1.4. Висновки першого розділу

В першому розділі даної роботи узагальнені результати дослідження наукових розробок в області веб-дизайну й розкрита методологія дослідження.

Нами було підтверджено, що основним джерелом публікацій є мережа інтрернет, тому, що подібний виклад інформації є більш загальнодоступним, менш затратний з фінансового боку, не займає багато часу на публікацію. Для подальшого дослідження визначено дві основні джерельні бази, а саме: друковані видання та інтернет-статті.

Нами виявлено, що теоретичні розробки по темі веб-дизайну в більшості належать західноєвропейським дослідникам та дослідкикам США, вітчизняними ж дослідниками написана досить невелика кількість праць, які здебільшого проаналізовували вже існуючі матеріали.

Також, аналізуючи і порівнюючи літературу західних і вітчизняних авторів нами виявлено ряд проблем, головною з яких є різне розуміння та трактовка поняття дизайну.

Доведено, що веб-дизайн і суміжні з ним дисципліни все ще відносно молоді й усе ще перебувають на стадії розвитку. Але, не зважаючи на це, вже ряд стандартних та частовикористовуємих стилей, котрі стрімко розвиваються й розповсюджуються в ногу з часом, стали вже застарілими й зачасту мода на них не встигає за їх стрімким розвитком. Питання креативності та оригінальності дизайн-рішень тут відіграє велику роль.

РОЗДІЛ 2. НАПРЯМКИ ФОРМУВАННЯ ВІЗУАЛЬНО-ОБРАЗНОЇ МОВИ ВЕБ-САЙТІВ

2.1 Інтегративні характеристики веб-дизайну

Інтегрáція (від лат. integrum — ціле, integratio — відновлення) — поєднання, взаємопроникнення. Це процес об'єднання будь-яких елементів (частин) в одне ціле. Процес взаємозближення і утворення взаємозв'язків.

Існує певний конфлікт між фахівцями зі зручності інтерфейсів (usability experts) і дизайнерами-графіками (graphics designers). Курт Клонінгер [11] пояснює, що даний конфлікт полягає у тому, що прибічники юзабіліті вважають сучасний Web покращеним, але погано використовуваним інтерфейсом до баз даних. Прибічники оригінальності й насиченості веб-дизайну вважають, що інтернет — це ще нерозвинена, але вже погано використовувана платформа для мультимедіа. І кожна з сторін просто впевнена, що їхня точка зору зрештою отримає верх. Фахівці з юзабіліті вважають, що дизайнери-графіки занадто сильно покладаються на почуття. "До чого всі ці їхні новаторські експерименти із зовнішнім виглядом сайту? Чому вони не можуть зробити все простіше, без наворотів?" Дизайнери-графіки зі свого боку вважають спеців з юзабіліті занадто тупими, занадто прямолінійними. "Що значить, зовнішній вигляд — лише просто глазур на торті. Без графічного дизайну, сайт — це просто гола схема."

Я. Нільсен відзначає, що юзабіліті намагається пояснити поведінку людини в складних системах при досить специфічних обставин, і тому її пророкування менш точні, ніж пророкування таких повноцінних наук, як фізика, наприклад. Тому юзабіліті опирається у своїх рекомендаціях, здебільшого, на минулі експерименти й досвід, ніж на точні формули.

Коли якась функція викликає проблеми в багатьох користувачів на великій кількості сайтів, ми закликаємо відмовитися від неї. І точно так само, якщо якийсь елемент дизайну спрацьовує при різних обставинах, ми рекомендуємо користуватися ним.

Незважаючи на такі відмінності, фундаментальний підхід у юзабіліті й у повноцінній науці однакові: наші висновки та рекомендації засновані на дослідах і спостереженнях реальності. Ціль юзабіліті перевіряти дизайн у реальних умовах і — беручи до уваги людський фактор — визначати, що працює в дизайні, а що — ні. [17]

Натан Шедрофф (Nathan Shedroff) [34] відмітив: «Зваблення — прикметник що в більшості людей не асоціюється з інтерфейсом комп'ютера або ЗМІ, але вони розуміють це чи ні, більшість людей були звабленими майже всіма засобами масової інформації. Успішне зваблювання, однак, це обережне мистецтво, яке не так легко освоїти. Зваблення, по суті, завжди було частиною дизайну, будь то графічний, чи промисловий дизайн.»

Хоч веб починався як звичайне середовище обміну документами з досліджень, наївно очікувати, що він так і залишиться здебільшого текстовим. Спеціалісти по юзабіліті протестують, коли веб намагається розвинутись в дещо більше, ніж проста картотека. Їх заклики про швидкість завантаження сторінок видають їх небажання викинути за борт веб, побудований на словах. Але те, що веб виріс із тексту, зовсім не означає, що він так і повинен залишатися текстовим.

Питання оцінки зовнішнього вигляду веб-сайту достатньо болюче в сфері розробників, і юзабіліті, як це не парадоксально, ще більше ускладнює його. Це відноситься і до деяких правил, наведеними юзабіліті-спеціалістами. Не дивлячись на те, що висновки дослідників основані на опитуваннях і тестуваннях груп користувачів, деякі обмеження, сформульовані у вигляді рекомендацій, достатньо суперечні. [18]

К. Пол вважає, що користувача певного веб сайту в останню чергу цікавить на якій апаратній платформі працює сайт. Перше, на що він звертає увагу в ході ознайомлення з сайтом, — це його зовнішній вигляд. В залежності від того, чи задоволений відвідувач візуально, залежить його подальша поведінка як споживача і формується певна думка про сайт. К. Пол відзначив: «Якщо ви спантеличені тим, що ситуація на сайті не відповідає вашим очікуванням, проблема, можливо, заклечається не в тому, що запропоновані вашою компанією продукти чи послуги не затребувані на ринку, і не в поганому підході до інформаційного наповнення сайту. Може виявитися, що причина заклечається в недостатній увазі до вподобань користувачів. Мало використовувати останні досягнення в області веб-технологій, активно застосовувати системи електронної комерції і розташовуватись на надшвидкісних серверах. Якщо ви хочете закріпити своє місце під сонцем, необхідно ретельно вивчити вподобання користувача ваших послуг. Поняття «вподобання користувачів» можна розглядати як сумарну ступінь задоволення людини від користування вашим сайтом. І зовнішній вигляд тут грає одну із ключових ролей.» [25]

Я. Нільсен висловлює ще більш радикальну позицію: «Веб-дизайн — річ проста. Якщо вам потрібно розробити веб-сайт чи якийсь окремий елемент, то все, що вам потрібно для цього, — подивитись, як це було реалізовано на двох десятках інших, найбільш популярних сайтах». [16]

А. Петюшкін пропонує власний підхід щодо оцінки юзабіліті, називаючи його «альтернативним дизайном». Його суть полягає не в прагненні візуально задовольнити відвідувача і привести розроблюваний сайт до норми відповідно встановленим стандартам сумісності, а в стратегії вмілого маневрування між сталими стандартами й оригінальними розробками. Оперуючи показниками оцінки юзабіліті по відношенню до стандарту, слід не наближатись до нього, залишаючись на певній відстані. Саме таке балансування й дає розробникам можливість створення оригінального дизайну. Таким чином А. Петюшкін [24] виводить три умовних підходи щодо оцінки юзабіліті в дизайні веб-сайтів:

1. «Гарний дизайн», основною критерією якого є створення привабливого зовнішнього вигляду веб-сайту, орієнтованого на конкретні візуальні переваги користувачів. Подібний підхід має й негативні сторони: досягнення інформаційних технологій відходять на другий план і мало взаємодіють із загальною концепцією юзабіліті; ступінь задоволеності від візуальної оцінки має тенденцію до різкого пониження за рахунок неопрацьованості в плані сумісності і технічної бази проекту.

2. «Зручний дизайн». Його основна задача полягає в досягненні максимального рівня доступності веб-сайту за рахунок усунення бар’єру несумісності між технічними можливостями розробників і споживачів. При змушеній обмеженості дизайнерських рішень веб-сайт отримує максимальне охоплення користувацької аудиторії, доступність і простоту використання.

3. «Альтернативний дизайн» припускає розробку оригінального дизайну шляхом пошуку компромісу між стандартом і альтернативою. Певна безликість зовнішнього вигляду через попадання в залежність від усталених стандартів в дизайні чи постійного створення «альтернативного дизайну» компенсується отриманням наглядного бачення ситуації за рахунок постійного вивчення установлених стандартів, адаптації до конкурентного середовища.

Можна довго дискутувати що ж є важливішим для веб-сайту, його зовнішній вигляд чи зручність використання, приводячи безліч обґрунтованих доказів і прикладів щодо значущості того чи іншого елементу веб-дизайну.

Однак до успішності веб-сайту призводить лиш вдале поєднання його оригінального художнього вирішення та його практичності і зручності, як пише Дж. Пенстон: «Дискусії про зручність веб-дизайну нерідко переростають в бурхливі суперечки. Багато хто наполягає на тому, що в веб-дизайні зручність і краса несумісні і веб-сторінка не може буди одночасно гарною і зручною. На мою думку, найкраща веб-сторінка та, в дизайні котрої вдалося досягнути рівноваги». [23]

«Дизайн приємний настільки, наскільки він зручний» — відзначає Л. Лазаріс (Louis Lazaris). В своїй статтіі [33] він висвітлює взаємозалежність краси і юзабіліті веб-сайтів. Оскільки в індустрії веб-дизайну таланти сьогодні зустрічаються дуже часто, і практично будь-хто може створити «красивий» сайт, то стає все складніше визначити справжні критерії краси у веб-дизайні. Те, що гарно на перший погляд, насправді може лише заважати сприйняттю.

Не варто воювати за загальне повернення до синіх посилань на білому фоні. Скоріше, слід пам'ятати про дві речі при додаванні «прикрас» і удосконалень в своїх роботах, а саме:

- інтерактивні та інтуїтивні елементи сторінки,

- наслідування бренду і постійність стилю.

Якщо зосередитися на цих двох параметрах, то кожен піксель буде служити визначеній меті, що в підсумку буде спрямовано на поліпшення зручності користування сайтом.

Інтерактивні та інтуїтивні елементи сторінки роблять дизайн функціональним. Якщо конкретний елемент дизайну робить сайт більш дружнім, або якщо він містить ненав'язливі підказки для користувача, це покращує юзабіліті. Додавайте елемент, тільки якщо він додасть додаткову зручність дизайну. Якщо дизайн не зроблено більш зручним з допомогою спеціальних технік (CSS3, JavaScript або щось ще), то дизайнер повинен переглянути питання, чи варто додавати додатковий код. «Прикраса» дизайну може зайти так далеко, що дасть зворотний ефект.

Наслідування бренду веде до підвищення зручності дизайну. Якщо конкретний елемент включений до загального фірмового стилю сайту, доповнює його образ або репутацію, то з упевненістю можна сказати, що він покращує зручність користування ним. Чітко сплановане і виконане брендове рішення не є поверховим чи чисто декоративним. Ретельно підібрані кольори та графічні елементи створюють привабливу атмосферу, яка підштовхує користувача до прийняття рішень і сприяє легкій та інтуїтивній взаємодії з елементами сайту.

Зручність не повинна бути на шкоду красі. Ніхто не чекає, що власники гарних сайтів раптово відмовляться від удосконалень сайтів, щоб зробити їх більш зручними для користувача, адже краса сайту важлива. Але однієї краси мало, і щоб назвати дизайн дійсно красивим, потрібно, щоб він був функціональним, відповідав певній меті і служив привабливості, корисності і впізнанності сайту. Всі ці параметри становлять сумарний ефект дизайну.