6. Бюджетна класифікація.

Бюдж. класифікація Укр. застосовується для здійснення контролю за фін. д-тю органів влади,органів влади АРК,органів місц. самоврядув., ін. розпорядників бюдж. коштів, проведення аналізу в розрізі доходів,а також організаційних, функціональних та ек. категорій видатків, забезпечення загальнодержавної і міжнародної порівнянності бюджетних показників.

Бюдж. класиф. – це єдине систематизоване згрупування доходів,видатків (у т.ч. кредитування за вирахуванням погашення) та формування бюдж. за ознаками організаційного устрою, ек. сутності, функціональної д-ті та ін. ознаками відповідно до законодавства Укр. та міжнар. стандартів.

Міністр фінансів затверджує бюдж. класиф., а також зміни до неї, та в обов’язковому порядку інформує про це ВРУ.

Бюдж. класиф. України є єдиною для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, її використовують у бюджетному плануванні в процесі складання проектів бюджетів різних рівнів, розробці індивідуальних і зведених кошторисів витрат для бюджетних установ. Бюдж. класиф. використовується на всіх стадіях бюджетного процесу. Вона дозволяє враховувати надходження доходів і фінансування витрат згідно з затвердженим бюдж. розписом. На підставі бюдж. класиф. складається звітність про виконання бюдж. України.

Використання бюдж. класиф. дозволяє проводити аналіз надходження доходів за кожним видом, фінансування витрат за їхніми направленнями, співставлення кошторисних витрат за однотипними установами.

Складові бюдж. класиф.:

• класифікація доходів бюдж.;

• класиф. видатків бюджету;

• класиф. формування бюджету

• класиф. боргу

Класиф. доходів бюдж. класифікується за такими розділами: податк. надх, неподатк. надх., дох. від операцій з капіталом, операційні трансферти.

Податковими надх. визнаються передбачені законами Укр. загальнодерж. податки,збори та ін. обов’язкові платежі.

Неподатк. надх. визнаються: дох. від власності та підприємницької д-ті; адміністративні збори та платежі, дох. від некомерц. д-ті та побічного продажу; ін. неподатк. надх.

Видатки з бюдж. класифікуються: ф-ціями з виконанням яких пов’язані видатки (функціональна класиф. видатків); ек. характеристика операцій при проведенні яких здійсн. ці видатки (ек. класифікація видатків); за ознакою гол. Розпорядника бюдж. коштів (відомча класиф. видатків); за бюдж. програмами (програмна класиф. видатків).

7. Бюджетна класифікація доходів бюджету.

1. Доходи бюджету класифікуються за такими розділами:

1) податкові надходження;

2) неподаткові надходження;

3) доходи від операцій з капіталом;

4) трансферти.

2. Податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов’язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов’язкові платежі).

3. Неподатковими надходженнями визнаються:

1) доходи від власності та підприємницької діяльності;

2) адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної господарської діяльності;

3) інші неподаткові надходження.

4. Трансферти - кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Серед переліку складових бюджетної класифікації в Бюджетному кодексі України першу позицію посідає класифікація доходів бюджету (ст. 9).

Класифікація доходів бюджету означає їх групування відповідно до джерел формування, визначених законодавчими актами.

Класифікація доходів бюджету призначена для чіткого розмежування доходів бюджетів різних рівнів за об’єктивними характерними ознаками з детальним розподілом їх на такі розділи:

-- податкові надходження;

-- неподаткові надходження;

-- доходи від операцій із капіталом;

-- трансферти.

Кожен розділ об’єднує певні види доходів за джерелами і способами їх отримання. При цьому слід зазначити, що таке їх поєднання є логічним продовженням попередніх положень Бюджетного кодексу та конкретизацією терміна “доходи бюджету”, визначення якого наводиться в п. 23 ст. 2 Кодексу.

Визначальною базою формування складу й обсягів доходів, форм їх мобілізації до державного й місцевих бюджетів є відносини власності, рівень соціально-економічного розвитку національної економіки, обсяг бюджетних видатків.

Податкові надходження посідають провідне місце серед різних методів мобілізації бюджетних ресурсів та інструментів державного регулювання економіки, вони є найбільш адекватним і об’єктивним відображенням стану національної економіки (економічного зростання або спаду).

Згідно з бюджетною класифікацією загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових платежів) та місцевих податків і зборів (обов’язкових платежів) як джерел наповнення доходів бюджетів передбачено їх систематизацію в такі групи податкових надходжень:

-- податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості;

-- податки на власність;

-- збори за спеціальне використання природних ресурсів;

-- внутрішні податки на товари й послуги;

-- податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції;

-- інші податки.

До першої групи податкових надходжень зараховані податки на доходи, податки на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості (податок з доходів фізичних осіб та податок на прибуток підприємств).

До другої групи податкових надходжень належать податки на власність (періодичні податки на чисту вартість майна: податок на нерухоме майно підприємств та податок на нерухоме майно громадян, а також податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів).

До третьої групи податкових надходжень входять збори за спеціальне використання природних ресурсів (збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, збір за спеціальне водокористування, платежі за користування надрами, збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, плата за землю та плата за використання інших природних ресурсів).

До четвертої групи податкових надходжень зараховані внутрішні податки на товари й послуги (податок на додану вартість, акцизний збір із вироблених в Україні товарів, акцизний збір із увезених на територію України товарів, податки на окремі категорії послуг, плата за ліцензії на певні види господарської діяльності, плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, погашення бюджетної заборгованості за невідшкодованими сумами податку на додану вартість із простроченим терміном повернення).

П’ята група податкових надходжень об’єднує податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (ввізне мито; вивізне мито; кошти, отримані за вчинення консульських дій; інші надходження від зовнішньоекономічної діяльності; надходження від реалізації квот на ввезення цукру-сирцю тростинного).

До шостої групи податкових надходжень входять інші податки (місцеві податки і збори, фіксований сільськогосподарський податок, єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва, збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства).

Неподаткові надходження є важливим джерелом доходів бюджетів різних рівнів. Проте їх обсяг значно менший від податкових надходжень.