності до затвердження державних стандартів визначається відповідним навчальним планом, узгодженим у встановленому порядку.

Порядок розробки і затвердження індивідуального навчального плану визначається вищим навчальним закладом.

Вищий навчальний заклад зобов’язаний створити умови для виконання студентом (курсантом, слухачем), який навчається за програмою «магістр», індивідуального плану у повному обсязі, а також:

— надавати студентам (курсантам, слухачам) можливість публікації наукових (науково-методичних) статей у збірниках, що друкуються в Україні;

— сприяти виданню кращих магістерських робіт як наукових монографій, науково-методичних і навчальних посібників;

— надавати студентам (курсантам, слухачам) для користування навчальні приміщення, наукові фонди бібліотеки, наукове обладнання та устаткування;

— забезпечити доступ до інформаційних мереж, у тому числі й до міжнародної мережі Інтернет;

— сприяти участі студентів (курсантів, слухачів) у наукових та методичних конференціях;

— організовувати для студентів (курсантів, слухачів) проведення факультативних курсів з проблемних питань за участю видатних вчених;

Магістратура у вищій школі — це період навчання магістранта у вищому навчальному закладі, упродовж якого виконується програма навчання, готується та захищається магістерська робота.